
- •V. Спектральний аналіз детермінованих сигналів. Модуляція Лекція 1(15). Спектри періодичних сигналів
- •Лекція 2(16). Спектри неперіодичних сигналів
- •Лекція 3(17). Енергетичний спектр. Модуляція
- •Лекція 4 (18). Кутова модуляція сигналів
- •VI. Спектральний аналіз проходження детермінованих сигналів через лінійні кола Лекція 5 (19). Спектральний метод розрахунку реакції лінійного кола на детерміновані сигнали
- •Лекція 6 (20). Зв'язок частотних і часових характеристик лінійних кіл і детермінованих сигналів
- •VII Кореляційний аналіз детермінованих сигналів Лекція 7 (21). Автокореляція і взаємна кореляція сигналів
- •VIII Випадкові сигнали і перетворення їх характеристик в лінійних колах Лекція 8 (22). Випадкові величини
- •Лекція 9 (23). Стаціонарні випадкові величини в часовому і спектральному вимірі
- •Лекція 10 (24). Вузькосмугові детерміновані і випадкові сигнали
- •Лекція 11 (25). Перетворення характеристик випадкового процесу у лінійному колі
- •Список літератури
VII Кореляційний аналіз детермінованих сигналів Лекція 7 (21). Автокореляція і взаємна кореляція сигналів
1. Вступні зауваження.
2. Автокореляційна функція сигналу та її властивості.
3. Зв'язок між енергетичним спектром сигналу і його автокореляційною функцією.
4. Взаємна кореляційна функція та її зв’язок зі взаємною спектральною щільністю.
1. На перших етапах розвитку ТКС питання вибору найкращого в якому-небудь відношенні сигналу не було критичним: повідомлення, що передавались, були простими, а реалізація складних сигналів (їх формування і обробки) була технічно складною. В сучасних ТКС вибір застосовуваних сигналів зумовлений насамперед не технічними зручностями їх формування і обробки, а можливістю на базі цих сигналів оптимально, з максимальною ефективністю, розв’язувати завдання, передбачені при проектуванні системи.
Наприклад,
в імпульсному радарі інформація про
об’єкт вимірювання дальності закладена
у величині
–
задержці сигналу прийнятого (ехо-сигналу
) відносно зондуючого сигналу. Форма
зондуючого сигналу
і прийнятого сигналу
однакова при будь–яких задержках
.
Структурна схема пристрою обробки
радіолокаційних сигналів, призначеного
для вимірювання дальності
до
цілі, показана на рис. 7.1. На схемі
,
,…
– елементи задержки зондуючого сигналу
.
Задержані сигнали разом із прийнятим
сигналом
надходять на відповідні пристрої
порівняння (Пр Пор). Сигнал на виході Пр
Пор з'являється лише за умов, що обидва
вхідні коливання є
“копіями”
один одного. Знаючи номер того каналу
(1, 2,…
),
у якому відбувається вказана подія,
можна визначити задержку, а відтак і
дальність до цілі. Такий вимірювач
працюватиме тим точніше, чим у більшій
мірі відрізняються між собою сигнал і
його “копія”, зміщена у часі. І дійсно,
якщо ця відмінність є невеликою, то
можна, наприклад, очікувати неоднозначність
відліку, коли сигнали з’являтимуться
одночасно на виході кількох суміжних
пристроїв порівняння.
Рисунок 7.1
Постає
завдання кількісно визначити ступінь
відмінності
сигналу
і його зміщеної копії
.
Це завдання вирішуєкореляційний
аналіз сигналів.
Саме він дозволяє давати оцінку швидкості
зміни і тривалості сигналу, не розкладаючи
його на гармоніки в спектр, тобто не
виходячи із часової області.
2.
Для кількісного визначення ступеня
відмінності сигналу
від сигналу
вводять автокореляційну функцію, (АКФ),
яка дорівнює скалярному добуткові цих
двох сигналів:
(7.1)
Властивості АКФ.
1.
При
АКФ стає рівною енергії сигналу:
(7.2)
2. АКФ є парною функцією:
(7.3)
3.
При будь–якому значенню часового зсуву
модуль АКФ не перевищує енергії сигналу:
(7.4)
Доведенням цього відношення є нерівність Коші-Буняковського
Із
властивостей АКФ випливає, що ця функція
репрезентується симетричною кривою з
центральним максимумом, завжди додатним.
