Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория ЕП.docx
Скачиваний:
77
Добавлен:
24.12.2016
Размер:
123.62 Кб
Скачать
  1. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб’єктів: сутність, цілі, форми здійснення та типові заходи.

Санація — це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організа­ційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності. Процес фінансового оздоровлення починається з

виявлення та аналізу причин фінансової кризи. Проведення такого аналізу дає змогу або прийняти рішення щодо доцільності прове­дення санації, або, якщо це зробити неможливо, щодо повної ліквідації підприємства.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється сис­тема санаційних заходів, формується програма та проект плану са­нації. На кінцевому етапі здійснюється реалізація цього плану. Стратегія — це узагальнена модель дій, необхідних для досяг­нення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії — у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики ка­піталовкладень. Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма са­нації, тобто система взаємозв'язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи. Вона формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, стратегічних завдань санації та висновків про можливості залу­чення капіталу.

Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінку ефек­тивності санаційних заходів, а також прогнозовані результати ви­конання проекту. План фінансового оздоровлення підприємства може бути представлений у формі бізнес-плану санації(загальна характеристика підприємства та його фінстан, основні параметри проекту бізнес-плану, заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності, ринок і конкуренція, маркетингова діяльність підприємства, план виробництва та його ресурсне забезпечення, фінансовий план, обґрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства).

  1. Бізнес-процеси на підприємстві: поняття, види та принципи їх організації.

  2. Економічна безпека підприємства: сутність, складові, способи досягнення та методи вимірювання.

Економічна безпека фірми – такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об‘єктивною потребою кожного суб‘єкта господарювання у забезпеченні стабільного функціонування і досягнення цілей діяльності. Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функ­ціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать: забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінан­сової стійкості та незалежності підприємства (організації); забезпечення технологічної незалежності та досягнення висо­кої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання; досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією); досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелек­туального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР; мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-госпо­дарської діяльності на стан навколишнього середовища; якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприє­мства (організації); забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної тає­мниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечен­ня роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації; ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Загальна схема процесу органі­зації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійсню­ються послідовно або одночасно: 1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування); 2) загальностратегічне прогнозування та планування економіч­ної безпеки за функціональними складовими; 3)стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації); 4) загально тактичне планування ЕК.б.за функціональними складовими; 5)тактичне планування;6)оперативне управління;7)здіснення функціонального аналізу рівня ЕК.б.8)заг.оцінка досягнутого рівня ЕК.б.

Складові: фінансова(досягнення найефективнішого використання корпоративних ресурсів), інтелектуальна (збереження і розвиток інтелектуального потенціалу; ефективне управління персоналом), техніко-технологічна (ступінь відповідності застосовуваних технологій найліпшим світовим аналогам), політико-правова(всебічне правове забезпечення діяльності, дотримання законодавства), інформаційна(ефективне інформаціно-аналітичне забезпечення госп.діяльності підприємства), екологічна (дотримання чинних екологічних норм, мінімізація втрат від забруднення довкілля), силова (забезпечення фіз.безпеки працівників фірми і збереження майна).

Рівень економічної безпеки підприємства пропонуєть­ся оцінювати на підставі визначення сукупного критерію за допомогою зважування й підсумовування окремих функціональ­них критеріїв, які розраховуються через порівняння (зіставлен­ня) величини загрози економічній безпеці та ефективності за­ходів для її відвернення. Сукупний критерій економічної безпеки підприємства kсебп=Сума(ki*di), де к. — величина окремого (поодинокого) критерію за і-ю функціональною складовою; д — питома вага значущості і-ї функціональної складової; п — кількість функціональних складових економічної безпе­ки підприємства.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється по­рівнюванням розрахункових значень ксебп із реальними величи­нами цього показника, одержаними раніше щодо підприємства, а також (коли це можливо) щодо аналогічних суб'єктів господа­рювання відповідних галузей економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну kсебп здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки підприєм­ства.

Результати функціонального аналізу звичайно офор­мляються у вигляді спеціальної карти. Заповнюючи таку таблицю-карту, нега­тивні явища, що впливають одразу на кілька складових еконо­мічної безпеки, ураховують окремо для кожної складової.

Соседние файлы в предмете Экономика предприятия