Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

metod_pz

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.03.2016
Размер:
460.88 Кб
Скачать

|S(ω)|, В

A

0

ω

Рисунок 2.15 – Амплітудна спектральна діаграма

arg S(ω), рад

0

ω

Рисунок 2.16 – Фазова спектральна діаграма

2.3Контрольні запитання і завдання

2.4Приклади аудиторних і домашніх задач Задача 1

Задача 1 Розрахувати спектральні коефіцієнти тригонометричних та комплексного ряду Фур’є для сигналів, часові діаграми яких надані в табл. 2.1. Побудувати спектральні діаграми.

Задача 2 Розрахувати функцію спектральної густини для сигналів, часові діаграми яких надані в табл. 2.1. Побудувати графіки спектральних функцій. Сигнали вважати неперіодичними.

Таблиця 2.1

– Варіанти сигналів

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

s(t)

 

 

 

 

A

s(t)

 

 

A

 

 

 

 

 

τі/4 τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

T/2

t

–T/2 –τі/2

–τі/4 0

τі/4

τі/2

T/2

t

A

 

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

31

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

A/2

s(t)

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τі/4

τі/2

 

 

 

 

 

A/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

 

 

T/2

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2 –τі/2

–τі/4 0

τі/4

τі/2

T/2

t

 

A

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

s(t)

6

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τі/4

τі/2

 

 

 

 

 

A/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

 

 

T/2

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2 –3τі/4 –τі/4 0

τі/4

τі/2

T/2

t

 

A

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

s(t)

8

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τі/4 τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A/2

 

 

 

 

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

 

 

T/2

t

–T/2 –3τі/4 –τі/4 0

τі/4

τі/2

T/2

t

 

A

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2

–τі/2

0

 

τі/2

T/2

t

–T/2

–τі/2

0

τі/2

T/2

t

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2

–τі/2

0

 

τі/2

T/2

t

–T/2

–τі/2

0

τі/2

T/2

t

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

τі/2

 

 

 

–τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2

–τі/2

0

 

 

T/2

t

–T/2

 

0

τі/2

T/2

t

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

Таблиця 1.1 – Продовження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

τі/2

 

 

 

–τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–T/2

–τі/2

0

 

 

T/2

t

–T/2

 

0

τі/2

T/2

t

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

 

s(t)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

–T/2

–τі/2 –τі/4 0

τі/4

τі/2

T/2

t

–T/2

–τі/2 –τі/4 0 τі/4

τі/2

T/2

t

 

 

19

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

A s(t)

 

 

 

 

 

A s(t)

 

 

 

 

 

τі/4 τі/2

 

 

 

 

τі/4 τі/2

 

 

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

 

 

T/2

t

–T/2 –τі/2 –τі/4 0

 

T/2

t

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

33

Заняття 3. Кореляційні функції сигналів

3.1 Мета заняття

3.2. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

3.2.1 Теоретичні відомості щодо теми заняття Кореляційна обробка сигналів ґрунтується на поняттях кореляційної

функції та енергетичного спектру. Для цього потрібні наступні формули:

 

 

 

1.

Автокореляційна функція (АКФ) сигналу Bs s t s t dt

(3.1)

 

 

 

 

 

 

2.

Взаємна кореляційна функція (ВКФ) сигналів Bs1s2 s1 t s2 t dt

(3.2)

3.Власний енергетичний спектр сигналу Ws S S * S 2

4.Взаємний енергетичний спектр сигналів Ws1s2 S1 S*2

Кореляційні функції мають наступні властивості:

Bs Bs

Bs1s2 Bs2s1

W s s

2

W *s s

1

2

1

Відповідні кореляційні функції та відповідні енергетичні пов’язані парою перетворення Фур’є:

(3.3)

(3.4)

(3.5)

(3.6)

(3.7)

спектри

W B e j dt

пряме перетворення Фур’є,

(3.8)

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

B

 

W e j d

зворотне перетворення Фур’є.

