2.2. Зміст лекційної частини.

Тема I . Що таке філософія? Специфіка філософського знання.

Проблема визначення філософії. Філософія як проблема для самої себе. Можливі відповіді на питання «що є філософія». Неоднозначність поняття філософії. Багатомірність філософських світів. Філософування, філософія та/або філософії. Топографічна метафора філософії. Топос філософії.

Формування концепту «філософія» в Давній Греції. Філософи та софісти. Визначення філософії та образ філософа в «Банкеті» Платона. Філософія як «любов до мудрості». Різні тлумачення «любові». Філософія та безсмертя.

Самовизначеність філософії та унікальність філософії (Аристотель, М. Гайдеггер). Незводимість філософії до мистецтва, науки та світоглядної проповіді. Філософія як ностальгія. Філософія як філософування.

Філософія як творчість концептів (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі). Специфіка філософського концепту в порівнянні з науковим поняттям та художнім перцептом. Філософ як «друг концепту». Концепти та концептуальні персонажі.

Тема 2. Світогляд. Типи світогляду. Філософія як “світоглядна проповідь”?

Визначення світогляду. Історичні типи світогляду. Міфологічне уявлення про світ. Концепція «від Міфу до Логосу». Діалектика Просвітництва (Т. Адорно, М. Хоркхаймер): раціональність міфу та міфічність розуму. Нарративна образність і символічність міфічного світу. Проблема деміфологізації.

Особливості релігійного світосприйняття. Віра та/або розум. Абсурдність та ірраціональність віри (Тертуліан, С. Кіркегор). Раціоналізація віри (Тома Аквінський). Філософська віра (К. Ясперс). Суб’єктивне й об’єктивне в вірі. Простір змісту віри: «що я знаю?», «що, власно, я?», «що є істина?», «яким чином я знаю?». Демонологія та нігілізм. Розум і «безмежна воля до комунікації».

Наукова «картина світу» (М. Гайдеггер). Дослідження як сутність сучасної науки. Проект і метод дослідження. Інститутський характер науки; вчені-дослідники. Світ як картина / людина як суб’єкт. Раціонально організований світ. Функціоналізм і прагматизм науки і техніки.

Філософія між релігією та наукою (Б. Рассел). Критика моністичної раціональності. Постановка питання про сутність філософії (метафізики) М. Гайдеггером. Філософія, світогляд і наука. Філософія й ідеологія. “Філософія за для філософії”?

Тема 3. Філософське осмислення буття.

Онтологія. Концептуалізація буття. Буття як найпростіший, найбільш загальний та найскладніший концепт у історії філософії.

«Метафізика присутності»: чому є дещо, а не ніщо. Буття та суще. Есенція й екзистенція. Незмінність буття та/або рух (Парменід, апорії Зенона – Геракліт і Демокрит); вічність та/або тимчасовість (Августин Аврелій – М. Гайдеггер); чуттєвість та/або надчуттєвість (Платон – Аристотель – Ф. Бекон); єдине та/або множинне (Парменід – Платон – Епікур – Ж. Дельоз); раціональне та/або ірраціональне (Г.В.Ф. Гегель – А. Шопенгауер). Буття та мислення (Парменід – Р. Декарт). Критика «метафізики присутності»: від Ф. Ніцше до М. Гайдеггера. Буття та ніщо. Dasein. Буття та подія (Ж.-Л. Нансі, А. Бад’ю).