Статистичні

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ФОРМИ

СПОСОБИ

ВИДИ

звітність

безпосередні

За повнотою охоплення одиниць

сукупності

За безперервністю обліку фактів

у часі

спеціально організовані

документальний облік

опитування

регістри

експедиційні (усні)

безперервні (поточні)

суцільні

несуцільні

само-

реєстрації

перервні

вибіркові

основного масиву

періодичні

кореспон- дентські

одноразові

моно-

графічні

анкетні

анкетні

Рис. 2.1. КЛАСИФІКАЦІЯ

СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.

Третьою організаційною формою статистичного спостереження є регістри. Це форма безупинного статистичного спостереження за довготривалими процесами. У регістрі кожна одиниця спостереження характеризується сукупністю ознак, значення яких можуть змінюватися згодом з різною інтенсивністю. При цьому усі зміни, що виникають, мають бути своєчасно внесені до регістру. Так, регістр населення являє собою поіменний і регулярно оновлюваний перелік жителів країни; регістр підприємств у галузевому і територіальному розрізі містить дані за основними показниками діяльності кожного підприємства; регістр будівництва фіксує зміну стану кожного споруджуваного об'єкта тощо.

За повнотою охоплення одиниць сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження.

Завдання суцільного спостереження – отримати інформацію про всі одиниці сукупності, що вивчаються (одержання демографічних характеристик кожного жителя країни при проведенні перепису населення; реєстрація усіх злочинів, що стали відомими органам дізнання і прокуратури; збирання зведень про фінансові результати діяльності усіх зареєстрованих фірм тощо).

До несуцільного спостереження вдаються у тих випадках, коли фізично неможливо, важко чи недоцільно провести суцільне спостереження (коли спостереження спричиняє псування чи знищення одиниці, що спостерігається, коли обмеження в часі чи засобах не дають змоги здійснювати суцільне спостереження великого числа одиниць досліджуваної сукупності і т.п.).

Несуцільне спостереження, у свою чергу, поділяють на: вибіркове, анкетне, обстеження основного масиву, монографічне.

Вибіркове спостереження - це такий вид несуцільного обстеження, за якого з усієї досліджуваної сукупності (що називається генеральною) випадково (жеребкуванням або в інший спосіб) відбирають певну кількість одиниць (що називається вибірковою сукупністю), для яких реєструються всі ознаки, що цікавлять дослідника, і розраховують потрібні у даному дослідженні узагальнюючі показники. Отримані таким чином вибіркові характеристики поширюються на всю генеральну сукупність з певною імовірністю¹¹. Найчастіше такий вид спостереження застосовують під час оцінки якості виробленої продукції. Досить часто до вибіркового спостереження вдаються у демографічних дослідженнях.

Різновидом вибіркового спостереження є метод моментних спостережень, під час якого інформацію збирають реєструючи значення ознак у одиниць вибіркової сукупності в деякі заздалегідь визначені моменти часу. Тобто даний метод передбачає здійснення вибірки не лише у просторі (відбір одиниць сукупності), а й у часі. Найчастіше цей вид спостереження застосовується при проведенні обстежень доходів населення.

Анкетне спостереження – це таке, за якого зацікавлені у даних відомства публікують у засобах масової інформації чи розсилають (роздають) певному колу осіб особливі анкети, що містять питання за всією програмою статистичного спостереження. Заповнення і повернення анкет при цьому є справою добровільною, отже, не усі роздані анкети будуть повернені. Крім того, не на усі питання може бути дано відповіді або не усі відповіді будуть правильними. Через зазначені причини даний вид спостереження є не тільки несуцільним, але й не досить точним. За допомогою цього виду спостереження можна обстежувати, наприклад, кіноглядачів або радіослухачів для одержання відгуку про кінофільм або радіопередачі.