При цьому в залежності від виду сигналу
АКФ може мати як монотонно спадний, так
і коливальний характер.
Приклади АКФ.
1. АКФ відеоімпульсу
(7.5)
Рисунок 7.1
2. АКФ радіоімпульсу
(7.6)
Рисунок 7.2
3. АКФ серії з трьох відеоімпульсів.
Рисунок 7.3
А як визначати АКФ необмежено протяжного у часі сигналу? Адже інтеграл у (7.1) не буде сходитися. Задля уникнення несходимості інтегралу застосовується модифікований вираз для АКФ де вона визначається як середнє значення скалярного добутку сигналу і його копії:
(7.7)
Фізичний зміст
– це середня взаємна потужність сигналу
і його копії
.
Наприклад, для сигналу
,
АКФ має вигляд
(7.8)
Ця
АКФ сама є періодичною косинусоїдою,
при
її значення
являє собою середню(ефективну) потужність,
що виділяється сигналом на активному
навантаженні 1 Ом.
3. Існує тісний зв'язок між автокореляційною функцією і енергетичним спектром сигналу.
За
формулою (7.1), АКФ – це скалярний добуток
.
У той самий час, за узагальненою формулою
Релея цей скалярний добуток
Оскільки спектральна щільність зміщеного у часі сигналу
,
то комплексно-спряжена його щільність
.
І
тоді АКФ сигналу
набуває виразу
(7.9)
У
формулі (7.9) квадрат модуля спектральної
щільності
– це енергетичний спектр сигналу. З
(7.9) випливає, що енергетичний спектр і
АКФ сигналу зв’язані перетворенням
Фур’є:
,
і тоді парне співвідношення до (7.9):
(7.10)
Вирази (7.9) і (7.10) є засадничо важливими з двох причин:
1.
Вони дають можливість оцінювати
кореляційні властивості сигналів,
виходячи з розподілу їх енергії по
спектру. Принцип
неозначеності
(див. лекцію 1)
вказує на те, що чим уширшій
смузі частот розподілені спектральні
компоненти сигналу, тим вужчою
є основний пелюсток АКФ і тим досконалішим
є сигнал з точки зору можливості точного
вимірювання моменту його виникнення.
2. Формули (7.9) і (7.10) вказують на спосіб експериментального визначення енергетичного спектра: часто зручніше спочатку одержати АКФ, а потім, застосовуючи пряме перетворення Фур’є (7.10), знайти енергетичний спектр сигналу.
4. Взаємна кореляційна функція (ВКФ) в уніфікований спосіб описує як різницю у формі сигналів, так і їхнє взаємне положення на осі часу.
За
аналогією з (7.1) для АКФ, ВКФ визначається
для двох дійсних сигналів
і
:
(7.11)
Мету
застосування ВКФ можна пояснити на
прикладі. Нехай сигнал
і
у початковому стані ортогональні, тобто
.
При
проходженні цих сигналів через певний
пристрій сигнал
буде зсунутий відносно сигналу
на деякий проміжок часу
.
Тоді ВКФ
слугуємірою
стійкості
ортогонального стану відносно зсуву
сигналів у часі.
Властивості ВКФ.
1.
.
Одне і те саме положення сигналів
і
досягається
як при запізненні
відносно
,
так і його випередженні на один і той
самий час
.
.
ВКФ не є парною функцією аргумента
:
3.
.
ВКФ обмежена, і це випливає із нерівності
Коші-Буняковського
:
зсув сигналу у часі не впливає на величину
його норми.
4.
ПриВКФ зовсім необов’язково досягає
максимуму.
Приклад.
Маємо сигнали
– прямокутний відеоімпульс,
– трикутний відеоімпульс (рис. 7.4)
Рисунок 7.4
У
межах
;
.
Уведемо
відносний час
.
Тоді
при
,
при
Побудова ВКФ засвідчує, що вона несиметрична (рис. 7.5)
Рисунок 7.5
Виразимо
ВКФ через спектральні характеристики
сигналів
і
.
На підставі узагальненої формули Релея
.
Оскільки спектр зміщеного у часі сигналу
,
то
(7.12)
У формулі (7.12)
–(7.13)
це
взаємна спектральна щільність сигналів
і
.
Відтак, ВКФ і взаємний енергетичний спектр двох сигналів зв’язані парою перетворень Фур’є:
(7.14)