104. Виробнича інфраструктура - це

інфраструктура, що забезпечує матеріальне виробництво: залізничні та автомобільні дороги, водопостачання, каналізація і т.д.

інфраструктура, яка опосередковано пов’язана з процесом виробництва: підготовка кадрів, шкільна і вища освіта, охорона здоров'я і т.д.

зони для розміщення та функціонування споруд і комунікацій залізничного, автомобільного, річкового, морського, повітряного та трубопровідного транспорту, зв'язку, інженерного обладнання.

комплекс споруд і комунікацій транспорту, зв'язку, інженерного обладнання, а також об'єктів соціального та культурно-побутового обслуговування населення, що забезпечує стійкий розвиток і функціонування поселень.

Ст.. 95[1]

153. Види польових станів:

капітальні;

стаціонарні;

пересувні;

всі вище перераховані.

Ст.. 116-117 [1]

159. Види скотопрогонів:

магістральні;

міжквартальні;

внутрішньогосподарські;

міжгосподарські.

Ст.. 126[1]

166. Встановлення типів і видів сівозмін проводиться:

у разі інженерного облаштування території господарства;

у єдиному комплексі з обґрунтуванням їх кількості та розміщенням сівозмінних масивів на території господарства;

під час складання затверджених бізнес-планів;

під час проектування польових доріг.

Ст.. 110-111[1]

172. Встановлення типів і видів сівозмін проводять:

у разі інженерного облаштування території господарства;

в єдиному комплексі з обґрунтуванням їх кількості та розміщенням сівозмінних масивів на території господарства;

у разі протиерозійного облаштування території господарства;

у разі складання затверджених бізнес-планів.

Ст.. 110-111 [1]

241.Види польових сівозмін:

ґрунтозахисні, овочеві, буряківничі, зернові, травопільні;

травопільні, зернові, зернопросапні, льонарські, буряківничі та ін.;

овочево-бурякові, зерно-травопросапні, льонарські, травопільні та ін.;

травопільні, зернові, зерно-травопросапні, льонарські, травопільні та ін.

Ст.104 -105[1]

242.Види кормових сівозмін:

прифермерські, буряківничі, травопільні;

прифермерські та притабірні;

прифермерські, притабірні, ґрунтозахисні;

прифермерські та травопільні.

Ст.104 -105[1]

250.Вирощують навколо саду (на всьому периметрі) лісосмуги:

полезахисні;

садозахисні;

стокорегулювальні;

водорегулювальні.

Ст.139-140[1]

266.Випасні групи великої рогатої худоби формують в:

отари;

стада;

табуни;

гурти.

Ст.123[1]

280. Від економії землі на внутрігосподарські шляхи за рахунок вибору оптимального варіанту очікується додатковий прибуток від зекономленої площі сільськогосподарських угідь.

1. Ні

2. Так

Ст.64-66, 77-78[2]

295. В яких випадках засипають яри?

1. Глибина яру 5-10 м схил 25°

2. Глибина більше 10 м

Глибина яру 5-10 м схил не більше 15°

315. вимоги до розміщення літніх таборів?

1. Понижене, сухе, обдуте вітром місце з ухилом 0°-1º

2. Підвищене, сухе, обдуте вітром місце з ухилом 2º

3. Рівнинне, сухе, захищене від вітру місце з ухилом 2º

320. В північних районах України (полісся), кращими по рельєфу ділянки для садів являються південні, південно-західні, південно-східні пологі схили підвищень, добре прогріті і захищені від вітрів

1. Так

2. Ні

345. Від чого не залежить зміст робочих проектів?

1. Від зонального розміщення

2. Від спеціалізації

3. Від соціальних особливостей

4. Від міжгосподарських зв’язків

5. Від економічних особливостей

347. В яких випадках в робочому проекті з освоєння сівозмін застосовується спосіб мінімальної паніровки?

1. Коли відводяться ділянки з ухилом більше 18º

2. Коли відводяться ділянки з ухилом більше 6º

3. Коли відводяться ділянки з ухилом до 6º

348. Відповідним чином оформлені і зброшуровані матеріали носять назву землевпорядної справи.

1. Так

2. Ні

179. Види кормової сівозміни:

3. ґрунтозахисна;

4. прифермерська;

5. парозернопросапна;

6. польова.

7. Ст.. 104 [1]

8. 92. Господарський центр по відношенню до населеного пункту розмішують

9. Нижче по рельєфу і з підвітряного боку

10. Вище по рельєфу

11. На південних експозиціях

12. На північних експозиціях

13. Ст.. 85 [1]

14. 93. Господарські центри поділяються на

15. головні та допоміжні.

16. Магістральні та допоміжні

17. Польові та центральні

18. головні та польові

19. Ст.. 83 [1]

20. 98. Громадський центр – це

21. комплекс елементів (будинків, господарських будівель, під’їздів, присадибних ділянок) та елементів прилеглої території (річки, ставки), об’єднаних загальною територією.

22. місце концентрації громадського, політичного та культурного життя населення, де розміщуються підприємства та організації громадського обслуговування.

23. група виробничих споруд та будівель, які розміщені на компактній території, зв’язані єдиним технічним процесом, загальними інженерно-технічними комунікаціями та лініями обслуговування.

24. правильна, комплексна організація території, благоустрій та належні умови проживання населення.

25. Ст.. 88[1]

Ґрунтове обстеження проводять з метою:

одержання інформації про якісний стан ґрунтів;

виявлення земель, які зазнають ерозії;

одержання інформації про кількісний стан;

виявлення забруднених земель.

Ст.. 59 [2]

2. До магістральних відносять дороги які сполучають:

окремі населені пункти і виробничі центри між собою та з зовнішніми кореспондуючими пунктами;

будівлі господарських дворів;

окремі двори;

виробничі центри між собою та з зовнішніми пунктами.

Ст. 91-92 [1]

3. Дорожня мережа на території сільськогосподарського підпри­ємства має забезпечити:

можливе менше підтоплення території;

параметри дощувальних машин;

водний баланс;

зручний транспортний зв’язок з найбільшим економічним ефектом.

Ст. 92 [1]

4. Ділянки під ферми, відповідно до зооветеринарних вимог, вибираються з урахуванням:

виробничої зони;

ґрунтового покриву;

розташування відносно населеного пункту;

південної експозиції схилу.

Ст. 88-89 [1]

Дороги місцевого значення поділяються на:

внутрішньогосподарські;

технічні;

сільськогосподарські;

прияружні.

Ст. 91-92 [1]

До сільськогосподарських угідь не належать:

кормові вгіддя;

чагарники;

рілля;

багаторічні плодоягідні насадження.

Ст. 7-8 [2]

До сільськогосподарських угідь не належать:

ліси;

перелоги;

ягідники;

хмільники.

Ст. 7-8 [2]

До багаторічних насаджень відносять:

чагарники;

хмільники;

лісосмуги;

багаторічні трави.

Ст. 7-8 [2]

12. Для формування та встановлення меж територій з природо-охоронним, рекреаційним та заповідним режимами використання розробляють:

схему землеустрою;

концепцію;

рекомендації;

проект землеустрою.

Ст.. 41 [1]