1. Екскурс до історичного розвитку os Unix

1.1 Виникнення os Unix

Вперше інформація про Unix та її опис з’явиться у статті Кена Томпсона та Деніса Річі у часописі “Communications of the ACM” у 1974 році. Але сама система з’я вилась у 1969 році. Історія Unix невідривно пов’язана з американською компанією AT&T Bell Laboratories та її співробітникми Кеном Томпсоном, Денісом Річі та Брайтоном Керніганом.

У 1965 році фірма Bell Telephone Laboratories, об’єднавши зусилля з компанією General Electric та проектом МАС Масачусетського технологічного інституту, розпочали розробку нової операційної системи, яка отримала назву Multics.

Хоча першу версію Multics було впроваджено у 1969 році на ЕОМ GE 645, вона не забезпечувала виконання головних обчислювальних задач, для вирішення яких вона призначалась. З цієї причини фірма Bell Laboratories припинила свою участь у проекті. Наманаючись удосконалити середовище програмування Кен Томпсон, Дені Річі та інші накидали на папері проект файлової системи, яка отримала назву Unix. Цю назву вигадав Брайн Керніган. Цю просту OS було написано Томпсоном на мові асемблера і вона зберегла у сучасних Unix системах тільки деякі риси. У 1971 році систему було перероблено також на асемблері для більш потужної ЕОМ PDP 11/20. Перша версія Unix втілювала майже всі ідеї, які є відмінними особливостями цієї OS. У паралелі з цим велась розробка мови програмування, яка була б придатною для написання OS. На основі існуючої мови BCPL (B) з’явилась мова Сі.

У 1973 році Unix було записано на Сі. Це виконали Томпсон та Річі. Широке розповсюдження отримала вже шоста версія Unix, яку було створено у 1975 році.

Революційним кроком стала сьома версія, яка є по-справжньому мобільною. Перший перенос Unix з 16 – розрядної PDP11 на 32 – розрядну ЕОМ Interdate 8/32 було виконано у 1977 році. З 1979 року Verson 7 активно розповсюджується на багатьох різновидах ЕОМ.

2. Сучасний стан OS Unix

Головна сучасна проблема застосування OS Unix – стандартизація системи.

Після появи сьомої версії воеа поширювалась без усякої системи та неконтрольовано, що призвело до різних їх можливостей.

На сучасному ринку виробників Unix та Unix подібних систем працюють такі компанії як AT&T Bell Laboratories (Unix System V), Каліфорнійський університет у Берклі (BSD Unix), Sun Microsystems (Sun OS), Digital Equipment Corporation (Ultrix), Santa Cruz Operetions (XENix і SCOUnix ) Open Softvare Foundation (OSF-1) та інші. Така різноманітність відбивається на несумісності пркладних пакетів, при цьому проблема поглиблюється наявністю різних діалектів Сі та наборів бібліотечних функцій.

Фірми виробники активно працюють над процесом стандартизації як Сі та бібліотечних функцій, так і самої OS. Зрозуміло, що цей процес достатньо складний тому, що при цьому зштовхуються інтереси різних фірм. Для розробки стандарту Сі та системної бібліотеки був створений комітет Американського Національного інституту стнадартів (ANSI). До 1990 року вдалося видати стандарт. Тепер у будь-якій системі прогрмаування на мові Сі додержуються стандарт (один з проектів). На черзі Сі++, але він поки що у розвитку.

З Unix питання вирішуєтьчя складніше. Цю роботу виконує спеціальний комітет ІЕЕЕ, який розробляє набір стандартів POSIX. В нього входять різні аспекти – командні мови, інтерфейс з мовами високого рівня. Не зважаючи на всі труднощі сьогодення та завтращнього вдалося виробити та прийняти стандарт інтерфейса програм користувача з системою.

