Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з інструкцією до виконання роботи, теоретичними матеріалами по вивченню автоматизованої установки «Каскад», підготувати звіт.

2. Підготувати робоче місце до виконання роботи, зібрати схему досліджень (Рис.2). Зібравши дослідну схему, покликати керівника виконання робіт і тільки після перевірки та з його особистого дозволу та контролю подавати напругу на схему.

3. Отримавши дозвіл керівника робіт, включити установку «Каскад». Провести експеримент згідно з програмою досліджень.

4. Виключити живлення лабораторної установки, повернути органи керування у початкове положення.

5. Після закінчення роботи прибрати робоче місце, повернути керівнику робіт інструкції до виконання робіт, роздатковий матеріал та інструменти.

Контрольні питання:

1. Яке практичне застосування установки «Каскад»?

2. Поясніть конструкцію установки «Каскад».

3. Поясніть роботу установки «Каскад» за принциповою електричною схемою (Рис.2).

4. Поясніть методику виконання лабораторного дослідження установки «Каскад».

5. Як виконують розрахунок баштових насосних установок водопостачання?

Література: [6], с. 320…336, [7], с. 132…148.

Завдання на самостійну підготовку: вивчити теорію, підготувати звіт.

Лабораторна робота № 10

Вивчення автоматизованих електротехнологічних установок «ЛУЧ», «ІКУФ»

Мета роботи:отримати навички в дослідженні, розрахунку та використанні установки «Луч» та «ІКУФ».

Прилади та обладнання:

1. Універсальні автоматизовані установки «Луч» та «ІКУФ».

2. Амперметр ~ 16А.

3. Вольтметри ~600В.

4. Прилад комбінований Ц 4352.

5. Універсальний лабораторний стенд.

6. Люксметр Ф-102.

7. Таймер.

8. З’єднувальні провідники.

Основні теоретичні положення:

Джерела інфрачервоного випромінювання.Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке нагріте тіло. Потужним джерелом інфрачервоних променів є Сонце, у спектрі якого переважають промені з довжиною хвиль від 0,76 до 5 мкм. За спектральним складом джерела інфрачервоного випроміню­вання поділяють на «світлі» і «темні». «Світлі» випромінювачі за конструкцією і принципом дії подібні до ламп розжарювання, але порівняно з останніми мають нижчу температуру нагрівання воль­фрамової спіралі (2270—2770 К). Максимум спектральної густини випромінювання цих джерел знаходиться в межах 1000... 1400 нм. Промисловість випускає інфрачервоні дзеркальні лампи типу ИКЗ, ИКЗК, ИКЗС і КИ. Колби ламп типівИКЗтаИКЗКмають параболічну форму. Для відбивання і концентрації променів в необхідному напрямі верхня внутрішня поверхня колби вкрита дзеркальним шаром алюмінію або сріблом Виготовляють колби із звичайного скла, тому термостійкість їх низька (100...150°С). Небезпечним для цих ламп є попадання на гарячу колбу вологи, тому без світильників лампи використовувати в тваринницьких приміщеннях не рекомендується. Завдяки зниженій порівняно з лампами розжарювання температурі вольфрамової нитки ці лампи мають строк служби до 5000 годин. Нижня частина колби ламп ИКЗК і ИКЗС вкрита від­повідно червоним та синім термостійким лаком для зменшення випромінювань видимої частини спектра.

Лампи типу КИявляють собою циліндричну колбу, виготовлену із термостійкого кварцового скла, яке добре пропускає інфра­червоні промені. По осі колби розміщена вольфрамова нагрівальна моноспіраль. Для концентрації потоку випромінювання в необхідному на­прямку і захисту ламп від механічних пошкоджень і крапель води використовують світильники ССПО1-250-001-УЗ для ламп ИКЗК-220-250, ОРИ-1 для ламп ИКЗ-220-500, «ЛатвИКО» для ламп КИ-220-1000-1 та інші.

Основна частина потоку випромінювання ламп ИКЗ та ИКЗК припадає на область спектра з довжиною хвиль 0,6—2 мкм. «Темними» називають низькотемпературні інфрачервоні випро­мінювачі. Вони являють собою металеву трубку, всередині якої в вогнетривкій ізоляційній масі розміщена нагрівальна ніхромова спіраль. Ніхромову спіраль вмонтовують також у керамічну основу. Температура нагрівання ніхромової спіралі становить 700...1000 К, а температура на поверхні випромінювача — 400...600°С. Максимум випромінювання припадає на частину спектра з довжи­ною хвилі 3,5...4 мкм. Відсутність контакту нагрітої спіралі з повітрям забезпечує тривалий строк служби випромінювача. Інфрачервоне випромінювання широко використовують для обігрівання молодняку тварин і птиці. Воно не тільки проявляє теплову дію, а й активізує біологічні процеси в організмі тварин, підвищує їх тонус. Найбільший ефект досягається при відповідності максимумів спектральної чутливості шкіри тварин і спектрального розподілу енергії випромінювача. Шкірою тварин практично повні­стю поглинаються випромінювання з довжиною хвиль 2,5...3,5 мкм, а в діапазоні 0,4…2 мкм коефіцієнт поглинання становить 0,5...0,8 і значною мірою залежить від виду тварин та їх кольору. Особливо добрі результати дає одночасне опромінення тварин і птиці інфрачервоними і ультрафіолетовими променями. Промис­ловість випускає для одночасного інфрачервоного і ультрафіолетового опромінення установки ИКУФ-1М та «Луч».

Універсальна автоматизована установка «Луч»призначена для інфрачервоного обігрівання і ультрафіолетового опромінення молодняку тварин і птиці. Вона складається з пульта керування, 40 опромінювачів і регулятора напруги (два автотрансформатори типу АТ-10). Опромінювач являє собою жорстку овальну конструкцію (Рис. 1), в якій на кронштейні змонтовані дві інфрачервоні лампи2і між ними одна еритемна лампа1типу ЛЭ-15 або ЛЭО-15. Зверху в кожусі3розташована пускорегулююча апаратура лампи ЛЭ-15. Знизу опромінювач закритий захисною решіткою5. Автотрансформатори типу АТ-10 служать для регулювання напруги на інфрачервоних лампах, що дає змогу регулювати температурний режим у процесі вирощування молодняку.

Принципіальна електрична схема установки «Луч» зображена на Рис.2. Схема забезпечує ручне і автоматичне керування. При ручному керуванні вмикають і вимикають інфрачервоні лампи пере­микачем SА1, а необхідну напругу на лампах встановлюють пере­микачамиQ2іQ3. При автоматичному керуванні перемикачSA1встановлюють у положення «А». Після цього перемикачамиQ2іQ3встановлюють необхідну напругу для інфрачервоних ламп. Тривалість періодів роботи і перерв регулює реле часу типу2РВМ, яке має дві програми.

Рис. 1. Опромінювач установки «Луч»:

1— еритемна лампа; 2 — інфрачервона лампа; 3 — кожух пускорегулюючої апаратури; 4 — підвіска; 5 — захисна решітка.

Ручне керування лампами ЛЭ-15 здійснюють вимикачем SА2. При автоматичному керуванні лампами ЛЭ-15 перемикач SА2встановлюють у положення «А», а режим роботи забезпечує друга програма реле часу2РВМ(контактКТ1: 2) відповідно до заданої добової дози.

Рис. 2. Принципіальна електрична схема установки «Луч».