Розберемо цю норму:

1)УЕО — це виключно резидент України;

2)Умови надання статусу УЕО та обсяг його прав визначаються МКУ;

3)Статус українського УЕО розповсюджується лише на митну територію

України.

ІІ.Порівняння норм МКУ з нормами РС ВМО

Для порівняння розглянемо відповідні норми РС ВМО:

УЕО — суб’єкт ЗЕД, діяльність якого отримала схвалення митної адміністрації, як така, що відповідає нормам СОТ та стандартам забезпечення безпеки ланцюга постачання товарів.

Митні адміністрації повинні домовитися про взаємне визнання статусу уповноважених економічних операторів (п. 1.4.1. РС ВМО).

З наведеного видно, які розбіжності із положеннями документу ВМО призводять до того, що задекларовані українським законодавцем норми залишаються лише на папері:

1)Статус УЕО не залежить від того, резидентом якої країни є суб’єкт ЗЕД;

2)Умови надання статусу та обсяг прав УЕО визначаються РС ВМО, та в кожному конкретному випадку повинні співвідноситься із рівнем просування країни на шляху запровадження норм РС ВМО

3)Взаємне визнання митними адміністраціями країн учасниць статусу УЕО дозволяє застосовувати спрощення у митному контролі та оформленні по всьому уповноваженому ланцюгу постачання.

Докладно норми РС ВМО ми будемо розглядати на наступній лекції, сьогодні ж ми лише аналогічним чином порівняємо вимоги до УЕО та переваги які передбачені для суб’єктів ЗЕД, що отримали такий статус...

Для отримання сертифіката УЕО український суб'єкт ЗЕД повинен відповідати таким умовам (Стаття 14 МКУ):

1)здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом не менше трьох років до дня звернення до митниці з заявою про надання статусу УЕО;

2)відсутність на день звернення до митниці невиконаного зобов'язання із

сплати митних платежів та пені;

3)відсутність на день звернення до митниці заборгованості відповідно до податкового законодавства;

4)відсутність протягом трьох років до дня звернення до митниці фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтями 472, 482 - 485 МКУ (не декларування, переміщення поза МК або з приховуванням від нього та дії направлені на зменшення сум митних платежів);

5)наявність такої системи обліку товарів, яка дає змогу порівнювати документи і відомості, що надаються митним органам при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з документами і відомостями про провадження господарської діяльності;

6)відсутність на день звернення до митниці суми непогашеного грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Критерії РС ВМО включають:

-наявність підтвердженої історії дотримання митних вимог;

-продемонстроване прагнення сприяти підвищенню безпеки ланцюга поставок товарів в якості учасника програми партнерства "митниця — бізнес";

-наявність задовільної системи управління власною комерційною інформацією.

Що передбачено для УЕО в МКУ?

1. Три варіанти розширення прав (відповідно до отриманого сертифікату Стаття 12 МКУ):

1)на спрощення митних процедур;

2)щодо надійності і безпеки;

3)на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

Спеціальні спрощення, що надаються УЕО визначені у (Статті 15 МКУ): 1. Сертифікат щодо надійності і безпеки надає право на:

1) зменшений обсяг відомостей, які необхідно надати митному органу до прибуття на митну територію України та/або вибуття за межі митної території

України товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

2)тимчасове зберігання товарів, ТЗ комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих майданчиках УЕО;

3)зняття митного забезпечення без отримання дозволу митниці;

4)відправлення товарів з приміщень, відкритих та критих майданчиків УЕО без пред'явлення їх митному органу відправлення.

2. Сертифікат на спрощення митних процедур надає право на:

1)здійснення митного контролю в першочерговому порядку;

2)розміщення товарів на СТЗ закритого типу без отримання дозволу митному

органу;

3)звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів (крім підакцизних), якщо декларантом є УЕО;

4)митне оформлення товарів на об'єктах УЕО;

5)подання однієї митної декларації, якщо протягом певного часу, погодженого

змитним органом, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією особою за одним зовнішньоекономічним договором.