Засадою цього стандарту є набір системних викликів (функцій, які забезпечуються ядром OS Unix), який повинен підтримуватися у будь-якій системі, якщо буде заявлено, що вона сумістна з Unix. Найбільший вплив на стандарт взаємодії програм з системою зробили Unix System V таUnix BSD 4.2. Коли були випущені всі відомі останні версії системи, було оголошено про відповідність систем цьому стандарту POSIX. Ще одна проблема Unix полягає в оснащенні Unix сучасним інтерфейсом для користувача та наданням таких засобів розробки прикладних програм. Unix – давнішня система, інтерфейс якої було орієнтовано на використання алфавітно-цифрових рядкових дисплеїв.

Під впливом конкуренції автори версій систем вимушені були підвищувати рівень зовнішнього інтерфейса системи.

У результаті більшість сучасних версій Unix обладнані Windows системами для використання на графічних дисплеях. Прикладами таких систем є XWindows, SunWindows, NeWS та інші. На основі цих систем розроблено і інтерфейси для безпосереднього користувача. Віконні (Windows) сисеми знову породжують проблему з стандартизації. Тому вдосконалення інтерфейсу є характерною особливістю сучасних Unix – подібних OS.

На сьогодні у Unix намітилася тенденція пергляду розвитку Unix (ядра). На протязі багатьох років, після виходу Unix V.7 організація ядра залишилась незмінною.

Однаковим був підхід до буферізації обмінів з блочно-орієнтованими зовнішніми пристроями у оперативній пам’яті, що викликає персони інформації з місця на місце. У свій час такий підхід вважався стандартом для OS Unix.

Переворот здійснила фірма OSF, яка розробила систему OSF-1 з інтерфейсом OS Unix, але з зовсім новою внутрішньою організацією. За основу розробки було взято ядро системи МАСН, в якій за рахунок активного використання апаратних мезанізмів організації віртуальної пам’яті кількість “перескачок” інформації було скорочено до мінімума.

У результаті OSF-1 під Unix було реалізовано під’ядро системи МАСН, що виявилося більш ефективним, ніж робота на тих же самих апаратних засобах, що і для “чистих Unix”. Новий ідхід стали використовувати і інші розробники. Так Unix BSD 4.4 використовує схожий спосіб організації ядра.

На території колишнього СРСР розроблялась та використовувалась Unix, достатньо активно, багато хто з програмістів та керівників фім встигли оцінити переваги багатокористувацьких комплексів, які керувалися Unix у порівнянні з локальними мережами персональних комп’ютерів.

У той же час, а особливо у останні роки (п’ять років) була розповсюджена думка, що система Unix призначена для використання у спеціальних областях, таких, як наукові дослідження та військова промисловість. Вважалось, що у області комерційних додатків краще використовувати DOS – подібні OS та платформи персональних комп’ютерів. Реклама, конкуренція та низька технологічна культура користувачів декілька відштовхували тінь OS багатокористувацькі, мультизадачні системи, які і були орієнтовані на вирішення складних технологічних проблем для середніх та великих державних та комерційних організацій.

У результаті виникла ситуація, коли використовуються персональні комп’ютери для автоматизації завдань, які потребують систем з зовнім іншим ідейним багажем та набором функціональних можливостей (банківська справа, САПР та інше). У цій ситуації широко відомий Unix виступає у ролі прийнятої системи такого класу.

На сьогодні, cитуація з використанням OS Unix кординальним чином змінюється. Багато організацій шляхом дорогих експерементів з різною технікою прийшли до необхідності створення сучасних відкритих розподілюючих систем, які базуються на комп’ютерах середнього класу. Unix якрах і є такою мобільною базою.

Ринок СНГ експлуатують фірми Sun Microsystems, Hewlett-Packard, DEC, IBM, Siemens, Nixdrof. На сьогоднішній день випущені версії Unix для мікропроцесорів фірми Intel з сучасними засобами інтерфейса користувача.

Розповсюдження Unix стримується тому, що не вистачає кваліфікованих Unix-програмістів.