
- •Конспект лекцій
- •Технічна гідравліка
- •Вивід і аналіз диференційного рівняння статики рідини. Рівняння Ейлера
- •Аналіз системи рівнянь
- •Вивід основного рівняння гідростатики
- •Випадки практичного використання основного рівняння гідростатики Принцип дії з’єднаних посудин
- •Гідростатичні машини
- •Б. Гідродинаміка
- •Основні характеристики рухомої рідини
- •Гідравлічний радіус і еквівалентний діаметр
- •Режими руху рідини
- •Рівняння неперервності (суцільності) потоку
- •Диференційне рівняння руху рідини. Рівняння Ейлера для ідеальної рідини
- •Диференційні рівняння руху реальної рідини. Рівняння Нав’є – Стокса
- •Аналіз системи рівнянь
- •Вивід та аналіз рівняння Бернулі
- •Принципи вимірювання швидкості і видатку рідини
- •Гідродинамічний пограничний шар
- •Гідравлічний опір
- •Видаток рідини при встановленому (стаціонарному) потоці. Рівняння Пуазейля
- •Визначення оптимального діаметра трубопроводу
- •Аналіз рівняння
- •Теплові процеси
- •Теплопровідність
- •Закон теплопровідності (закон Фур’є)
- •Диференціальне рівняння теплопровідності
- •Умови однозначності
- •Теплопровідність при стаціонарному режимі Теплопровідність плоскої стінки при граничних умовах першого роду
- •Теплопровідність багатошарової плоскої стінки
- •Теплопровідність плоскої стінки при граничних умовах третього роду
- •Теплопровідність циліндричної стінки при граничних умовах першого роду
- •Теплопровідність циліндричної стінки при граничних умовах третього роду
- •Конвективний теплообмін
- •Порядок знаходження коефіцієнта тепловіддачі
- •Виведення та аналіз системи диференційних рівнянь конвективного теплообміну
- •Рівняння енергії
- •Рівняння руху рідини
- •Теорія подібності
- •Теореми і методи теорії подібності
- •Етапи вивчення процесів методом теорії подібності
- •Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •Тепловіддача при вільній конвекції в необмеженому просторі
- •Поверхова плівкова конденсація пари
- •Фактори конденсації
- •Теплове випромінювання
- •Взаємне випромінювання двох твердих тіл
- •Особливості теплового випромінювання газів
- •Складний теплообмін
- •Випарювання
- •Однокорпусні випарні установки
- •Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •Розрахунок поверхні випарного апарату
- •Температурні витрати і температура кипіння розчину
- •Багатокорпусні випарні установки (бву)
- •Оптимальна кількість корпусів
- •Основні параметри вологого повітря:
- •Діаграма вологого повітря
- •Процес нагрівання та охолодження на і-х діаграмі
- •Варіанти процесу сушіння Основний варіант сушіння (жорсткий)
- •Сушка з частковою рециркуляцією сушильного агенту
- •Сушіння з замкненою циркуляцією сушильного агенту
- •Кінетика процесу сушіння
- •Швидкість сушіння
- •Тривалість сушіння
- •Штучне охолодження
- •Термодинамічні основи отримання холоду
- •Методи штучного охолодження
- •Помірне охолодження
- •Парокомпресійні холодильні машини Цикли кхм
Основні параметри вологого повітря:
Тоді вологе повітря, як волого-та теплоносій характеризується наступними параметрами:
1) абсолютна вологість;
2) відносна вологість;
3) вологовміст;
4) ентальпія.
Абсолютна вологість – це кількість водяної пари по масі, яка приходиться на 1 м3повітря.
Відносна вологість – це кількість відношення абсолютної вологості в даних умовах до абсолютної вологості в стані насичення, при тій же температурі:
– густина вологого повітря;
– густина насиченої пари.
Таким чином відносна вологість показує ступінь відхилення повітря від
насиченого стану.
Відносна вологість – це одна з основних характеристик повітря як сушильного агенту, вона визначає вологоємність,тобто здатність повітря до насичення парами вологи.