3.Сертифікат на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки одночасно надає право на всі перелічені спрощення...

4.Отримання сертифіката УЕО автоматично надає відповідній особі право на відкриття та експлуатацію митного складу, СТЗ та вантажного митного комплексу, за умови виконання вимог щодо облаштування відповідних об'єктів, встановлених МКУ до моменту отримання сертифікату УЕО.

УЕО (п. 1.4.1. РС ВМО), які відповідають критеріям, встановленим митними службами та повинні мати право брати участь в спрощених і прискорених процедурах випуску при представленні мінімальної інформації.

РС ВМО визначає основою роботи УЕО — партнерство з митними адміністраціями країн учасниць, яке дозволить укласти генеральну угоду про мінімальні пільги, які компанії-партнери можуть отримати завдяки статусу уповноваженого оператора, в тому числі:

- прискорене проходження вантажів незначного ризику через митницю;

-підвищення рівня безпеки;

-оптимізацію витрат ланцюга поставок товарів за рахунок ефективного вирішення питань безпеки;

-підвищення репутації організації;

-розширення ділових можливостей.

УЕО включають, зокрема: виробників, імпортерів, експортерів, брокерів, перевізників, концентраторів, посередників, операторів портів, аеропортів, терміналів, інтеграційних операторів, складських операторів, дистриб'юторів.

До роботи із вантажами УЕО митні адміністрації країн учасниць повинні застосовувати наступні концепції:

1. Концепція "єдиного вікна" (п. 1.3.8. РС ВМО)

З метою полегшення безперешкодної передачі даних про міжнародну торгівлю і організації обміну розвідувальними даними щодо можливих ризиків, як на національному, так і на міжнародному рівні, урядам слід розробляти угоди про співпрацю між митними службами та іншими державними відомствами, пов'язаними

зміжнародною торгівлею.

Узв'язку з цим митним службам слід прагнути до максимальної інтеграції в комерційні процеси та інформаційні потоки в глобальному ланцюгу поставок товарів, наприклад шляхом використання в якості експортних та імпортних декларацій комерційної документації такої, як рахунки-фактури або замовлення.

2. Концепція "уповноваженого ланцюга поставок товарів" (1.4.2. РС ВМО)

передбачає, що митна служба підтверджує дотримання всіма учасниками даної міжнародної торгової угоди встановлених стандартів безпечного поводження з вантажами і відповідною інформацією.

Відносно вантажних партій, що проходять від місця походження до пункту призначення виключно всередині такого ланцюга, повинні застосовуватися

комплексні спрощені процедури перетину кордону, відповідно до яких при експорті та імпорті буде вимагатися лише одна спрощена декларація, яка містить мінімум інформації.

Підсумовуючи вищевикладене, ми можемо зробити висновок, що норми законодавства України стосовно УЕО, Єдиного вікна та запровадження систем безпеки міжнародних ланцюгів постачання не відповідають положенням РС ВМО та

не призведуть до включення українських суб’єктів ЗЕД до міжнародних ланцюгів поставок товарів. Більш детально положення РС ВМО та українського стосовно механізму роботи Єдиного вікна будуть розглянуті у наступних лекціях.

ІІІ. Організація роботи УЕО

Статус УЕО надається підприємству митницею шляхом видачі сертифіката УЕО та включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів (Стаття 12 МКУ).

Згідно із положеннями Статті 18 МКУ Єдиний реєстр УЕО:

1.Складається з трьох розділів відповідно до видів отриманих підприємствами сертифікатів УЕО.

2.Мінфін веде Єдиний реєстр УЕО та забезпечує його оприлюднення на своєму офіційному сайті.

Взаємовідносини УЕО з митним органом визначаються погодженою керівником митному органу процедурою, що встановлює:

1)регламент інформаційного обміну між митним органом та УЕО;

2)порядок обліку, зберігання та перевірки митного забезпечення, знятого з товарів, ТЗ комерційного призначення;

3)особливості виконання митних формальностей під час застосування спеціальних спрощень, що надаються УЕО.

