- •Тарас Батюк, Микола Галів, Василь Ільницький
- •Г – 19 Історія України : методичні матеріали для семінарських занять
- •Плани семінарських занять та методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 2. Українські землі у литовсько-польську добу
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 3. Українська національна революція хvіі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 4. Україна наприкінці хvіі – у хvііі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 5. Україна у хіх – на початку хх ст.
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 6. Державне відродження України у 1917 – 1920 рр. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 7 україна у міжвоєнний період та роки другої світової війни (1921 − 1945)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 8. Україна в середині хх – на початку ххі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Література праці загального характеру
- •Тематика індивідуальних завдань
- •Питання до екзамену з історії україни для студентів неісторичних напрямів підготовки
- •Критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання
Методичні поради
У першому питанні слід зупинитися на:
адміністративно-територіальному поділі та суспільному устрої українських земель під владою Росії у першій половині ХІХ ст.;
колонізаторській політиці царизму на захоплених землях, посиленні соціального та національного гноблення;
початках національного відродження в Україні, його передумовах та етапах розвитку, проявах впливу революційних ідей Західної Європи на Україну;
розгортанні російського суспільно-політичного та польського національно-визвольного рухів на українських землях у 20 – 30-х рр. ХІХ ст.;
виникненні гуртків та організацій декабристів, їхніх програмних цілях і діяльності;
утворенні Кирило-Мефодіївського товариства, його складі, програмних документах: “Статут слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”, “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”);
діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (пропаганда революційних, демократичних і просвітницьких ідей, контакти з російським та польським революційними рухами);
розгромі товариства та репресіях царизму проти українського національного руху.
Висвітлюючи друге питання, потрібно розглянути такі проблеми:
передумови національного відродження на західноукраїнських землях, політика австрійського уряду щодо цих земель (адміністративна, аграрна, освітня, релігійна реформи тощо);
виникнення товариства греко-католицьких священиків (Перемишль, 1816 р.) та його культурно-просвітницька діяльність;
утворення, ідейно-теоретичні програмні засади (політичні, економічні тощо) та основні напрями діяльності “Руської трійці”, зміст альманаху “Русалка Дністрова”, вплив “Руської трійці” на Північну Буковину і Закарпаття, її зв’язки з діячами Наддніпрянщини та слов’янського світу;
роль і місце “Руської трійці” в історії суспільно-політичного руху та культури України.
“Весна народів” 1848 р. в Австрійській монархії та Східній Галичині;
утворення та діяльність Головної Руської Ради;
“Руський собор” та його орган – “Дневник Руський”;
вибори до австрійського парламенту та участь у ньому українців;
визвольний рух на Буковині та Закарпатті;
придушення революції 1848 – 1849 рр. в Австрії;
наслідки та значення подій 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях.
У третьому питанні необхідно розкрити:
загальне політичне життя Російської імперії, модернізаційні реформи 60 –
70-х рр. ХІХ ст.
причини активізації національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст.;
виникнення громад та їх діяльність;
антиукраїнську політику російського царизму (Валуєвський циркуляр та Емський указ);
основні напрями загальноросійського та польського визвольних рухів в Україні: зародження, соціальна суть, течії та етапи;
політизацію національного руху в 90-х рр. ХІХ ст.: “Молоді громади”, “Братство Тарасівців”, “Загальна українська безпартійна демократична організація”;
активізацію суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст.; створення політичних партій.
Розглядаючи четверте питання, слід розкрити:
адміністративний статус західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.; посилення польських позицій у Галичині;
причини зародження, діяльність та значення суспільно-політичних течій “москвофілів”, “народовців”, радикалів;
вплив на Галичину національного руху в Наддніпрянській Україні;
заснування та діяльність організацій “Руська бесіда”, “Просвіта”, “Товариство ім. Т.Шевченка”;
робітничий та селянський рух на західноукраїнських землях;
створення і програмні ідеї перших українських політичних партій: русько-української радикальної, народно-демократичної, соціал-демократичної.