Борщевська т. О.

(науковий керівник – к.е.н., ст. викладач Романенко О. О.)

В сучасних економічних умовах потреба управління фінансовою стратегією є важливим складником успішного функціонування будь-якого підприємства незалежно від розміру, організаційно-правової форми та виду діяльності.

Важливість ролі фінансової стратегії обумовлена сутнісною природою головних економічних категорій – фінансів, грошей і кредиту, що виступають фундаментом її побудови. Рух цих категорій, підпорядкований законам розвитку ринку, їх участь у відтворювальному процесі, універсальний характер з точки зору виконання ними функцій утворення, розподілу й використання фінансових ресурсів для будь-якого бізнесу визначають особливий статус всіх похідних від них категорій, в тому числі фінансової стратегії.

Зміст фінансової стратегії підприємства як поняття досліджували такі провідні вчені як І. Бланк, А. Поддєрьогін, Ю. Бригхем, В. Василенко, В. Гриньова, В. Ковалев, М. Мартиненко, Л. Ніколаєнко, А. Петрова, О. Раєвнева, О. Тищенко, В. Хвостенко, О. Ястремська та ін. Аналіз їх робіт дає змогу зробити висновок, що й досі залишаються питання які потребують подальшого дослідження.

В сучасній економічній науці існує велике різноманіття трактувань поняття «фіннансова стратегія підприємства».

Так, І. О. Бланк тлумачить термін як систему довгострокових цілей фінансової діяльності, які визначаються його фінансовою ідеологією і більш ефективними шляхами їх досягнення [1]. Він визначає підпорядкованість фінансової стратегії загальній економічній стратегії враховується в процесі формування системи цілей, які не повинні суперечити одна одній та мають забезпечувати взаємозв’язок всіх видів економічних ресурсів за допомогою балансу доходів і витрат.

Станіславчик О. [2] розглядає фінансову стратегію як функцію управління фінансовими потоками підприємства з метою збільшення його вартості за умови збереження фінансової рівноваги, яка забезпечується оптимальним співвідношенням між довгостроковою, поточною ліквідністю та рентабельністю. Зростання ринкової вартості підприємства забезпечується безперервним надходженням капіталу та визначає спрямованість фінансової стратегії щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства, однією з важливих умов якої є стійкий фінансовий стан підприємства. Наведене трактування не розглядає інші об’єкти фінансової діяльності, такі як структура активів і пасивів підприємства, інвестиції, фінансові ризики і заходи, що забезпечують антикризове управління.

Л. Павлової [3] трактує фінансову стратегію як інструмент досягнення підприємством стану, для якого характерно покриття всіх його витрат, необхідних для забезпечення економічного розвитку з власних джерел, що можливо здійснювати за двома основними напрямками: зовнішнім та внутрішнім зростанням.

Ю. Лукіна [4] трактує фінансову стратегіє підприємства як стратегі., метою якої є підвищення багатства його власника. Такий підхід не враховує строковості даного поняття.

Таким чином можна виділити чотири основних підходи до визначення поняття «фінансова стратегія підприємства», що представлені на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація підходів до визначення поняття «фінансова стратегія підприємства»

Отже, слід зазначити, що розкриття сутності поняття «фінансова стратегія підприємства» має не завжди точне й однобічне пояснення, що пов’язане з різноманітними підходами авторів, їх розумінням базових категорій, точкою зору на економічні процеси, що відбуваються у суспільстві.

З урахуванням отриманих результатів аналізу було уточнено зміст поняття «фінансова стратегія» як одного з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує основні напрями його фінансової діяльності шляхом формування довгострокових фінансових цілей та завдань фінансової політики, вибору найефективніших шляхів їх досягнення, адекватного коректування обсягів і напрямів формування грошових коштів, їх розподілу та використання при зміні умов зовнішнього середовища, тобто фінансова стратегія в основному спрямована на досягнення кількісних змін.

Таким чином, під поняттям «фінансова стратегія підприємства» запропоновано розуміти систему довгострокових фінансових цілей і завдань та механізму їх досягнення, спрямованих на фінансування розширеного відтворювання, соціальних та інших функцій підприємства шляхом використання фінансових інновацій тощо.