- •1. Що таке журналістика.
- •2. Значення терміну «газета».
- •3. Коли з’явилися перші газети.
- •4. Який період називають «журналістикою Реформації».
- •5. Хто «батько» періодичності.
- •6. Журнал і газета – спільне та відмінне.
- •7. Що таке «ера персонального журналізму».
- •8. Коли прийшов кінець «ері персонального журналізму».
- •10. Потоки інформації.
- •11. Що таке публіцистика.
- •12. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- •13. Об'єкт публіцистики
- •14. Зміст і форма публіцистичного твору
- •15. Головна функція публіцистики. Поняття про публіцистичний метод
- •16. Поняття про публіцистичність
- •17. Структура творчого процесу. Його етапи
- •18. Задум. Тема. Ідея твору
- •19. Тема і факт. Визрівання концепції-гіпотези
- •20. Методи журналістської творчості
- •21. Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру
- •22. Конфлікт і сюжет. Своєрідність конфлікту у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі
- •23. Написання журналістського твору, оперативність і темп праці. Темп і якість
- •24. Роль і види плану. Заголовок і вимоги до нього
- •25. Перша фраза і перший абзац. «Муки творчості» і натхнення.
- •26. Майстерність аргументації і доказовості журналістського твору.
- •27. Мова змі як стиль літературної мови.
- •28. Лексичні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- •29. Індивідуальний стиль журналіста, як сукупність ідейно – літературних особливостей.
- •30. Жанри журналістики. Призначення твору і масштаб охоплення дійсності.
- •31. Інформаційні жанри.
- •32. Аналітичні жанри
- •33. Художньо-публіцистичні жанри
- •34. Замітка. Її жанрові особливості.
- •35. Звіт. Його жанрові особливості.
- •39.Рецензія як жанр.
- •41.Місце огляду у газеті.
- •42.Огляд преси.
- •43. Лист як особливий жанр публіцистики.
- •45.Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- •47. Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- •48. Концепція
- •50. Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри
- •51. Байка та епіграма як сатиричні жанри
- •52. Спілка журналістів України
- •54. Свобода слова в Україні
- •55. Чи є в нас свобода слова?
- •56. Спонсорство. Економічна залежність змі
- •58. Чи існує в змі України цензура?
- •59. Вимоги до професії журналіста
- •60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- •62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- •65.Типова структура редакції газети
- •67. Лід, Хедлайн,корпус. Що це таке?
- •68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- •69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
29. Індивідуальний стиль журналіста, як сукупність ідейно – літературних особливостей.
Відмінність від творця у сфері журналістики від творця-художника у тому, що першому формулюється жорстка мета, дисциплінуюча уяву. Журналістське творчість орієнтоване створення об'єктивно нового твори, здатного задовольнити особливі, актуальні в момент, суспільні потреби. Журналіст виступає суб'єктомнаучно-профессионального осмислення дійсності.
Сучасний журналіст повинен мати цілим комплексом фахівців і умінь, які б сприяли забезпечення успіху завдань, які співробітником редакції завдань. У цьому до найважливішим журналістським якостям можна віднести: компетентність, ерудованість, володіння методологічним інструментарієм під час збирання і аналізі первинної інформації, володіння індивідуальним стилем листи та інших.
Специфіка і своєрідність журналістського творення у цьому, що його, націлюючи особи на одне адекватне відображення і осмислення дійсності, вимагає від нього характерних даному виду діяльності якостей обдарування, особливого психофізичного складу особистості, хорошою професіональною підготовкою. Серед таких рис можна виділити наявність в журналіста розвиненого сприйняття.
Там, де зір пересічної людини розсіюється, не знаходячи навколишньому нічого дивного і нічого істотного, професіонал мусить уміти побачити, почути, вловити масу живих, неповторних подробиць людської поведінки, характерні деталі у зовнішності людей оточуючої їх обстановці, відзначити особливості їхні промови і мислення. У цьому треба говорити, що у людське сприйняття, звичайно впливають звичні установки, стереотипи, оцінки іншим людям, яке склалося думку, упередження, узвичаєні погляди й т.д.
30. Жанри журналістики. Призначення твору і масштаб охоплення дійсності.
Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Жанр – стійкий вид публікації, змістовно-формальна єдність, в якій певний зміст покладено у певну форму. Є три головні групи журналістських жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Для визначення жанрового різновиду зважають на тематику, проблематику, стилістику.
В журналістиці існує жанрове різноманіття:
1.Інформаційні: хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін.
2.Аналітічні: кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін.
3.Художньо-публіцистичні: замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін.
4.Шоу-жанр: ігри, конкурси, реаліті-шоу та ін.
Спільною жанровою мовою розмовляє журналіст з читачами. Читач, щодня розгортаючи газету, сподівається побачити в ній не тільки імена улюблених журналістів, але й добре знайому йому систему жанрів: короткі інформаційні замітки, репортаж, проблемну статтю, портретний нарис про видатну людину, рецензію на нову книгу чи театральну виставу та ін. Ефект жанрового очікування є важливим фактором формування читацьких інтересів і задоволення читацьких потреб. Поза жанром неможливо вести мову про дієвість та ефективність журналістики. Таким чином, і з зовнішнім світом журналіст так само говорить мовою жанру.
Через публіцистичні жанри журналістика вростає в літературу. Це її, так би мовити, найвищий поверх. У публіцистиці охоче працюють письменники й науковці. У ХХ столітті спостерігається зрощення публіцистики й філософії. Але завжди слід пам'ятати, що фундаментом журналістики є її інформаційний рід, а аналітичні жанри складають міцні стіни її будинку. На відміну від літератури, де літературні роди рівнозначні, журналістські роди мають ієрархічну підпорядкованість.
Існують основні критерії жанрового поділу:
Об’єкт відображення – це конкретний життєвий матеріал, який лягає в основу тексту.
Спосіб відображення (фактографічний, аналітичний, образний)
Призначення журналістського матеріалу – навіщо, з якою метою пишеться текст.
Масштаб охоплення дійсності і масштаб узагальнення
Особливості літературно-стилістичних засобів відображення
Обсяг журналістського відображення
Жанр можна визначити лише за наявності всіх критеріїв.