(3.9)

2

 

 

 

 

n

Якщо сигнал можна подати у вигляді суми інших сигналів s t si t ,

i 1

то його АКФ може бути розрахована за формулою:

n

n

n

 

Bs Bsi

Bsi s j .

(3.10)

i 1

i 1

j 1

 

 

 

j i

 

3.2.2 Приклади розв’язання задач Задача 1

Умови: Знайти вираз та побудувати графік АКФ сигналу, який поданий своєю часовою діаграмою (рис. 1.2):

34

s(t)

A

–τі/2

0

τі/2

t

Рисунок 3.1 – Часова діаграма сигналу s(t)

Розв’язок: Надамо аналітичний запис сигналу s(t) :

 

 

 

i

 

 

 

 

i

 

 

 

A,

 

 

 

t

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

(3.11)

s t

 

 

i

 

0,

t

, t

i

.

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок АКФ шляхом безпосереднього застосування формули (3.1)

неможливе оскільки невідомо як сформувати множник s t . Слід застосувати алгоритмічний підхід до отримання АКФ.

Цей підхід полягає в тому, що моделюється процес формування АКФ на підґрунті формули (3.1), згідно з яким треба отримати копію сигналу та, змінюючи всі можливі затримки , розрахувати всі відповідні скалярні добутки сигналу та затриманої копії. Таким чином буде сформована АКФ.

35

s(t–τ)

 

s(t)

s(t)

 

 

s(t–τ)

s(t)

s(t)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

–τі/2

0

τі/2

 

–τі/2

0

τі/2

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

A2τі/4

 

 

 

 

 

 

 

3A2τі/4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

τі/4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і/4

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

в)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s(t–τ)

 

s(t)

s(t)

 

 

s(t–τ)

s(t)

s(t)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

–τі/2

0

τі/2

 

–τі/2

0

τі/2

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

A2τі/2

 

 

 

 

 

 

 

A2τі

 

 

 

 

 

 

 

τі/2

 

 

 

t

 

 

 

τі

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

г)

 

 

 

 

 

Рисунок 3.2 – Часова діаграма сигналу s(t)

 

 

 

На рис. 3.2 надано динаміку утворення значень АКФ прямокутного імпульсу коли копія сигналу його випереджає. Значення АКФ відповідають значенням площі під кривою графіку добутку двох сигналів. Розглянемо динаміку утворення значень АКФ коли копія імпульсу затримується відносно оригіналу.

36

s(t)

s(t)

s(t–τ)

 

 

 

 

s(t)

 

 

s(t–τ)

 

 

A

 

 

s(t) A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–τі/2

0

τі/2

 

 

–τі/2

0

 

τі/2

t

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2τі

 

 

 

 

 

 

 

 

A2τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

τі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

 

 

 

 

 

 

 

s(t)

s(t)

 

s(t–τ)

 

s(t)

s(t)

 

 

 

s(t–τ)

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

t

 

 

0

 

 

 

 

 

 

t

–τі/2

τі/2

 

 

–τі/2

 

τі/2

 

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

s(t) s(t–τ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3A2τі/4

 

 

 

 

 

 

 

 

A2τі/4

 

 

 

 

 

і/4

 

 

t

 

 

 

τі/4

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.3 – Часова діаграма сигналу s(t)

 

 

 

 

Обидва рисунки дають змогу заповнити таблицю значень АКФ

прямокутного імпульсу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Значення АКФ прямокутного імпульсу

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

6

 

7

 

8

 

9

τ

 

–τi

–3/4τi

–1/2τi

–1/4τi

0

 

 

1/4τi

 

1/2τi

3/4τi

 

τi

B(τ)

 

0

1/4A2τi

1/2A2τi

3/4A2τi

A2τi

3/4A2τi

1/2A2τi

1/4A2τi

0

Спираючись на значення АКФ з табл.. 3.1, побудуємо графік.

