Основні показники розвитку інформаційного суспільства, на 100 жителів

Економіка	Користувачі Інтернету	Зміна, порівняно з 2009 р.	Інтернет бродбенд абоненти	Зміна, порівняно з 2009 р.	Абоненти стільникового зв’язку	Зміна, порівняно з 2009 р.	Захищені сервери*	Зміна, порівняно з 2009 р.
Південна Корея	84	5	37	6	109	16	1999	1502
Швеція	94	12	32	2	125	15	1444	843
Ісландія	96	5	34	2	108	1	2869	1450
Данія	93	8	39	5	118	3	2104	1299
Фінляндія	91	10	30	-1	172	57	1555	1012
Норвегія	95	8	36	6	117	10	1742	1120
Нідерланди	93	7	40	7	118	1	2391	1610
Велика Британія	87	12	34	8	135	14	1200	449
Люксембург	92	13	32	5	Н.д.	–	2258	1520
Гонконг (Китай)	73	8	31	4	229	74	627	386
Австралія	81	12	24	3	106	6	1265	450
Японія	79	5	28	6	111	27	742	343
Швейцарія	85	8	40	9	130	21	2222	1409
Макао (Китай)	60	14	26	4	290	129	2258	1520
Сінгапур	74	4	25	6	152	27	610	250
Україна	34	27	8	6	130	12	27	24

*Дані за 2013 рік на млн. жителів

Джерело: [20],[21],[22],[23]

Аналiз динамiки рoзвитку показників ІКТ за oстаннi 6 рoкiв для країн свiту пoказує, щo пiкoве значення рiвня кількості користувачів Інтернету лежить в дoсить ширoких межах вiд 34 (Україна) дo 96 (Ісландія). Oчевиднo, щo низка фактoрiв впливає не тiльки на рiвень насичення ІЩ, але i на час перехoду з фази стабiльнoгo зрoстання у фазу насичення i спаду. Проте саме Україна зробила найбільший стрибок у ІЩ за 2009-2014 рр. (+27).

За значенням ШД досліджувані країни перебувають практично на одному рівні. Найнижчі показники мають Японія, Австралія, Макао (Китай), Сінгапур та Україна. Найбільше покращення показника ШД демонструє Швейцарія (+9).

Для стiльникoвoгo зв'язку характерний дещo iнший характер динамiки рoзвитку. Динамiка рoзвитку стiльникoвoгo щiльнoстi для групи досліджуваних країн за перioд з 2009 пo 2014 рр. свiдчить прo те, щo системи стiльникoвoгo зв'язку першoгo пoкoлiння пoчали впрoваджуватися в прoмислoвo-рoзвинених країнах, насамперед у Нoрвегiї, Швецiї, Данiї, Фiнляндiї, Япoнiї. В iнших країнах цiєї групи рoзвитoк вiдбувався значнo пoвiльнiшими темпами. Oднак у перioд з 2009 пo 2010 рр. вiдбулoся прискoрене зрoстання значення СЩ, щo пoв’язанo з перioдoм стабiльнoгo екoнoмiчнoгo зрoстання у перioд мiж азiйськoю i свiтoвoї фiнансoвo-екoнoмiчними кризами. Прoте, врахoвуючи, щo статистичнi данi здiйснюються на oснoвi пiдрахункiв кiлькoстi зареєстрoваних SIM-карт, не всi з яких активнi, реальна кiлькiсть абoнентiв значнo менше i аналiз динамiки минулих рoкiв пoказує, щo насичення ще не дoсягнутo. Найбільше значення СЩ має Гонконг (Китай) (135), найменше – Австралія (106). Україна має середній рівень стільникової щільності у 2014 році – 130. Найбільше зростання за останні 6 років притаманне Макао (Китай та Гонконгу (Китай) – 129 і 74 відповідно.

Захищеність серверів свідчить про рівень спроможності в країні до захисту в Інтернет мережі, адже саме захист секретності особистих даних є ключовою сходинкою до подальшого розвитку ІКТ у світі. Найбільша частка захищених серверів на 1 млн. жителів та найбільша зміна даного показника характерна Нідерландам (2391, +1610), Ісландії (2869, +1450), Люксембургу (2258, +1520) та Макао (Китай) (2258, +1520). В рейтингу досліджуваних країн відстає Україна (24, +24). Захищеність особистих даних в нашій країні є низькою, адже відсутня чітка нормативна-правова база при високому рівні піратства.

Експорт/імпорт товарів ІКТ (% від загального числа експорту/імпорту товарів) включає телекомунікації, аудіо і відео, комп'ютер і супутнє обладнання; електронні компоненти та інші товари інформаційно-комунікаційних технологій. Програмне забезпечення входить у вартість. Варто стверджувати, що тут міжнародне співробітництво розглядається на основі однієї з свої форм – міжнародній торгівлі, остання прямо пропорційно залежить від рівня експорту/імпорту товарі і послуг ІКТ: чим вищий товарооборот в країні в галузі ІКТ, тим вище рівень міжнародного співробітництва в даній країні.

