- •Загальні вимоги до кваліфікаційної роботи
- •1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції та загальна організація визначення обсягу її роботи
- •2 Розробка технологічних норм обробки поїздів і вагонів на станції
- •2.1 Нормування часу виконання технологічних операцій
- •2.2 Технологічні норми обробки наскрізних поїздів на станції
- •2.3 Технологічні норми обробки составів та документів на поїзди, які надходять у розформування
- •2.5 Нормування операцій з розформування составів на сортувальній гірці
- •2.5.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.5.2 Переробна спроможність гірки
- •2.6 Нормування тривалості операцій закінчення формування составів на витяжних коліях та гірці
- •2.7 Розробка технології обробки на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт та визначення числа подавань-забирань місцевих вагонів
- •3 Розробка графічної моделі роботи станції і розрахунок основних
- •Середній час розформування составів з гірки згідно з рисунку 2.1
- •Таблиця 3.5 – Розрахунок простою вагонів під накопиченням
- •4. Управління станцією.
- •4.1 . Схема адміністративно-оперативного управління.
- •4.2 Структура поточного, змінного, добового планів роботи
- •5 Виробничо-фінансова діяльність станції
- •Розрахунок класності станції доцільно звести у таблицю 5.1. Таблиця 5.1 – Розрахунок класності станції
- •Список літератури
- •Нормативні коефіцієнти для нормування маневрової роботи
- •Типові технологічні графіки оброки поїздів
1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції та загальна організація визначення обсягу її роботи
Техніко-експлуатаційна характеристика станції визначається згідно Технічно-розпоряджувального акту станції, технологічного процесу роботи станції завданням та результатів визначення розмірів поїзної і вантажної роботи станції.
Наприклад, станція К має парк прибуття (ПП) поїздів, розташований послідовно сортувальному парку, з розташуванням локомотивного і вагонного господарства або паралельно сортувальному парку. Поїзди, що підлягають переробці, приймаються в ПП. Транзитні поїзди, що проходять станцію без переробки, приймаються в транзитні парки (ТР1, ТР2), паралельно їм розташовано парк відправлення (ПВ).
Станція має сортувальну гірку, до якої підходять дві колії насування составів. Маневри виконуються за допомогою маневрових локомотивів. Управління станцією здійснюється з ЦПУ, включаючи БМРЦ стрілок і сигналів, пневмопошту для пересилання документів.
До станції прокладено 5 підходів: три двоколійних і два одноколійних. Автоматичне блокування застосовано на двоколійних дільницях, напівавтоматичне на одноколійних. Двоколійні підходи: А – К, Б – К, Г – К; одноколійні В-К, Огр – К (рисунок 1.1). На станції вказана норма числа вагонів у поїздах по прибуттю та відправленню (згідно зі схемою підходів до станції на досліджуваному полігоні).
А
Г
Б
В
О
Рисунок 1.1 – Схема підходів і норма числа вагонів по прибуттю і відправленню у поїздах
Кореспонденцію вагоно- і поїздопотоків встановлюється на підставі даних по прибуттю поїздів на станцію з переробкою та без переробки. При цьому маємо на увазі, що поїзди, які складаються з вагонів одного призначення, проходять станцію транзитом зі зміною чи без зміни маси, а поїзди, які мають у складі вагони різних призначень, надходять на станцію в розформування (дані полігону дослідження).
З кожного напрямку підсумки у вагонах відображаються у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Структура відомості прибуття вантажних поїздів і розподілу їх составів за призначенням вагонів (за напрямками)
у вагонах
Номер поїзда |
Час прибуття |
Призначення вагонів | ||||||||||||||
Б |
Б1 |
Б2 |
В |
В1 |
В2 |
Г |
Г1 |
Г2 |
Г3 |
Дільниці |
К |
Ован | ||||
К-Г |
К-Б |
К-В | ||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З напрямку А | ||||||||||||||||
nтран |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
nперер |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |||||||||||||||
підсумок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Інші напрямки . | ||||||||||||||||
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: таблиці 1.1 заповнюється згідно даних станції що досліджується при проектуванні. В неї заносяться дані на основі вагонопотоків, які залежать від напрямку прибуття та їх передбачуване розформування за напрямками відправлення по призначеннях. Підраховується:
nтран – число транзитних вагонів без переробки;
nперер – число транзитних і місцевих вагонів що перероблюються на станції;
підсумок – всього транзитних вагонів без переробки, з переробкою і місцевих вагонів.
На підставі таблиці 1.1 доцільно скласти зведену таблицю 1.2 поїзної та сортувальної роботи станції, яка відображає кореспонденції транзитних вагонопотоків без переробки, з переробкою, а також місцевої роботи станції К, обсяг формування вагонів, поїздів згідно з їх спеціалізацією за планом формування (дільничні, наскрізні, збірні, вивізні, передаточні).
При наявності різного числа вагонів у составах поїздів на різних дільницях передбачається відчеплення та причеплення вагонів, якщо різниця складає 5 вагонів та більше. При цьому слід підраховувати кількість таких поїздів, число причеплених вагонів додати до відповідного призначення, число відчеплених вагонів відняти з відповідного призначення (підрозділ табл. 1.2 „Сортувальна робота”).
Таблиця 1.2 – Поїзна і сортувальна робота станції (зведена)
у вагонах
із |
Транзит без переробки |
Прибуло в розформ. |
Сортувальна робота | |||||||||||||||||||||||||||||||
А |
Б |
В |
Г |
Ов |
всього |
А |
А1 |
А2 |
А-К |
Б |
Б1 |
Б2 |
Б-К |
В |
В1 |
В2 |
В-К |
Г |
Г1 |
Г2 |
Г3 |
Г-К |
Ов |
вив ст. К | ||||||||||
п |
в |
п |
в |
п |
в |
п |
в |
п |
в |
п |
в |
п |
в | |||||||||||||||||||||
А |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Б |
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
В |
|
|
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
| |
Г |
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
| |
Ов |
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
| |
всього прибуло |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Відчеплення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Причеплення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Навант. ст. К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
всього по відпр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
Формування составів поїздів |
Склад поїзду свого формування (рис. 1.1) , ваг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||
|
|
|
|
|
|
кількість составів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
в тому числі наскрізних одногруп. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
Наскрізних двогрупних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
дільничних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
збірних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
передаточних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На підставі таблиці 1.2 визначаються обсяги роботи з місцевими вагонами, розподіляються порожні з-під вивантаження (таблиця 1.3).
Таблиця 1.3 – Навантаження, вивантаження станції К та баланс порожніх вагонів
у вагонах
Пункти навантаження, розвантаження |
Вивантаження nвив |
Навантаження nнав |
Баланс порожніх | |||||||||
А |
Б |
В |
Г |
всього |
А |
Б |
В |
Г |
всього |
надлишок |
нестача | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При наявності надлишку порожніх вагонів, вони відправляються на один з напрямків (таблиця 1.3), а нестача приймається з напрямку (дрібною частиною вагонопотоку) за узгодженням з даними практики.