Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
нєрух відповіді 2017.docx
Скачиваний:
80
Добавлен:
06.06.2017
Размер:
97.34 Кб
Скачать

15. Головна функція публіцистики. Поняття про публіцистичний метод.

Існують такі головні функції публіцистики:

  • -формувати громадську думку;

  • -викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій.

Особливості методу:

  • Публіцист не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, — він роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує.

  • У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.

  • “Лабораторність”. Публіцист немов би думає вголос. Оскільки йому необхідно переконати читача, він виставляє на його суд не лише результат, а й сам процес пошуку істини з його труднощами, сумнівами, навіть помилками.

  • Сплав поняття та образу. Уже в процесі зародження задуму автора твору, збору матеріалу зливаються воєдино процес життєвих спостережень, логічного аналізу дійсності та визрівання образних елементів та деталей.

16. Поняття про публіцистичність

Публіцистичність - це певні тенденції, манера письма, певні стильові особливості, характерні й іншим потокамжурналістської, в тому числі і подієвої, інформації, деяким видам наукових праць, творів художньої літератури, мистецства. Публіцистичність виникає тоді, коли автор прагне схвилювати читача, вплинути на його свідомість, викликати відповідну реакцію, змінити поведінку людини, закликати її до активної дії.

Поняття публіцистичності того чи іншого виступу органічно включає широке громадське звучання, гарячу зацікавленість, відкриту тенденційність, проблемність, полемічність, і специфічну, присутню лише публіцистиці, образність. Будь-який виступ, звернений до широкої аудиторії, переданий за допомогою того чи іншого засобу масової інформації, що виконує в якійсь мірі публіцистичні функції, стає публіцистичним.

17. Структура творчого процесу. Його етапи

У психології прийнято говорити про різні етапи творчого процесу. Вчені, дослідники ділять творчий процес на різну кількість стадій (від трьох до семи) залежно від позиції самого автора та видів творчої діяльності.

Журналістська творчість має такі етапи творчого процесу:

  • - виникнення задуму;

  • - процес збирання і систематизації матеріалу, його, у свою чергу, можна умовно поділити на:

    • формування теми,

    • створення концепції,

    • попередне знайомство з життєвим явищем

    • зустріч з героями твору і т.і. );

  • - реалізація творчого задуму

18. Задум. Тема. Ідея твору

Тема

Задумуючи якусь публікацію, журналіст, перш за все, повинен визначити тему. На цій думці сходяться більшість журналістів і публіцистів.

З грецької «тема» - це «те, що покладено в основу».  вибір теми завжди диктується потребами аудиторії або подіями, які вимагають втручання журналістів і містять інформаційний привід, тобто потреба в оприлюдненні. Повідомлення про такі події повинні викликати зміни в знаннях, досвіді і навіть поглядах і поведінці аудиторії. На вибір теми також впливає концепція видання, редакційний план роботи. Персональні спостереження. Смаки і переваги самого журналіста.

Задум, випереджаючи всю наступну роботу над майбутнім твором, вже на початкових етапах творчості представляє мікромодель цього твору.

Дана стадія пов'язана з пошуком оригінальних ідей, думок, образів, деталей, життєвих фактів. Саме з цих різнорідних складових задуму і виникає майбутній твір. Задум насичується життєвим матеріалом, щоб з них могла вирости конкретний твір. Тому і письменники, і журналісти серйозну увагу приділяють накопичення такого матеріалу.

Ідея

Журналіст повинен визначитися у своїй моральній, чи ідеологічноій позиції, своїх поглядах на ту чи іншу проблему, у своєму баченні будь-якої життєвої ситуації, у вираженні власного ставлення до описуваних фактів, щоб твір отримав ідейне звучання. У цьому випадку читач розуміє, заради якої мети написано твір, які ідеї автор намагається донести, якими думками хоче поділитися. Якщо журналісту вдасться відбити подібні моменти у творі, то він може розраховувати на відповідну реакцію аудиторії