Допомога у вирішенні даних задач:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680 або https://vk.com/a.jurisprudent https://vk.com/zadachi_po_pravu
Дніпропетровський державний
УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра кримінально-правових дисциплін
Методичні рекомендації
та завдання для написання контрольної роботи
з курсу “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”
для студентів заочної форми навчання
(термін навчання 1 рік)
для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство»
Допомога у вирішенні даних задач:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680 або https://vk.com/a.jurisprudent https://vk.com/zadachi_po_pravu
Дніпропетровськ – 2013
Методичні рекомендації та завдання для написання контрольної роботи з курсу “Теоретичні основи кваліфікація злочинів” для студентів заочної форми навчання, термін навчання 5 років. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013.
Допомога у вирішенні даних задач:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680 або https://vk.com/a.jurisprudent https://vk.com/zadachi_po_pravu
Укладач:
Доцент кафедри
кримінально-правових дисциплін, к.ю.н., доцент
Дячкін О.П..
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
У відповідності до навчального плану студенти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ зобов’язані виконати письмову контрольну роботу, яка містить 14 варіантів, що охоплюють різні теми курсів «Кваліфікація злочинів» та «Кримінальне право». Виконуючи контрольну роботу, студент письмово вирішує 3 задачі певного варіанту, які визначаються за допомогою таблиці (див. далі).
Роботи, які не відповідають своєму варіанту, виконані на недержавній мові або у ненадрукованому виді, до рецензування не приймаються і не можуть бути оцінені позитивно.
Строк виконання роботи встановлюється навчально-методичним центром (відділом) та відділенням заочного навчання. Студенти, які своєчасно не подали контрольну роботу або не одержали по ній залік, на екзаменаційну сесію не викликаються.
Для написання контрольної роботи необхідна відповідна підготовка студента, а саме:
ознайомлення з методичними вказівками;
вивчення діючого кримінального законодавства та інших підзаконних актів, Постанов Пленуму Верховного суду України, а також рекомендованої літератури.
виконання контрольної роботи на чернетці.
Студент повинен використовувати накази, інструкції та інші нормативні акти МВС України, пов’язуючи їх з темою контрольної роботи.
Контрольна робота повинна носити творчій та самостійний характер. Не допускається механічне переписування відповідних положень підручників, брошур, статей тощо.
Задача вважається невирішеною, якщо запитання розкрито без обґрунтування. Наприклад: "немає складу злочину", "є необхідна оборона", "покарання призначено правильно".
Відповідь повинна бути розгорнутою, детальною та мотивованою. Окремі положення повинні мати посилки на відповідні статті кодексу, інші нормативні акти, постанови Пленуму Верховного Суду України. Мотивуючи рішення задачі, необхідно викладати зміст конкретних правових норм та теоретично обґрунтовані положення кримінального права.
Рішення задачі полягає у кваліфікації діянь кожної із осіб, які вказані в умовах задачі, і обґрунтуванні вказаної кваліфікації. Кваліфікація повинна містити посилання на певну частину (пункт) та статтю Особливої частини КК, а в необхідних випадках і посилання на статті Загальної частини КК України. Якщо задача має варіанти, то необхідно дати відповідь на кожне поставлене питання. Кваліфікацію належить обґрунтувати в процесі юридичного аналізу елементів складу злочину (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єктивної сторони, суб’єкта).
Юридичний аналіз слід починати з характеристики об’єкта: вказати яким суспільним відносинам заподіяна шкода (родовий, безпосередній (основний, додатковий)), а в необхідних випадках визначити предмет злочину.
Потім треба дати характеристику об’єктивної сторони вчиненого: в чому виражається злочинне діяння і які заподіяні (могли бути заподіяні) суспільно небезпечні наслідки, чи існує причинний зв’язок поміж ними, чи мають значення для кваліфікації інші ознаки об’єктивної сторони (місце, час, спосіб, знаряддя, обстановка тощо) і розкрити їх зміст. Далі вказати якою статтею Особливої частини передбачені встановлені ознаки об’єктивної сторони злочинного посягання. З урахуванням особливості конструкції складу злочину (матеріальний, формальний, усічений) треба визначити чи є аналізований злочин закінченим.
Аналізуючи суб’єктивну сторону, необхідно визначити форму і вид вини, розкрити зміст інтелектуального і вольового моментів конкретного виду вини з урахуванням змісту ст.24 або ст.25 КК і конкретних обставин справи, викладених в задачі. При цьому вимагається не тільки назвати ці моменти, але й довести їх наявність, виходячи з даних, що вказані в задачі або витікають з її змісту. Необхідно також проаналізувати мотив і мету злочинної поведінки, і в тих випадках, коли вони мають значення для кваліфікації злочину, вказати на це.
При характеристиці суб’єкту злочину належить вказати всі його ознаки та вид (загальний або спеціальний).
При аналізі складу злочину належить враховувати обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, як вони впливають на кваліфікацію вчиненого. Це можна зробити після аналізу основного складу, або характеристиці того елементу складу, до якого відноситься кваліфікуюча ознака (наприклад, якщо кваліфікуючою ознакою злочину є мета, то її можна характеризувати при аналізі суб’єктивної сторони).
У випадку коли однією особою вчинено декілька злочинів, то склад кожного з них потрібно кваліфікувати окремо з його повним юридичним аналізом. При вчиненні одного злочину декількома особами діяння кожного з них треба кваліфікувати окремо, а юридичний аналіз робити щодо всіх співучасників, обов’язково підкреслюючи особливості в ознаках суб’єктивної та об’єктивної сторони кожного злочинця.
Якщо має місце конкуренція норм, тобто діяння можна кваліфікувати по декільком статтям, треба провести відмежування вибраного складу злочину від суміжних.
Висновки у відношенні кваліфікації в цілому або в частині окремих ознак складу злочину належить обґрунтувати посиланнями на постанови Пленуму Верховного Суду України.
Треба мати на увазі, що науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України обов’язкової сили не має, оскільки це лише вид наукового тлумачення закону, а тому посилання на нього при доведенні свого висновку не слід вважати остаточним аргументом.
Всі фактичні обставини, що вказані в задачах, вважаються такими, що доведені. Наводити можливі варіанти вчинення злочину не потрібно.
Припускається, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не минули (якщо в умові задачі вказано на те, що особа була судима, то судимість вважається не погашеною або не знятою), а особа, яка вчинила діяння, є осудною і досягла віку, з якого може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Поряд з юридичною кваліфікацією вчиненого належить дати аналіз його суспільної небезпеки подібного роду правопорушень в сучасних умовах, розкрити завдання органів внутрішніх справ у боротьбі з цими діяннями. При цьому необхідно робити посилки на відповідні джерела.
Контрольна робота повинна бути виконана самостійно, написана розбірливим почерком чи надрукована на комп’ютері чи печатній машинці. Обсяг не повинен бути менший ніж 7-8 сторінок печатного тексту та перевищувати 20-24 сторінок зошиту, або 15-20 сторінок печатного тексту. Кожна сторінка повинна бути пронумерована, мати поля для зауважень рецензента. В кінці роботи вказується використана при вирішенні задач література, ставиться дата і підпис.
На обкладинці зошита вказується орган, в якому працює слухач, номер залікової книжки, варіант, назва предмету, курс, група, прізвище, ім’я, по батькові, домашня або службова адреса і контактний телефон.
Робота, яка виконана не самостійно або з грубими помилками чи не за своїм варіантом, повертається на доопрацювання. При цьому може бути запропоновано виконати роботи за іншим варіантом.
З метою скорочення списку літератури наводяться наступні джерела, які слід використовувати при виконанні контрольної роботи.