37

Bs(τ)

A2τі

 

 

3A2τі/4

 

 

 

 

 

 

 

A2τі/2

 

 

 

 

 

 

 

 

A2τі/4

 

 

 

 

 

 

–τі

–3τі/4 –τі/2

–τі/4

0

τі/4

τі/2

і/4

τі

τі

Рисунок 3.4 – Часова діаграма сигналу s(t)

Дані з табл. 3.1 та графіка на рис. 3.4 дозволяють записати вираз для

АКФ:

 

 

A2

 

 

 

i ,

i t i ;

 

 

B

 

 

 

 

 

t i , t i .

0,

 

A2

 

 

 

i ,

i

t i ;

 

 

Відповідь: B

 

 

 

 

t i , t i .

0,

Задача 2

Умови: Знайти вираз та побудувати графік ВКФ сигналів s1 t та s2 t , які подані своєю часовою діаграмою на рис. 3.1 та рис. 3.5.

s2(t)

A

–τі/2 0 τі/2 t

Рисунок 3.5 – Часова діаграма сигналу s2 t Аналітичний вираз сигналу s1 t є (3.11), сигналу s2 t має вигляд:

38

 

 

2

 

1

 

 

 

i

 

 

 

 

 

i

 

A

 

t

 

,

 

 

 

 

t

 

;

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

(3.12)

s t

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

t

 

, t

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведемо розв’язок таким ж методом як і у попередній задачі. Будемо зсувати сигнал s2 t відносно сигналу s1 t вздовж осі часу, формувати добуток цих сигналів та розраховувати площу під кривою добутку.

s2(t–τ)

s(t)

s1(t)

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–τі/2

0

τі/2 t

s1 (t) s2 (t–τ)

A2

3A2/4

s2(t–τ)

s(t)

 

 

s1(t)

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–τі/2

 

0

 

τі/2 t

s1 (t) s2 (t–τ)

 

A2

 

 

 

 

3A2/4

 

 

 

 

 

τі/4

 

 

 

 

t

 

 

і/4

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

в)

s2(t–τ)

s(t)

s1(t)

s2(t–τ)

s(t)

A

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–τі/2

0

τі/2 t

–τі/2

0

s1 (t) s2 (t–τ)

 

 

s1 (t) s2 (t–τ)

A2

A2/2

τі/2

 

t

 

τі

 

б)

г)

Рисунок 3.6 – Часова діаграма сигналу s(t)

 

t

s1(t)

τі/2 t

A2

t

39

s1(t) s(t)

s2(t–τ)

 

s1(t) s(t)

 

 

s2(t–τ)

 

 

A

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–τі/2

0

τі/2

–τі/2

0

 

τі/2

t

 

 

 

s1 (t) s2 (t–τ)

 

 

 

 

s1 (t) s2 (t–τ)

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2/2

 

 

 

 

 

τі

 

 

t

 

 

 

 

τі/2

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

в)

 

 

 

 

 

 

s1(t)

s(t)

s2(t–τ)

 

s1(t)

s(t)

 

 

s2(t–τ)

A

 

A

 

 

 

 

0

 

 

t

 

 

0

 

 

 

 

 

t

–τі/2

τі/2

–τі/2

 

τі/2

 

 

 

 

 

s1 (t) s2 (t–τ)

 

 

 

 

s1 (t) s2 (t–τ)

 

 

 

 

3A2/4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2/4

 

 

 

 

 

і/4

t

 

 

τі/4

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

г)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.7 – Часова діаграма сигналу s(t)

 

 

 

Обидва рисунки дають змогу заповнити таблицю значень ВКФ прямокутного та трикутного імпульсів.

Таблиця 3.2 – Значення ВКФ прямокутного та трикутного імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

τ

–τi

–3/4τi

–1/2τi

–1/4τi

0

1/4τi

1/2τi

3/4τi

τi

B(τ)

0

7/32A2τi

3/8A2τi

15/32A2τi

1/2A2τi

9/32A2τi

1/8A2τi

1/32A2τi

0

Спираючись на значення АКФ з табл. 3.2, побудуємо графік.

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]