Обстеження основного масиву припускає виключення зі складу досліджуваної сукупності малозначимих одиниць, тобто це спостереження передбачає дослідження лише одиниць сукупності, які за основною (для конкретного дослідження) ознакою мають найбільшу (домінуючу) питому вагу в усій сукупності. Даний вид спостереження застосовується, наприклад, у спостереженнях за роботою ринків міста. При вивченні виробництва якоїсь сільськогосподарської культури можна обмежитися лише зведеннями щодо колективних сільськогосподарських підприємств і не брати до уваги зведення щодо особистих господарств.

Монографічне спостереження являє собою детальне, ретельне вивчення (опис) однієї якоїсь одиниці сукупності, причому вона може являти собою як дійсно одиничний випадок, так і сукупність малих розмірів. Таке спостереження проводять з метою виявлення існуючих тенденцій, чи тих, що окреслюються в розвитку певного явища. Використовується монографічне спостереження для вивчення передового досвіду чи розкриття недоліків. Часто воно випереджає складання програми нового масового спостереження.

За часом реєстрації фактів статистичні спостереження класифікують на: безперервні (поточні) і перервні, які, відповідно, поділяють на періодичні й одноразові.

Безперервне (поточне) спостереження передбачає реєстрацію фактів зміни явища в міру того, як вони виникають, і проводиться для вивчення динаміки цього явища. Так, постійно, у міру виникнення події кожного роду, реєструються факти народження, смерті, вступу у шлюб і розірвання шлюбу; негайно враховується у встановленому порядку кожен злочин, як тільки про нього стане відомо судово-прокурорським органам; у міру надходження постійно реєструються суми платежів, фіксується висновок договорів тощо.

Періодичне спостереження – це збирання даних про об'єкт у процесі декількох обстежень, віддалених одне від одного на певний період часу. Як правило, такі спостереження здійснюють за однотипною програмою з використанням єдиного інструментарію¹². Класичним прикладом даного спостереження є перепис населення, який проводиться звичайно один раз на десять років; періодично обстежується використання виробничих потужностей; один раз на місяць проводиться реєстрація цін виробників на окремі товари тощо.

Одноразове обстеження проводять за потреби дослідження певного явища (процесу). Повторну реєстрацію або взагалі не проводять, або проводять через якийсь (заздалегідь невизначений) час. За допомогою одноразових обстежень можна оцінити ефективність нових форм торгівлі, інтенсивність пасажиропотоків, стан устаткування, задоволеність населення роботою сфери послуг тощо.

Спосіб спостереження визначає характер організації збирання зведень. Розрізняють: безпосереднє спостереження; документальне спостереження; опитування, яке, у свою чергу, поділяють на: експедиційне (усне), самореєстрацію, кореспондентське і анкетне.

Безпосереднє спостереження полягає в реєстрації ознак явищ (чи процесів), що нас цікавлять, на основі безпосереднього виміру, зважування, підрахунку тощо. У такий спосіб здійснюють підрахунок наявної грошової маси у банках, визначають кількість виробленої продукції на підприємстві, враховують введення в дію житлової площі, реєструють товарні запаси тощо.

Документальний облік заснований на використанні, як джерела статистичної інформації, різного роду документів, карток, формулярів, листків тощо. За таким спостереженням складається статистична звітність¹³, формуються зведення про природний і механічний рух населення¹⁴, про число зареєстрованих і розкритих злочинів (на основі карток первинного обліку) тощо. Якщо первинний облік добре організований, а статистичні формуляри заповнені якісно, то цей спосіб спостереження дає найбільш точні результати.

Для заповнення статистичних формулярів у деяких випадках вдаються до опитування, тобто такого спостереження, коли необхідні зведення одержують зі слів респондентів¹⁵. Цим способом обліку одержують інформацію про явища (чи процеси), що не піддаються безпосередньому прямому спостереженню.

Опитування експедиційне (усне) припускає опитування реєстратором¹⁶ відповідних осіб, що підлягають спостереженню, і запис даних з їхніх слів у формулярі спостереження. Саме цим способом збирається інформація під час проведення перепису населення. Усне опитування може бути прямим, коли обліковець особисто зустрічається з кожним респондентом, і опосередкованим, наприклад, опитування телефоном.

