- •Маріупольський державний університет
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5.Теми семінарських занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю і питання для перевірки засвоєння матеріалу
- •Контрольні питання з дисципліни
- •12.Розподіл балів які отримують студенти
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
12.Розподіл балів які отримують студенти
3-й семестр
Модуль 1. Поточний контроль та самостійна робота
|
Модуль 2 ІНДЗ |
Модуль 3 Підсумкова атестація |
Сума | ||||||||||
ЗМ 1
|
КР |
ЗМ 2
|
КР |
10 |
ПМК - 25 |
100 | |||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
10 |
Т6-7 |
Т8-9 |
Т9-10 |
Т10-11 |
10 | |||
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
По завершені визначається рейтинг знань в межах 100 бальної шкали.
4-й семестр
Модуль 1. Поточний контроль та самостійна робота
|
Модуль 2 ІНДЗ |
Модуль 3 Підсумкова атестація |
Сума | ||||||||
ЗМ 1
|
ЗМ 2
|
КР |
20 |
Екзамен - 30 |
100 | ||||||
Т13 |
Т14 |
Т15 |
Т16 |
Т17 |
Т18 |
Т19 |
Т20 |
10 | |||
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
По завершені визначається рейтинг знань в межах 100 бальної шкали.
Шкала оцінювання: національна та ects
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
ОцінкаECTS |
Оцінка за національною шкалою | |
для екзамену,курсового проекту (роботи), практики |
для заліку ПМК | ||
90-100 |
А |
відмінно |
зараховано |
82-89 |
В |
добре | |
74-81 |
С | ||
64-73 |
D |
задовільно | |
60-63 |
Е | ||
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
1) конспект лекцій з дисципліни;
2) тестові завдання.
14. Рекомендована література
Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3.
Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – Л., 1986.
Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона. – М., 1969.
Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.
Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.
Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. – М., 1969.
Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К., 1986.
Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р.
Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К., 1997.
Всеволодов В. Деякі ознаки, що визначають організовану злочинність // Право України. – 1994. – № 5-6.
Галахова А. Определение момента окончания умышленного преступления в судебной практике // Сов. юстиция. – 1979. – № 13.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992.– № 6.– Ст. 56.
Гринберг М.С. Соучастие в неосторожных преступлениях // Сов. гос. и право. – 1990. – № 8.
Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков, 1997.
Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.
Дем’яненко В., Дядько Д. Критерії розмежування закінченого й незакінченого замаху // Рад. право. – 1977. – № 4.
Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 29-40.
Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М., 1967.
Емельянов В.П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4.
Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах.
Європейська конвенція про видачу правопорушників.
Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р.
Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.
Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.
Захожий П., Гонтарь И. Ответственность за укрывательство и недоносительство о преступлениях // Соц. законность. – 1983. – № 2.
Зубкова В.И. Понятие профилактической функции уголовного закона // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1982. – № 3.
Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучастии // Сов. юстиция. – 1992. – № 22-23.
Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.
Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловск, 1977.
Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005.– № 35-36.– Ст. 446.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - стор. 1122.
Козаченко И., Курченко В. Определение момента окончания преступления в судебной практике // Сов. юстиция. – 1990. – № 17.
Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб., 2004.
Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 22 января 1993 г.
Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р.
Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р.
Конвенція про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р.
Конвенція про територіальне море і прилеглу зону від 29 квітня 1958 р.
Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996.– № 30.– Ст. 141.
Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. – Волгоград, 1992.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. Видання
Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. – К., 1999.
Коржанський М.Й. Про принципи кримінального права України // Право України. – 1995. – № 11.
Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х., 1979.
Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – Киев, 1993.
Кригер Г. Отграничение умысла и преступной самонадеянности // Сов. юстиция. – 1980. – № 17. – С. 13-15.
Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 року №2341-І // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. - стор. 131.
Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 2. - стор. 15.
Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб., 2002.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – 2-е изд., перераб. и дополн. – М., 1999.
Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.
