5.9 Призупинка вводу на екран Ctrl-s

При дуже швидкому переміщенні інформації по екрану, щоб запобігти цьому використовують сполучення Ctrl-S. Для поновлення –Ctrl-Q.

5.10 Використання калькуляторів

OS Unix має калькулятор та процесор для цього калькулятора. Для визову простого калькулятора використовують команду dc (desk calculator – настільний калькулятор). Типові команди для роботи з dc.

$ dc – виклик

3– ввід 3

4– ввід 4

+ - виконати додавання

р – вивести відповідь

7 – відповідь

3+р – додати 3 та вивести відповідь

10 – відповідь

4*р – помножити на 4 та вивести відповідь

40 – відповідь

2/р – розділити на 2 та вивести відповідь

20 – відповідь

5-р – відняти 5 та вивести відповідь

15 – відповідь

q – вихід зкалькулятора.

Dc має додаткові можливості – добування кореня, маштабування, функції, індексацію та логічне керування.(Дивись man). Також OS Unix використовує високоточний калькулятор bc, який нагадує операціями мову С і є препроцесором калькулятора dc. Bc дозволяє визначати значення простих змінних функцій і масив та використовувати бібліотеку з шести математичних функцій : сінуса, косінуса, арктангеса, експоненціальної функції, логарифма та функції Бесселя. Bc дозволяє створювати для dc математичні підпрограми у відповідності з синтаксичними правилами, які використовуються у мові С.

6. Початкове завантаження os Unix

1. Особливості завантаження OS Unix

Має англійську назву Bootstrapping або booting від фрази “Pull its up by its own bootstraps” (Підняти себе за шнурки власних черевиків).

Більшість OS Unix можуть завантажуватися автоматично або в ручному режимі. У ручному режимі до визначеного моменту система також завантажується автоматично але перед виконанням основних ініціалізуючих командних файлів (сценаріїв) керування предається оператору. В цей час система знаходиться у так званому однокористувацькому режимі. Більшість системних процесів не виконується і вхід інших користувачів у систему не можливий.

В основному використовується автоматичне завантаження. Іншими словами користувач вмикає живлення та очікує виходу з системи у діалоговий режим. Завантаження системи вручну як звичайно виконує адміністратор коли вивникають проблеми, що переривають автоматичний процес завантаження.(Пошкодження файлів системи або помилки у конфігуруванні інтерфейсу мережі).

Етапи завантаження складаються в основному з шести пунктів:

1. завантаження та ініціалізація ядра;

2. розпізнавання та конфігурування пристроїв;

3. створення спонтанних системних процесів;

4. виконання команд оператора;

(тільки при ручному завантаженні)

5. виконання командних файлів, запуску системи;

6. перехід у багато користувацький режим.

Ці етапи проходять майже без контролю з боку адміністратора. Керувати процесом завантаження можливо редагувати файли запуску системи.

7. Інсталяція ядра

Ядро OS Unix само по собі є програмою і перший етап першого завантаження міститься у считуванні цієї програми до пам’яті для наступного виконання. Ім’я файла ядра системи визначається конкретно системою. зА звичаєм це /Unix або /Vm Unix.

Ядро обовязково повинно знати про апаратні засоби та вміти взаємодіяти з ними. У BSD-системах та у АТТ-варіантах можливо представляти задану у явному вигляді інформацію про технічні засоби, які вона повинна бути готова знайти.

Ядро BSD-типу мають системи HP-UX, SunOS,OSF/1 та BSD, ядро АТТ має система Solaris.

Конфігурування ядра виконують у наступних випадках:

1. При інсталюванні системи:

Ядро необхідно конфігурувати у випадках, якщо підключають нову машину та кожній модернізації OS. Більшість OS Unix мають сконфігуроване базове ядро. Поставляються вони з базовим файлом конфігурації та відповідним ядром виконання. Конфігурування ядра виконують для збільшення його гнучкості та видалення непотрібних драйверів пристроїв.

2. Додавання драйверів пристроїв:

Будь-який новий драйвер необхідно інтегрувати у структуру даних та таблиці даних ядра. В деяких системах для цього потрібно добавити у конфігураційні файли ядра данні про новий пристрій, або перебудувати ядро по новому. В інших системах для цього використовуються спеціальні програми.

В деяких системах реалязовано концепцію драйвера пристрою, що завантажується, яка має на увазі, що новий код можливо завантажувати ядро у процесі його роботи.

7. Допоміжні засоби для визначення OS Unix

OS Unix має автоматизований курс для вивчення, який є копію керівництва програміста OS Unix. Для запуску цієї системи використовують команду laorn. По цій команді система виконує навчання, яке складається з серії уроків, під час яких потрібно відповідати на ряд питань. Ця система не досконала і має наступні недоліки:

1. насамперед не можливо встановити потрібний час, який витрачається на одне заняття;

2. система визначає тільки не вірні відповіді на запитання, не поясняючи їх, що не вірні;

3. при перериванні заняття важко продовжати його з того ж місця.

Система Unix має також безпосередній посібник, який дозволяє звернутися до будь-якої його частини. Виконується це командою man:

$ man who

після подання такої команди система надасть докладний опис команди та усі її модифікації.