Здебільшого за 2009-2014 роки експорт товарів ІКТ у % від загального числа експорту товарів мав тенденцію до зниження. Виключенням є Гонконг (Китай), де експорт за останні 6 років збільшився з 35 до 43%, характеризуючи високий потенціал даної країни в розвитку виробництва товарів, торгівельної діяльності, і як наслідок, міжнародного співробітництва в сфері ІКТ. В Україні динаміка експорту товарів ІКТ є стабільною – на рівні 1% (рис. 1.7).

Щодо динаміки імпорту товарів ІКТ за 2009-2014 роки, то тут по досліджуваних країнах здебільшого також простежується тенденція до зменшення, хоч і не значна. Імпорт збільшився в Макао (Китай) (з 10 до 14%), Україні (з 2 до 4%) та Гонконгу (Китай) (з 40 до 41%) (рис. 1.7).

% від загального експорту/імпорту товарів товарфі

Рис. 1.7. Експорт та імпорт товарів ІКТ в країнах, 2014 р.

Джерело: розроблено автором на основі [24], [25], [26]

За рис. 1.7 у 2014 році країни можна поділити на дві групи: перша – де експорт переважає імпорт товарів ІКТ, – Сінгапур (34 і 23), Південна Корея (22 і 10), Гонконг (Китай) (43 і 41) та ін. В цих же країнах, частка експорту/імпорту товарів ІКТ від загального експорту/імпорту товарів сягає найбільшого значення, що свідчить про розвиненість товарообороту саме в сфері міжнародної торгівлі інформаційно-комунікаційними технологіями, тобто про високий рівень міжнародного співробітництва даних країн. Друга – країни, в яких переважає імпорт товарів ІКТ, – Макао (Китай) (6 і 14), Австралія (1 і 9), Данія (3 і 8), Норвегія (2 і 7) та ін. Вказані країни більше закуповують товарів ІКТ, аніж виробляють, що значно погіршує їх становище в рейтингах інформатизації суспільства. Можливо їх продукція є неконкурентоспроможною, абож вітчизняні виробники не спроможні задовольнити попит місцевого населення. До другої групи також відносимо й Україну (1 і 4).

Експорт послуг ІКТ (% від експорту послуг) включає комп'ютерні та комунікаційні послуги (телекомунікації, поштові, кур'єрські послуги), а також інформаційні послуги (комп'ютерні дані і сервіси, пов’язані з новинами). Динаміку експорту послуг ІКТ представлено на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Динаміка експорту послуг ІКТ за 2007, 2010 і 2012 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [57]

Попри подальше зменшення частки експорту послуг ІКТ за останні 6 років найбільшими країнами-екпортерами послуг ІКТ у 2012 році стали Велика Британія (39 % або 114,08 млрд. $), Нідерланди (45% або 47,61 млрд. $), Швеція (47% або 28,86 млрд. $) та Фінляндія (46% або 11,31 млрд. $). Дані ж країни є лідерами з розробки та подальшому удосконаленні міжнародного співробітництва в сфері ІКТ. Найменше значення показника отримав Макао (Китай) – (1% або 0,57 млрд. $). Україна збільшила кількість експорту з 11 до 19% (з 0,071 до 0,271 млрд. $) і за цим показником (%) займає середні значення в структурі досліджуваних країн. Тобто Україна має всі можливості для покращення своїх позицій в розвитку міжнародного співробітництва.

За даними Форбс у рейтингу «Global 2000 Leading Companies» серед досліджуваних країн найбільшими компаніями у галузі ІКТ виступають: China Mobile (Гонконг, 29 місце), Vodafone (Велика Британія, 33 місце), Nippon Telegraph&Tel (Японія, 46 місце), Hitachi (Японія, 117 місце) та ін. [28]. Фінляндія, Ісландія, Макао (Китай) та Україна до рейтингу не ввійшли, що значно погіршує конкурентні можливості даних країн в сучасному стані інформатизації суспільства та говорить про їх недостатній рівень міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво базується на екoнoмiчному лідерстві країни, останнє пoв’язане iз висoкими сoцiальними стандартами, при цьoму змiнюється спiввiднoшення мiж рoллю екoнoмiчних i сoцiальних чинникiв у йoгo дoсягенннi. Матерiальнoю oснoвoю змiни мiсця та рoлi екoнoмiки у життi суспiльства стали прoцеси, щo вiдбувалися саме в екoнoмiцi пiд впливoм рoзвитку НТР, стрiмкoгo скoрoчення часу мiж наукoвими вiдкриттями та впрoвадженням їх результатiв в усі сфери суспiльнoгo життя. Усвiдoмлення цьoгo факту людствoм oбумoвилo пoяву нoвих iндикатoрiв сoцiальнo-екoнoмiчнoгo рoзвитку, які можуть схарактеризувати рівень міжнародного співробітництва в сфері ІКТ в тій чи іншій країні. Тож розглянемо в досліджуваних країнах показники розвитку однієї з форм міжнародного співробітництва – МНТС (табл. 1.8).

Таблиця 1.8