27. Мова змі як стиль літературної мови.

Мова як соціальне явище, що обслуговує життєдіяльність суспільства, постійно розвивається і зазнає певних змін. Саме ж функціонування мови ми можемо охарактеризувати такими тенденціями: збільшується кількість учасників масової і колективної комунікації, підсилюються особистісні риси в мовленні, безадресне мовлення знаходить конкретного адресата, зростає діалогічність спілкування; розширюється сфера спонтанного спілкування, не тільки особистого, але й публічного; різко зростає психологічне несприйняття бюрократичної мови минулого; з’являється необхідність у нових засобах вираження та формах образності; з’являються назви нових явищ та відроджуються назви тих, які були заборонені чи забуті в епоху тоталітаризму і тепер повертаються з минулого. Розвиток засобів масової інформації, особливо радіо і телебачення, призвело до поширення звучання слів, в останні роки - мови спонтанної, не читання заздалегідь підготовленого тексту, а вільного викладу думок, майже імпровізації.

Це позбавило нас від неемоційно, монотонного читання. І скільки незабутніх ораторів з'явилося навколо. Не відстає і преса, а вже про Інтернет і говорити не доводиться. Все це не може не вселяти побоювань за екологію російської мови, тим більше в той час, як нами встановлено, що якісна література, що вимагає уважного, вдумливого ставлення, в даний момент підміняється літературою для легкого читання, куди можна віднести і ряд ЗМІ. Крім того, все частіше в якості засобів, що несуть легко доступну та своєчасну інформацію, виступають телебачення чи інтернет. Таким чином, ми вирішили припустити, що підвищується питома вага мовної продукції ЗМІ у мовній практиці суспільства, підвищується і значимість текстів ЗМІ в суспільній свідомості: першорядна цінність саме художніх текстів в силу ряду причин в даний час далеко не безперечна.

28. Лексичні та синтаксичні особливості мови публіцистики.

Розвиток публіцистичного стилю нерозривно пов'язаний з історією розвитку української літературної мови, оскільки публіцистичний стиль є одним із її складових компонентів. Публіцистичний стиль покликаний інформувати та переконувати, формувати настрої в суспільстві та впливати на свідомість населення. Реалізується публіцистичний стиль через засоби масової інформації (ЗМІ), до яких відносять радіо, телебачення, а також друковані ЗМІ, тобто періодичні видання. Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, так як вона представлена у всіх типах літературного, книжково-писемного та усно-мовленнєвого матеріалу, адже саме ця лексика створює ту основу, на якій взагалі можливе розуміння. Загальновживана лексика створює той фон, на якому виділяються, з яким вступають у відповідні відношення різноманітні елементи словникового складу мови.

Важливу роль у газетно-публіцистичному стилі відіграють терміни певної тематики, імена та назви, а також особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю і жаргонізмів і т.д. крім того, для газетно-інформаційних текстів характерне використання фразеологічних зворотів, що найчастіше зустрічаються у даному жанрі, у відповідності до його цілеспрямованості.

Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжково-повсякденна лексика, що являє собою поєднання елементів лексики і синтаксичних структур різних стилів. Але треба зазначити, що при цьому частково зберігається чи втрачається стилістичне забарвлення. Книжковий характер мови газетного стилю визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, заздалегідь продуману та організовану.