Кузнецова Н.Ф. Избранные труды. – СПб., 2003.
Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. - М., 1969.
Куринов В. Основание уголовной ответственности и соуча¬стие в преступлении // Соц. законность. – 1983. – № 9.
Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л., 1968.
Ломако В.А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції. – Х., 1993.
Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб., 2004.
Мальцев В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Гос. и право. – 2000. – № 5.
Мальцев В.В. Предмет и метод уголовного права // Правоведение. – 2004. – № 4.
Мальцев В.В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб., 2004.
Микитчик О.В. Сутність злочину як правового явища // Вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 3.
Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.
Мойсик В., Андрушко П. Дія кримінального закону в часі // Закон і бізнес. – 1998. – 9 вересня. – С. 13.
Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К., 1999.
Назаренко Г.В. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.
Нарбутаев Э. Укрытие преступлений // Соц. законность. – 1991. – № 11.
Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления. – СПб., 2002.
Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М., 1960.
Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью. – М.,1985.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001.
Огородиш А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального і кримінально-процесуального законодавства // Право України. – 1996. – № 12.
Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М., 1958.
Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб., 2000.
Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х., 1982.
Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.
Питецкий В. Критерии преступной небрежности // Сов. юстиция. – 1986. – № 2. – С. 19-20.
Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VІ // Голос України вiд 14.08.2012.
Про Конституційний Суд України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. – Ст. 272.
Про міжнародні договори України: Закон України вiд 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004.-№ 50. - Ст 540.
Про міліцію: Закон України від 20.12.90 р., № 565-12 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. - Ст. 20
Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України № 2135-ХІІ від 18 лютого 1992 р. // Голос України вiд 27.03.1992
Про попереднє ув'язнення: Закон України № 3352-ХІІ від 30 червня 1993 р. // Голос України вiд 06.08.1993.
Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України – 1991. - № 53. – Ст. 793.
Про службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України – 1992. - № 27. – Ст. 382.
Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України 22.12.2006 № 533-V// Голос України вiд 16.01.2007 - № 6.
Про статус депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України вiд 11.07.2002 № 93-IV // Голос України вiд 07.08.2002 - № 142 .
Про статус народного депутата України: Закон України вiд 17.11.1992 № 2790-XII в редвкції від 22.02.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 42. – Ст. 212.
Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної ради України. – 2010. - № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
Пудовочкин Ю.Е., Пирвагидов С.С. Понятие, принципы и источники уголовного права: сравнительно-правовой анализ законодательства России и стран СНГ. – СПб., 2003.
Разгильдиев Б.Т. Уголовно-правовые проблемы прикосновенности к преступлению. – Саратов, 1984.
Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. – Саратов, 1987.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 5. – С. 7-13.
Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К., 2002.
Сенаторов М.В. Об’єкт злочину та його відображення у законі про кримінальну відповідальність // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 7. – С. 133-146.
Скляров С.В. Вина и мотивы преступного поведения. – СПб., 2004.
Смирнов В.Н. К вопросу об общественной опасности преступного деяния. – Х., 2002.
Сухарев Е., Куликов А. О двойной форме вины// Сов. юстиция. – 1990. – № 18. – С. 21-22.
Тарбагаев А.Н. Понятие и цели уголовной ответственности. – Красноярск, 1986.
Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Х., 1988.
Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М., 1982.
Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.
Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 1. − С. 69-73.
Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.
Трубников В.М. Нове про суб’єкт злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ, 2002. – Спецвипуск. – С. 110-117.
Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 81–87.
Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х., 1983.
Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. - М., 1980.
Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск, 1998.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №№ 40-42. – Ст. 492.
Шапченко С.Д. Деякі питання тлумачення та застосування ст. 28 Кримінального кодексу України // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – №3.
Якубов А.Е. Обратная сила уголовного закона: некоторые проблемы совершенствования Уголовного кодекса Российской Федерации. – СПб., 2003.
Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань, 1988.
Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). - Х., 2003.