Диплом / висновки_розділ_2
.doc
Висновки до розділу 2
В результаті проведеного аналізу та оцінки національної і міжнародних систем бухгалтерського обліку та звітності можна зробити наступні висновки.
Головним напрямом розвитку бухгалтерського обліку повинна стати інтеграція різних видів обліку в єдину інформаційну систему господарського обліку на основі нових інформаційних технологій. Саме бухгалтерський облік є основною ланкою інтеграції інформаційних систем управління економікою, оскільки формує базу для складання статистичної, податкової звітності, обчислення податків, оперативного управління господарською та виробничою діяльністю підприємців та задоволення потреб користувачів інформації різних рангів управління.
Процес реформування системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні розпочато 28 жовтня 1998 р., коли Кабінетом Міністрів України була затверджена Програма реформування бухгалтерського обліку, що передбачала перехід всіх суб’єктів господарювання на принципи і методи міжнародних стандартів фінансової звітності.
Програма реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності України ще не закінчена та не є бездоганною. На сьогоднішній день основні проблеми адаптації національної практики бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів полягають у: невідповідності та неузгодженості роботи вищими законодавчими органами країни з приводу повноважень та компетенції щодо розробки та впровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку; відсутності професійного судження бухгалтерів, а натомість постійна орієнтація на законодавство; наявності податкового обліку.
В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не внесено змін стосовно обов’язковості застосування міжнародних стандартів фінансової звітності відкритими акціонерними товариствами та підприємствами, які повинні оприлюднювати фінансову звітність, хоча з 1 січня 2005 р. вони зобов’язані готувати фінансову звітність відповідно до МСФЗ, а банківські структури перейшли на міжнародні стандарти з 2000 р.
Визначено проблему уніфікації термінологічного забезпечення бухгалтерських інформаційних систем, вирішити яку можливо створивши спеціальний орган при Міністерстві фінансів України. Термінологічне забезпечення складається з інформаційних мов для описання первинної документації, показників, реквізитів та структурних одиниць інформаційного фонду, мов управління даними інформаційної бази автоматизованої системи обліку. Це дасть змогу уникнути термінологічних некоректностей, що призводять до інформаційної неадекватності показників обліку, контролю і аналізу.
Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” національні П(С)БО не повинні суперечити міжнародним стандартам. П(С)БО повинні бути основані на МСФЗ, хоча між ними існують відмінності. В даному розділі досліджені: П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”, П(С)БО 6 “Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах”, П(С)БО 7 “Основні засоби”, П(С)БО 12 ”Фінансові інвестиції”, П(С)БО 15 “Дохід”, П(С)БО 17 “Податок на прибуток”, П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” та їх аналоги серед міжнародних стандартів фінансової звітності з визначенням їх недоліків та обмежень.
Результати проведених соціологічних досліджень в країнах Європи та Росії показують, що більше половини опитуваних вже сьогодні очікують на віддачу від впровадження міжнародних стандартів. Однак, отриманий результат збільшення або зменшення чистих активів та чистих доходів має бути ефективним як для підприємств різних організаційно-правових форм, так і для різних видів діяльності.
Найбільша перешкода на шляху впровадження міжнародних стандартів для інвесторів – це час, необхідний для їх оцінки та розуміння. Завдання для підприємств повинні полягати в максимальному спрощенні фінансової звітності для інвесторів. Необхідно, щоб інвестори визначили та зрозуміли різницю між зміненими даними, які відображають режим фінансової звітності, та тими даними, які вказують на безпосередні зміни в господарській діяльності підприємства та на результати такої діяльності. Максимальна узгодженість застосування, зближення та стандартизації вимог, як і більша прозорість звітності повинні бути визначальними вимогами інвесторів до подальшого впровадження міжнародних стандартів в практику будь-якої країни.
Результати дослідження, викладені в другому розділі, опубліковано в наукових виданнях [60, 61, 64, 65, 66, 67].