Вологоємність –це відношення маси водяних парів до маси абсолютно сухого повітря:
Ентальпія – це кількість енергії, яка приходиться на 1 кг сухого повітря:
,
де r0 – прихована теплота пароутворення:
Таким чином, повітря як сушильний агент характеризується температурю t, ентальпією І, відносною вологістю φ, вологовмістом χ, парціальним тиском вологих парів в повітрі рвп.
Діаграма вологого повітря
Аналітичний
метод розра-хунку сушильних установок
складний і громіздкий. Набагато простішим
методом розрахунку є графічний метод
за допомогою
діаграми,
запропонованої Л.К. Рамзіним.
На
діаграмі (Рис. 15.2) по осі абсцис відкладено
вологовміст матеріалу, по осі ординат
– температуру і ентальпію. На діаграмі
нанесені лінії постійного вологовмісту,
постійної ентальпій
,
температури
,
відносної вологості
та парціального тиск водяної пари
.
Діаграма зображає стан вологого повітря. Будь-яка точка на діаграмі характеризує стан повітря як сушильного агенту.
Рис. 15.2 Діаграма І-х для вологого повітря
Процес нагрівання та охолодження на і-х діаграмі
При
нагріванні вологого повітря в калорифері
його відносна вологість
зменшується,
а вологовміст
залишається
постійним.
- вологовміст
свіжого повітря, яке зайшло в калорифер.
Нагрів
від
до
на
діаграмі
зображається вертикальною лінієюАВ.
Охолоджуючись, повітря досягає точки
насичення
, при цій
температура випадає перша крапля роси.
Матеріальний баланс:
G1 = G2 + W
G1(1 – ω1) = G2(1 – ω2)
Рис. 15.3. Відображення процесу сушіняння на І-хдіаграмі.
Теоретична сушарка.
.
Позначимо L – масовий видаток абсолютно сухого повітря (кг повітря/с).
Матеріальний баланс по волозі:
,
Lх0
– маса вологи, яка вийде із сушарки.
.
Кількість
повітря, яка необхідна для випаровування
1 кг вологи називається питомий видаток
повітря:
Кількість теплоти можна визначити по тепловому балансу.
В основі лежить закон збереження енергії, тобто кількість теплоти, яка ввійшла в установку дорівнює кількості теплоти, яка вийшла з установки, тоді прихід теплоти в сушарці із свіжим повітрям LІ0.
Матеріал, який заходить в сушарку ми поділимо на дві складові:
G2cмθ1 – кількість теплоти, яка зайшла в установку із висушеним матеріалом, Wcвθ1 – кількість теплоти, яка зайшла із вологою в сушарку.
З транспортними засобами: Gтcтt1, Qк – з калорифера, Qд – з додаткового калорифера.
Теплота на виході із сушарки: LІ2 – з відпрацьованим повітрям, G2cмθ2 – з висушеним матеріалом, Gтcтt2 – з транспортними засобами, Qзатр– витрати тепла в навколишнє середовище. Підсумок:
LІ0 + G2cмθ1 + Wcвθ1 + Gтcтt1 + Qк + Qд = LІ2 + G2cмθ2 + Gтcтt2 + Qзатр
Qк + Qд = L(І2 – І0) + G2cм(θ2 – θ1) + Gтcт(t2 – t1) – Wcвθ1 + Qзатр
qк + qд = l(І2 – І0) + qм + qт – cвθ1 + qзатр – кількість теплоти, яка йде на випаровування 1 кг пари.
qк = l(I1 – I0)
l(I1 – I0) + qд = l(I2 – I0) + qм + qт – cвθ1+ qзатр
l(I2 – I1) = qд + cвθ1 – qм – qт – qзатр = Δ
Величина Δ називається внутрішнім балансом сушарки і показує різницю між приходом та видатком теплоти сушарки.
l(I2 – I1) = Δ
Для аналізу і розрахунку сушарки для зручності вводять поняття теоретичної сушарки – це така сушарка, в якій Δ=0, тобто І2=І1, отже процес сушіння в такій сушарці відображається прямою лінією паралельною лінії І=const. В дійсності Δ≠0, а може бути більшим або меншим від нуля і тоді процес відображається на І-х діаграмі лінією непаралельною лінії І=const.