При розглянутому способі одержання інформації забезпечується найбільша вірогідність, тому що участь обліковця гарантує однакове розуміння питань програми спостереження і максимальну правильність реєстрації відповідей.

Опитування самообчисленням (самореєстрацією) полягає в тому, що бланки обстеження реєстратори роздають обстежуваним особам, а останні, одержавши відповідні роз'яснення з кожного питання, самостійно відповідають на усі поставлені питання і через певний, заздалегідь установлений, термін повертають заповнені формуляри реєстраторам, які, у свою чергу, перевіряють повноту і правильність відповідей.

Опитування кореспондентське – це такий спосіб спостереження, при якому спеціальні особи (кореспонденти) за встановленими формами (розісланими для них заздалегідь) і у встановлений термін надсилають необхідні зведення до статистичних (чи інших зацікавлених) органів. Даний спосіб спостереження має істотний недолік: незважаючи на докладні вказівки щодо заповнення статистичних формулярів, немає впевненості, що одержувана інформація є достовірною і при цьому не завжди можна перевірити правильність наведених відповідей. Однак цей вид опитування вимагає найменших витрат на проведення статистичного спостереження і тому є досить розповсюдженим. Широко використовується кореспондентське опитування в статистиці сімейних бюджетів (бюджетів домогосподарств), статистиці споживання матеріальних благ (послуг), що складають важливий розділ статистики рівня добробуту населення.

Опитування анкетне припускає заповнення певним колом респондентів спеціальних анкет (опитувальників), які можуть передаватися опитуваним особисто або публікуються засобами масової інформації. Заповнення анкет здійснюється анонімно і носить, як відзначалося¹⁷, добровільний характер. Перевага цьому способу спостереження повинна віддаватися у тих випадках, коли достатньо одержати наближені, орієнтовні результати. Найчастіше анкетне опитування використовують при вивченні громадської думки про різні сторони життєдіяльності: про роботу сфери послуг, міського транспорту, органів зв'язку, про організацію охорони здоров'я, про думку населення з політичних питань тощо.

Таким чином, у кожного способу проведення статистичного спостереження є свої достоїнства та недоліки і вибір одного з них повинен спиратися на матеріальні та часові можливості дослідника, враховувати необхідний ступінь точності одержуваних даних, оцінювати практичну готовність реалізації облікових робіт.

Зібрані в процесі спостереження дані перевіряються за повнотою і вірогідністю. Перше можна оцінити візуально (визначити, чи усі звітні одиниці заповнили статистичні формуляри і чи значення усіх показників відбито в них), а друге - шляхом логічного й арифметичного контролю.

Логічний контроль грунтується на знанні логічних взаємозв'язків між показниками і його можна здійснити шляхом порівняння відповідей на різні питання програми спостереження. Так, якщо при проведенні перепису населення в переписному листку зазначений вік опитуваного, наприклад, 12 років, а на питання про рівень освіти зазначено: “вища” (чи на питання про сімейний стан обрано відповідь “є одруженим”), то немає сумніву, що в одній з відповідей допущено випадкову помилку, яку по можливості слід усунути. Для усунення помилок, виявлених у ході логічного контролю, як правило, потрібно знову звернутися до джерела інформації.

Арифметичний контроль припускає вибіркове повторення арифметичних розрахунків, здійснюваних при проведенні статистичного спостереження, і грунтується на використанні кількісних зв'язків між значеннями різних показників. Наприклад, якщо серед зібраних даних є інформація про кількість виробів і їхню ціну, то добуток цих величин повинен давати вартість продукції, наведену також у звітності. До програми статистичного спостереження доцільно включати показники, що дають можливість провести арифметичний контроль.

Розбіжність між даними спостережень та реальними даними називають помилками спостереження. У залежності від причин виникнення розрізняють два види таких помилок: помилки реєстрації і помилки репрезентативності (схема 2).

