- •Міністерство аграрної політики
- •Тема 1.Відбирання і приймання проб насіння
- •Тема 1. Відбирання і приймання проб насіння (згідно дсту 4138-2002).
- •Тема 2. Методи аналізування чистоти і відходу насіння (згідно з дсту 2949 та дсту 4138).
- •Тема 3. Визначення інтенсивності дихання зерна і втрат його маси
- •Тема 4. Визначення шпаруватості, щільності укладання і забезпеченості зернової маси повітрям
- •Тема 5. Прилади для регулювання і контролю режимів зберігання та параметрів якості зерна і насіння при зберіганні
- •Тема 6. Методи аналізування заселеності насіння шкідниками (згідно дсту 2949 та дсту 4138).
- •Тема 7. Методи аналізування зараженості насіння хворобами (згідно дсту 4138-2002)
- •Тема 8. Документи про якість насіння. Правила арбітражного аналізування насіння. Пакування, маркування, транспортування та зберіганння насіння
Тема 4. Визначення шпаруватості, щільності укладання і забезпеченості зернової маси повітрям
Зернова маса при розміщенні в складах або силосах не утворить щільної маси; між її твердими компонентами залишаються вільні проміжки, заповнені повітрям.
Щільність укладання зерна і шпаруватість виражають у відсотках від загального обсягу зернової маси. Щільність укладання і шпаруватість зернової маси мають велике практичне значення при зберіганні. Наявність повітря в міжзерновому просторі впливає на зміну температури і вологості зернової маси і визначає характер фізіологічних процесів, що протікають у ній. Повітря міжзернових просторів, переміщаючись по шпарах, сприяє передачі тепла шляхом конвекції і переміщенню вологи в зерновій масі у виді пари.
Завдяки шпарам у зерновій масі можливі такі види її обробки, як сушіння, активне вентилювання і газація.
Шпаруватість зернової маси має велике значення і для збереження життєздатності насіння, що дуже важливо при збереженні насіннєвих партій. Щільність укладання і шпаруватість зернової маси в сховищах залежать від форми, пружності, розмірів і стану поверхні твердих компонентів зернової маси, кількості і виду домішок в ній, від розміру партії і вологості зернової маси, форми і розмірів сховища, методу його заповнення, а також від терміну збереження. Тому значення щільності укладання і шпаруватості зернової маси можуть змінюватися в досить значних межах.
Щільність укладання (%) виражається формулою
t= (V/V1)·100,
а шпаруватість (%) — формулою
,
де V — істотнийий обсяг твердих компонентів зернової маси, см3; VI — загальний обсяг зернової маси, см3.
Спостереження показали, що більш точні і порівнянні дані t і S одержуємо, якщо беремо зернову масу, що складається з 1000 твердих часток (зерна й інші частки), виділених підряд з навішення по методу визначення маси 1000 зерен.
Істотний обсяг 1000 часток V визначають зануренням їх у мірний циліндр, заповнений до визначеного (10...50 см3) обсягу рідиною, що незмочується — гасом. Застосовувати воду не рекомендується тому, що це може привести до перекручування результатів, так як деяка кількість води поглинеться зерном, а також відбудеться неповне змочування зерен і витиснення повітря з зернової маси. Збільшення обсягу рідини в циліндрі після занурення в неї 1000 часток дає шукану величину V.
Загальний обсяг зернової маси VI (см3) можна виразити через натуру, користуючись формулою для визначення обєму будь-якої сипучої маси,
V1 = (Р·1000) / ,
де Р — маса 1000 часток, виділених із зернової маси, г; — натура зерна, г/л (визначається на літровій пурці).
Шпаруватість (%) зернової маси обчислюють по формулі
S =100 — t.
Підставивши в неї значення t і VI , знайдемо
;
або
.
Визначивши Р, V і і розрахувавши VI, знайдемо щільність, шпаруватість і забезпеченість зернової маси повітрям.
Однією з важливих характеристик зернової маси є забезпеченість повітрям, або обсяг повітря, що знаходиться в 1 т зернової маси. Знаючи обсяг повітря в 1 т зерна і помноживши його на масу партії зерна, що зберігається, визначають величину одного обміну повітря. Цей показник використовують при активному вентилюванні зерна. Забезпеченість зернової маси повітрям (см3/м, або м3/т) визначають по формулі
F= (VI-V) / Р,
де VI-V — обсяг повітря в зерновій масі, що складається з 1000 часток, см3; Р — маса 1000 часток, г.
Підставивши у формулу значення VI, одержимо
.
Фактичний обсяг повітря в міжзерновому просторі в зерносховищах залежить не тільки від цих величин (Р, V і ), але і від щільності укладання зернової маси, що залежить, у свою чергу, від тривалості й умов її збереження.
Ціль роботи. Освоїти методику визначення шпаруватості, щільності укладання і забезпеченості зернової маси повітрям.
Порядок роботи. Одержавши індивідуальне завдання на виконання роботи, приступити до визначення Р, V і для кожної культури і по них розрахувати t, S і Р. З досліджуваної проби зерна відповідно до ДСТУ 4138—2002 виділити навішення для визначення маси 1000 часток.
Переконавшись в правильності визначення абсолютної маси, визначити абсолютний обєм твердих часток і натуру зерна. Результати записати в такій послідовності: культура — пшениця.
Маса 1000 зерен і інших твердих часток
16,51-16,49=0,02г
, що менше 5%
Абсолютний обєм
у= 74 - 50 = 24 см3.
Об'ємна маса
=781 г/л,
= 780 м л,
г/л.
Загальний обсяг зернової маси
.
Щільність укладання
.
Шпаруватість
Забезпеченість повітрям
Завдання 1. Визначити шпаруватість і забезпеченість повітрям зернової маси (табл. 6).
Таблиця 6.
Визначення шпаруватості і забезпеченості повітрям зернової маси
Культура |
Вологість,% |
Маса 1000 зерен, г |
Абсолютний обєм 1000 зерен, см3 |
Натура зерна |
Шпаруватість |
Забезпеченість повітрям | |
г/л |
кг/л | ||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обладнання і матеріали, реактиви: зерновій дільник, технічні ваги з наважкам, тарілкові ваги, літрова пурка, мірні циліндри на 100 і 250 см3, аналізні дошки, лабораторні совки, шпателі, зразки зерна, гас.