Спеціальні спрощення, передбачені Статтею 15 МКУ застосовуються у разі, якщо уповноважений економічний оператор здійснює декларування товарів самостійно, та у разі, якщо уповноважений економічний оператор доручає у встановленому законодавством порядку здійснити декларування товарів від свого імені іншій особі.

При цьому, відповідно до п. 7.3. “Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа” затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651УЕО, якому видано сертифікат на спрощення митних процедур, може подавати митному органу одну ЕМД, якщо протягом певного часу, погодженого з митним органом, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією особою за одним зовнішньоекономічним договором.

Порядок застосування спеціальних спрощень, передбачених статтею 15 МКУ, встановлено постановою КМУ від 21.05.2012 № 447:

1. Сертифікат щодо надійності і безпеки

Спеціальні спрощення застосовуються в такому порядку:

1)зменшення обсягу відомостей, які необхідно подати митному органу до прибуття на митну територію України та/або вибуття за межі митної території України товарів, ТЗ комерційного призначення, застосовується на підставі рішення митного органу з урахуванням інформації, яка міститься в митних деклараціях;

2)тимчасове зберігання товарів, ТЗ комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих майданчиках УЕО реалізується шляхом направлення митному органу протягом однієї години з моменту фактичного розміщення товарів у таких приміщеннях, на відкритих та критих майданчиках електронного уніфікованого документа з електронним цифровим підписом;

3)зняття митного забезпечення без отримання дозволу митниці використовується оператором виключно отримання відповіді митного органу на електронний уніфікований документ та виключно в разі, коли ідентифікаційні ознаки митного забезпечення відповідають відомостям про нього, зазначеним у товаросупровідних документах та оформлених митних деклараціях (витягах).

Посадові особи УЕО повинні знімати митні забезпечення у спосіб, що дає змогу зберегти всі його унікальні ідентифікаційні ознаки.

Якщо це не можливо, УЕО інформує про це митний орган шляхом надіслання електронного повідомлення з електронним цифровим підписом. Якщо митний орган протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання такого повідомлення не відповів, УЕО має право самостійно зняти митне забезпечення.

УЕО забезпечує ведення обліку та зберігання засобів митного забезпечення, знятого самостійно, не менш як 1095 днів.

4) відправлення товарів з приміщень, відкритих та критих майданчиків УЕО без пред'явлення їх митному органу відправлення застосовується у разі електронного декларування товарів для вивезення їх за межі митної території України або в разі відправлення товарів внутрішнім транзитом, якщо АСУР не спрацювала.

2. Сертифікат на спрощення митних процедур

Спеціальні спрощення застосовуються в такому порядку:

1)митний контроль в першочерговому порядку здійснюється шляхом переміщення ЕМД та заяв УЕО, на початок черги в автоматизованій системі митного оформлення та інших електронних системах митних органів;

2)розміщення товарів на СТЗ закритого типу без отримання дозволу митного органу здійснюється шляхом надсилання УЕО протягом однієї години з моменту фактичного розміщення товарів на складі ЕУД митному органу з електронним цифровим підписом.

3)звільнення від надання гарантії застосовується щодо товарів, декларантом яких є оператор, шляхом подання в установленому порядку митної декларації або документа, що її замінює, із зазначенням в них відомостей про оператора;

4)митне оформлення товарів на об'єктах оператора здійснюється шляхом виконання митним органом митних формальностей у спеціально облаштованих приміщеннях і на робочих місцях посадових осіб митних органів на території оператора. Перебування посадових осіб митного органу на зазначеній території може бути постійним або тимчасовим.

Митні формальності на об'єктах оператора, на яких не перебувають на постійній основі посадові особи митного органу, виконуються із справлянням плати за виконання митними органами митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом.

Внесення такої плати здійснюється оператором до 15 числа наступного місяця

врозмірі всієї нарахованої за попередній місяць плати.