ПОМИЛКИ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ПОМИЛКИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТІ

ПОМИЛКИ РЕЄСТРАЦІЇ

ТЕНДЕНЦІЙНІ

ВИПАДКОВІ

СИСТЕМАТИЧНІ

ВИПАДКОВІ

НАВМИСНІ

НЕНАВМИСНІ

Рис. 2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ

ПОМИЛОК СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

Помилки реєстрації можуть виникати при будь-якому статистичному спостереженні і являють собою відхилення між реальними даними і значеннями показників, отриманих у статистичному спостереженні. У свою чергу, помилки реєстрації поділяються на випадкові і систематичні.

Помилки реєстрації випадкові виникають при випадковому збігу обставин, через неуважність, недбалість, недостатню кваліфікацію обліковця, незосередженість респондента тощо. (Наприклад, переставлені місцями цифри, сусідні графи чи рядки та ін.). Такі помилки можуть і завищити, і занизити показник, а це означає, що у загальній масі даних вони врівноважуються і істотно не впливають на результати спостереження.

Помилки реєстрації систематичні завжди мають одну спрямованість (або завищити, або занизити показник) і тому величина показника у сукупності загалом буде містити в собі накопичену помилку. Цей вид помилок, у свою чергу, можна поділити на навмисні і ненавмисні. Перші є наслідком навмисного перекручування фактів з визначеною метою (так, існує навмисність у заниженні доходів і завищенні витрат при заповненні форм статистичної звітності; у демографічній статистиці навіть є такі поняття , як “старече” і “жіноче кокетство”, що виражаються в навмисному округленні свого віку: у бік збільшення особами старшого віку і у бік зменшення особами жіночої статі), а другі можуть виникнути, наприклад, у зв'язку з необгрунтованістю чи недосконалістю програми спостереження (якщо при проведенні перепису населення питання про перебування у шлюбі тлумачиться лише альтернативно: “так” або “ні”, то можуть бути отримані перекручені дані про сімейний склад населення у зв'язку з труднощами віднесення до однієї з цих двох груп тих, хто розлучився або втратив чоловіка без звістки тощо).

Помилки репрезентативності (показності) характерні тільки для несуцільного спостереження і виникають саме внаслідок несуцільного характеру реєстрації. При проведенні вибіркового спостереження¹⁸ розрізняють тенденційні¹⁹ і випадкові помилки репрезентативності. Перші виникають через неправильний, навмисний, тенденційний добір одиниць, при якому порушується основний принцип науково організованої вибірки – принцип випадковості. Випадкові ж помилки репрезентативності є обов'язковою характеристикою розбіжності між показниками вибіркової і генеральної сукупності і вони можуть бути обмірювані²⁰.

Питання для самоперевірки і закріплення знань

1. Назвіть основні риси статистичного спостереження.

2. Яке статистичне спостереження називають первинним?

3. Наведіть приклад вторинного спостереження.

4. Що містить у собі план статистичного спостереження?

5. Які завдання переслідує формулювання мети спостереження?

6. Що таке об'єкт статистичного спостереження?

7. Що таке ценз у статистиці?

8. Дайте визначення і наведіть приклад одиниці спостереження.

9. Чи збігається одиниця сукупності й одиниця спостереження?

10. Що означає скласти програму спостереження?

11. Назвіть різновиди статистичного інструментарію.

12. У чому розходження часу і періоду спостереження?

13. Чи є об'єктивний час критичним моментом часу?

14. Що таке суб'єктивний час спостереження?

15. Яке завдання ставиться перед суцільним спостереженням?

16. У якому випадку вдаються до несуцільного спостереження?

17. Дайте характеристику видам несуцільного спостереження.

18. Назвіть види спостереження за часом реєстрації фактів.

19. Як здійснюється безпосереднє спостереження?

20. На чому грунтується документальне спостереження?

21. Коли застосовується опитування? Назвіть його види.

22. За якими критеріями оцінюється зібрана інформація?

23. Поясніть зміст логічного контролю даних спостереження.

