За атрибутивною ознакою

А Т Р И Б У Т И В Н І

За часовою

ознакою

Х Р О Н О Л О Г І Ч Н І

За просторовою

ознакою

Т Е Р И Т О Р І А Л Ь Н І

За кількісною

ознакою

В А Р І А Ц І Й Н І

ІНТЕРВАЛЬНІ

ДИСКРЕТНІ

Рис. 3.2. КЛАСИФІКАЦІЯ РЯДІВ РОЗПОДІЛУ.

Варіанти у варіаційних рядах можуть виражатися числами позитивними (табл. 3.1 і 3.3) і негативними ( наприклад, групування підприємств за підсумками фінансової діяльності: прибуток (+) / збиток (-) – табл. 3.7 ); абсолютними (табл. 3.1, 3.3, 3.4) і відносними (наприклад, групування робітників за рівнем виконання норм виробітку чи групування фірм за питомою вагою працівників з повною вищою освітою)⁴². Найчастіше варіанти у формулах позначають літерою “x”. Суму значень варіюючої ознаки всіх одиниць сукупності називають обсягом явища та позначають символом Σх.

Частоти варіаційного ряду виражають числами абсолютними і у статистичних формулах позначають літерою “f”. Сума всіх частот визначає чисельність усієї сукупності. Її називають обсягом варіаційного ряду та позначають символом “Σ f “.

Частота може замінюватися відносними величинами. У цьому разі маємо частість, тобто частку одиниці чи відсоток до підсумку, вона позначається “”. Якщо інтервали варіаційного ряду нерівні, то вдаються до щільності розподілу, тобто щільності частоти (частки) на одиницю ширини інтервалу: ().

Таблиця 3.7

Розподіл підприємств за підсумками фінансової діяльності *

Доход, тис. грн.	-6 – (-3)	(-3) – 0	0 – 3	3 – 6	6 – 9	Разом
Число підприємств ()	3	12	20	10	5	50
Частості, ()	0,06	0,24	0,40	0,20	0,10	1,0

*Дані умовні

Для характеристики структури варіаційного ряду сума частот може поділятися на різну кількість рівних за обсягом груп: на 4 рівні частини (квартелі), на 10 частин (децилі), на 100 частин (перцентилі)⁴³.

Результати статистичного зведення та групування, тобто ряди розподілу, звичайно подаються у вигляді таблиць, побудову і аналіз яких здійснюють відповідно до встановлених правил.

ПРАВИЛА ПОБУДОВИ І АНАЛІЗУ

СТАТИСТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ

Статистична таблиця – засіб наочного та раціонального викладу цифрових характеристик суспільних явищ (процесів), отриманих внаслідок зведення і групування масових даних статистичного спостереження. Велике практичне значення статистичних таблиць зумовлює єдині правила їх складання, заповнення та аналізу.

Статистична таблиця дає змогу виразити в числах міркування про явище, що вивчається, якусь думку, усе це стисло відбивається в її назві (правило 1). У заголовку таблиці також слід зазначити, до якої території і до якого періоду (або моменту) часу відносяться показники таблиці (правило 2).

Статистична таблиця зовні являє собою перетин горизонтальних рядків і вертикальних граф:

Невід’ємними складовими елементами статистичної таблиці є бокові та верхні заголовки (табл. 3.2). Вони повинні бути досить короткими, але точними і ясними, щоб повністю відображати основний зміст рядків і граф (правило 3). Якщо таблиця містить багато граф, слід для полегшення користування нею давати їх нумерацію (правило 4). При цьому звичайно графи, що містять найменування рядків (ліва частина таблиці – підмет), позначаються великими літерами, а графам з цифровими даними (права частина таблиці – присудок) дається порядкова нумерація. Таким чином, за логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”, підмет якого складають об'єкти (або їх частини, групи), що вивчаються. Кожний елемент підмету характеризується рядом цифрових показників і саме вони утворюють присудок таблиці.

За характером будови підмет статистичної таблиці може бути: простим, він містить лише перелік об'єктів, територій або дат (табл. 4.3, 4.4), груповим, що містить групування за однією ознакою (табл. 3.1, 3.3, 4.2), комбінаційним (що містить групування за двома і більше ознаками (табл. 3.8).

За побудовою присудку статистична таблиця може бути простою (показники, що характеризують підмет, слідують один за іншим – табл. 4.3, 4.4) і складною (показники беруться в комбінації, поєднанні між собою – табл.3.8). Крім того, показники присудку можуть характеризувати стан об'єкта на якийсь один момент або за певний відрізок часу і такі таблиці називають статичними (це усі таблиці, які досі розглядались); якщо ж показники присудку характеризують зміну об'єкта за часом, то це динамічні таблиці (табл. 8.1, 8.2).

Повністю складена таблиця, але не заповнена цифровою інформацією, носить назву макета статистичної таблиці (табл. 3.8). Його рекомендують складати заздалегідь, ще до розробки інструментарію статистичного спостереження (правило 5), що дає змогу відпрацювати методологічні питання: макети визначать кількість таблиць, їх розміри, об'єми та терміни розробки матеріалів і публікації підсумків.