3.Сертифікат на спрощення митних процедур та сертифікат щодо надійності і безпеки, спеціальні спрощення застосовуються як описано вище.

Порядок проведення митного контролю при надходженні (відправленні) товарів до УЕО:

1. УЕО, до моменту надходження (відправлення) товарів, надсилає митному органу електронне повідомлення з електронним цифровим підписом, яке містить:

- реквізити митної декларації, відповідно до якої здійснюється переміщення товарів;

-опис та вагу товарів, що прибувають (відправляються);

-номери транспортних засобів, які здійснюють переміщення товарів;

-дату та час очікуваного прибуття (відправлення) товарів, ТЗ комерційного призначення на об'єкти (з об'єктів) УЕО;

-код місця прибуття (відправлення) товарів, ТЗ комерційного призначення;

-наміри щодо подальшого використання товарів, ТЗ комерційного призначення, що прибувають (розміщення на тимчасове зберігання, розміщення в митний режим, відбір зразків, відправлення товарів внутрішнім транзитом тощо).

2. Митний орган, протягом чотирьох робочих годин після отримання електронного повідомлення від УЕО проводить аналіз інформації та інформує УЕО шляхом надіслання електронного повідомлення з електронним цифровим підписом про заходи митного контролю, які будуть здійснені щодо відповідної партії товарів, або про відсутність необхідності здійснення таких заходів.

Якщо за вказаний проміжок часу від митного органу немає відповіді, вважається що отримано дозвіл на проведення операцій з товарами та ТЗ відповідно до умов сертифікату.

У разі надіслання митним органом оператору повідомлення про огляд товарів або здійснення інших заходів митного контролю, такі заходи проводяться на об'єктах УЕО невідкладно, але не пізніше чотирьох робочих годин з моменту надіслання відповідного повідомлення оператору

IV. Порядок видачі сертифіката УЕО (Стаття 13 МКУ)

1.З метою отримання статусу УЕО підприємство подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації заяву, підписану керівником і завірену печаткою підприємства. Вид сертифіката уповноваженого економічного оператора заявник обирає самостійно.

2.До заяви додається анкета з результатами самооцінки, проведеної заявником за такими критеріями:

1)дотримання положень законодавства України, у тому числі з питань державної митної справи;

2)система звітності та обліку товарів, транспортних засобів;

3)платоспроможність;

4) відповідність стандартам безпеки.

Зміст анкети:

1)правовий статус заявника, дата його створення, юридичні та банківські реквізити;

2)організаційна та матеріальна характеристики підприємства: кількість співробітників, види зовнішньоекономічної діяльності, обсяг річного прибутку;

3)зарубіжні торговельні партнери;

4)система обліку товарів;

5)наявність автоматизованої системи декларування, контролю та обліку митних декларацій з обов'язковим використанням програмного продукту, сумісного з програмними продуктами, які використовуються митними органами;

6)обсяг експорту та/або імпорту в кількісному та грошовому виразі;

7)залучення посередників при здійсненні зовнішньоторговельних операцій;

8)відповідність результатів діяльності вимогам законодавства України, у тому числі з питань державної митної справи: кількість та види порушень, заходи, вжиті для їх усунення;

9)ступінь ризику товарів, що імпортуються та/або експортуються;

10)система ведення бухгалтерського обліку;

11)ступінь безпеки та захисту інформації;

12)наявність або відсутність внутрішньої системи контролю безпеки, система доступу до інформації;

13)проведення аудиту та контроль ступеня безпеки інформації;

14)наявність або відсутність посередника у взаємодії з митними органами;

15)наявність або відсутність програм захисту у користувачів електронної системи обміну даними, особливих заходів безпеки;

16)розробник програмного забезпечення;

17)наявність або відсутність інструкцій щодо безпеки, у тому числі діловодства у паперовій та електронній формах;

18)ступінь фізичної безпеки підприємства: порядок допуску на територію та