24. Як провести арифметичний контроль вірогідності даних?

25. Як виникають і яку спрямованість мають випадкові і систематичні помилки реєстрації?

26. Як уникнути тенденційних помилок репрезентативності?

27. Чому неминучі випадкові помилки репрезентативності?

ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ

СТАТИСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Повернемося до наведеної раніше аналогії про цеглу та побудований будинок²¹ і спробуємо знайти місце у “процесі будівництва будинку” наступному обов'язковому етапу будь-якого статистичного дослідження – зведенню й обробці, класифікації і систематизації зібраних у процесі статистичного спостереження матеріалів. Напевно, якщо для будівництва нам привезуть купу будівельного каменю, то найперше, що ми захочемо зробити з цим матеріалом, – упорядкувати його, складувати, відібрати браковані екземпляри, потім укласти його в такому вигляді, щоб він легко піддавався підрахунку, що дасть змогу оцінити достатність наявного матеріалу для виконання роботи. Саме подібного роду операції ми і виконуємо на другій стадії статистичного дослідження у процесі зведення й групування.

Статистичне зведення – це науково організована обробка зібраного у процесі статистичного спостереження матеріалу, спрямована на узагальнення індивідуальних даних з метою виявлення характерних рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу (або процесу) загалом. Воно містить у собі обов'язковий контроль зібраних даних, їхню систематизацію, групування, складання таблиць, одержання групових і загальних підсумків, що є основою для розрахунку узагальнюючих показників і наступного їхнього аналізу.

Сполучною ланкою першого і другого етапів статистичного дослідження, як бачимо, є контроль зібраних даних, яким закінчується статистичне спостереження²² і починається статистичне зведення. У результаті зведення досягається можливість за даними, що відносяться до окремих одиниць спостереження, характеризувати сукупність загалом. Нерозривний зв'язок зі спостереженням виражається також і в тому, що зведення проводиться за визначеною програмою, яка розробляється одночасно з планом²³ і програмою²⁴ статистичного спостереження.

Програма зведення припускає: вибір групувальних ознак²⁵, визначення числа груп і підгруп, що виділяються, розробку системи показників для характеристики окремих груп і об'єкта загалом, складання макетів таблиць²⁶, у яких повинні бути представлені результати зведення, визначення напрямків аналізу результатів, установлення кола зведень, що підлягають публікації у пресі.

За глибиною обробки матеріалу зведення може бути:

• простим, при якому здійснюється лише операція з підрахунку загальних підсумків щодо досліджуваної статистичної сукупності;

• складним, що являє собою комплекс усіх перерахованих вище операцій зведення.

За своєю організацією статистичне зведення може бути:

• централізованим, коли весь матеріал спостереження зосереджується в одному органі і там обробляється від початку і до кінця;

• децентралізованим, при якому первинний матеріал піддається обробці на декількох етапах його просування.

Перший вид організації зведення частіше застосовується для розробки матеріалів спеціальних обстежень, а децентралізоване зведення проходить, як правило, звітність²⁷. Перевага тій чи іншій організаційній формі зведення віддається в залежності від необхідної оперативності одержання підсумкової інформації, від можливості ефективно використовувати комп’ютери та від потреби скорочувати загальні терміни і вартість обробки.

За технікою (способом виконання) зведення може бути:

• ручним, коли всі основні операції зведення здійснюються вручну. Доцільно застосовувати в основному для невеликих масивів даних і починати із шифрування статистичних формулярів²⁸ з наступним їх групуванням і розрахунком необхідних показників. Однак, із упровадженням комп’ютерів і створенням автоматизованих робочих місць, а також з розробкою статистичних ППП розглянутий спосіб зведення використовується рідко;

• механізованим, коли усі вихідні дані можуть відразу заноситися на машинозчитувальні носії інформації, а усі операції зведення виконуватися за допомогою комп’ютерів .

С Т А Т И С Т И Ч Н І З В Е Д Е Н Н Я

П Р О С Т І