Слід уникати побудови громіздких таблиць (правило 6) – зайві подробиці ускладнюють аналіз. Наочнішою та в аналітичному плані зручнішою є таблиця, що містить не більш як 4-5 ознак сумарно в підметі і присудку (табл. 3.8).

За усіма показниками статистичної таблиці повинні бути наведені одиниці вимірювання (правило 7): якщо вони однакові для всіх показників, їх виносять у заголовок самої таблиці (табл. 3.8), а якщо вони різні в окремих показників, то їх вміщують після найменувань рядків і граф через кому (табл. 4.4, 5.3).

Якщо в статистичній таблиці наводяться не звітні дані, а отримані шляхом обчислень, то в такому випадку доцільно зробити застереження або пояснення, які звичайно наводяться у вигляді виносок і приміток під таблицею (правило 8).

При відсутності відомостей про певне явище у відповідній клітині (на перетині рядка і графи) прийнято ставити три крапки “…” або писати “немає відомостей” (правило 9). Якщо дане явище зовсім не має місця (у даного об'єкта відсутня ознака), то в потрібній клітині ставлять тире “-” (правило 10). У випадку ж, коли перетин рядка і графи не має осмисленого змісту, в клітині ставлять знак множення “х”, тобто клітина перехрещується (правило 11).

Таблиця 3.8

(макет)

Групування засуджених за віком, статтю,

місцем і часом скоєння злочинів

(осіб)

Групи засуджених за віком і статтю	Число засуджених
	Разом	в тому числі за місцем скоєння злочину
		у місті			в сільській місцевості
		усього	з них за часом скоєння злочину		усього	з них за часом скоєння злочину
			денний	нічний		денний	нічний
А	1	2	3	4	5	6	7
Чоловіки
в тому числі за віком:
до 18 років
18 і більше
Жінки
в тому числі за віком:
до 18 років
18 і більше
Разом

Округлювання усіх чисел потрібно проводити з однаковою точністю (правило 12). Коли числове значення явища є меншим, ніж прийнята в таблиці точність, воно виражається дробом “0,0”. Якщо в таблиці наводяться проценти зростання, то доцільно проценти від 300 і більше замінювати відносинами в разах (правило 13). Напр., писати не “500%”, а “у 5 разів”.

По кожній графі та кожному рядку проставляються підсумки (правило 14), тобто статистична таблиця повинна бути замкненою. Відсутність підсумків значно знецінює якість викладу даних у табличній формі, ускладнює аналіз і позбавляє можливості робити в необхідних випадках перевірку правильності цифр.

Коли в тексті наведено дві і більше таблиці, то їх обов'язково нумерують (правило 15). Слово “Таблиця …” з вказівкою її номера вміщують над загальним заголовком статистичної таблиці праворуч.

Читання статистичної таблиці починають з її підсумків (правило 16), тобто аналіз ведеться за принципом “від загального до окремого”: на початку дається загальна характеристика сукупності за її підсумками, потім переходять до підсумків рядків і граф і лише після цього розглядають зміст окремих рядків і граф, тобто характеризують частини сукупності. У зв'язку з цим у таблиці спочатку може бути наведено загальний підсумок, а потім окремі його частини.

Аналіз статистичних таблиць дає змогу порівнювати показники за різними об’єктами; характеризувати типи соціально-економічних явищ, структуру сукупності, співвідношення і пропорції між окремими групами та одиницями спостереження; виявляти характер та напрямок взаємозв’язків та взаємозалежностей між різними сполученнями ознак, що визначені логікою економічного аналізу. Слід пам’ятати, що аналіз статистичних даних – невід’ємна частина усякого статистичного дослідження та завершення всього процесу обробки первинних відомостей та звітів.

Питання для самоперевірки і закріплення знань

1. На що спрямоване статистичне зведення?

2. Назвіть основні етапи зведення.

3. Які види статистичного зведення розрізняють?

4. Що таке групування?

5. Які ознаки можуть бути покладені в основу групування?

6. Як будується групування за атрибутивною ознакою?

7. Коли вдаються до побудови інтервального групування?

8. Як розрахувати величину інтервалу, якщо число груп не задано?

9. Що таке відкритий інтервал? Як його закрити?

10. Які завдання вирішуються шляхом проведення групування?

11. За якою ознакою здійснюють аналітичне групування?

12. У чому відмінність простого групування від комбінаційного?

13. Коли вдаються до методу вторинного групування?

14. Охарактеризуйте способи проведення вторинного групування.

15. З яких елементів складається будь-який ряд розподілу?

16. У чому розходження між частотою і частістю ряду розподілу?

17. Що таке статистична таблиця?

18. Як повинна бути сформульована назва таблиці?

19. Що таке підмет і присудок статистичної таблиці?

20. Назвіть види статистичних таблиць за побудовою підмета і присудка.

21. Що таке макет статистичної таблиці?

22. Назвіть правила заповнення статистичних таблиць.

23. Який принцип покладається в основу читання статистичної таблиці та її аналізу?

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ПОКАЗНИКИ