Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

додаток з доповненням

.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
124.11 Кб
Скачать

НЕ З НАШОЇ ПІСОШНИЦІ. Не наш (за місцем проживання,видом занять, світоглядом, переконаннями, соціальним станом тощо).

Піт АЖ ПІТ ВИСТУПА. 1. Дуже лякатися; 2. Багато і напружено працювати.

Пластінка МІНЯТЬ ПЛАСТІНКУ. Міняти тему розмови.

Пліснява БРАТЬСЯ ПЛІСНЯВОЮ. Задавнюватися, старіти.

Погибель ЯК ПЕРЕД ПОГИБІЛЛЮ. Як востаннє.

Позор ПОЗОРУ НЕ ОБІБРАТЬСЯ. Осоромитися, зганьбитися.

Помиї ЛИТЬ ПОМИЇ [НА ГОЛОВУ]. Оговорювати, ображати кого-небудь.

Помка ПРИХОДИТЬ ДО ПО̀МКИ. Опам’ятовуватися, опритомнювати.

Пора ПО ЦІ (СІ) ПО̀РИ. 1. До цієї позначки; 2. У цей час.

ПОРА́ НА ЛА́ВКУ. Близька смерть.

ПОРА́ НА ЧИТИ́РІ ДО́СКИ. Час помирати.

Потилиця ЗАГЛЯДА́ТИ У ПОТИ́ЛИЦЮ. Карати, караючи виховувати.

Потрюх АЖ ПОТРЮХ СИПЕТЬСЯ. Про щось старе.

Почин ДОБРИЙ НА ПОЧИН. Із якого найкраще щось починати (продаж, разподіл тощо).

Придурок ПРИДУ́РОК ЖИ́ЗН΄І. Недорозвинена, дуркувата людина.

Приндики ПРИ́НДИКИ НАПА́ДАЮТЬ. Про стан незадоволення, образи, гніву.

Припадок О́БМОРОШНИЙ ПРИПА́ДОК. Непритомність, запаморочення.

Пробка НАСТУПАТЬ НА ПРОБКУ. Випивати горілки.

Прожорь НАПАДАЄ ПРО́ЖОРЬ. Зявляється апетит.

Промах НЕ ПРОМАХ. Спритний, підприємливий.

Птиця ПТИЦЯ ПЕРЕЛЬОТНА. Непосидюча людина.

Пундики ПУНДИКИ - МУНДИКИ. Ласощі, солодощі.

Пуп’янок ІЗ ПУП’ЯНКА. Змалечку, із початку.

Пшик ЦИГАНСЬКИЙ ПШИК. Дурниця.

П’яний П’ЯНИЙ У ДИМЍНУ (ДОСКУ, ДУПЕЛЬ, СМЕРТЬ, УХНА̀ЛЬ). У стані сильного алкогольного сп’яніння.

Підстрелений ЯК ПІДСТРЕ́ЛЕНИЙ. Одягнений у щось дуже коротке (про одяг).

Привезений ЯК ПРИВЕЗЕНИЙ. Несміливий, сором’язливий.

Прості НЕ З-ПІД ПРОСТИХ. Непростого походження.

Падати ВПАСТИ З ДУБА НА КАКТУС. Зробити щось недоладне, смішне, поводитися як дурень.

ЧАСТО ПАДАТЬ ІЗ РУК. Бути недорозвиненим, недоумкуватим начебто через травми, завдані у дитинстві.

ЯК ІЗ КОЗИ ВПАВ. Дурнуватий.

Палити ХОЧ ЗАПАЛИ. Немає нічого, нікого.

Пахнути ПАХНЕ КАРАСІНОМ [ДІЛО]. Непевне, небезпечне діло.

Пашіти АЖ ПАШИТЬ. Про інтенсивне виконання роботи.

Пекти ЯК ЗГА ПЕЧЕ́. Про в’їдливу дошкульну людину.

Перечіпатися АЖ ПЕРЕЧІПАТЬСЯ. Поспішати, квапитися.

ПЕРЕЧІПАТЬСЯ (ШКОПИРТАТЬ) НА РІВНОМУ. Допускати «необов’язкових» помилок.

Перти БУРОМ ПЕРТИ. Настійно, наполегливо домагатися чогось.

Питати ПИТАТЬ У БОЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я. Довідуватися про зарані відоме.

Пити НЕ П’Є З МІЛКОЇ ПОСУДИ. Про кого-небудь, хто у великій кількості вживає алкогольні напої.

Пищати АЖ ПИЩИТЬ. Про невідкладність, терміновість, крайню потребу.

Піднімати І КРАНОМ НЕ ПІДНЯТЬ. 1. Про щось дуже важке; 2. Про когось надзвичайно лінивого, неповороткого.

ПІДНІМАТЬ ТАРАРАМ. Здіймати бучу, шум, крик.

БУГАЯ ПІДНІМАТЬ. Бути надзвичайно сильним.

ПІДНІМАТЬ ХАЙ. Лаяти, лаятися, сваритися.

Підходить ПІДХОДИТЬ ПІД ХАРАХТІР. Пасувати вдачею.

Пісяти ПІСЯТЬ КИП’ЯТОЧКОМ. Виявляти захват.

Плавати ПЛАВАТЬ ПО-СОКИРЯЧОМУ. Зовсім не вміючи плавати, опускатися на дно (тонути).

Плести ВОСЬМЬО́РКИ ПЛЕСТИ́. Іти непевною ходою (через сп’яніння, нездужання).

Плювати ПЛЮВАТЬ ІЗ ВИСОТИ [… ЕТАЖА]. Виявляти зверхність, перевагу, зневажати.

Повертати І ЛОЖКОЮ НЕ ПОВЕРНУТЬ. Нічого не робити.

Поглядати І НЕ ПОГЛЯДАТЬ. Бути спокійним, певним.

Позичати ПОЗИЧА́ТЬ НАВІ́КИ. Красти.

Попадати ПОПАДАТЬ У ПЕРЕПЛЬОТ. Бути у крутих обставинах.

Посилати ТІКИ ПО СМЕРТЬ ПОСИЛАТЬ. Про людину, яка дуже довго виконує які-небудь доручення.

Приймати ПРИЙМАТЬ МІРИ. Здійснювати послідовно які-небудь доцільні дії для досягнення чого-небудь.

Прикидатися ПРИКИДАТЬСЯ ВАЛЯНКОМ (ЛОПУХОМ, ШЛАНГОЮ, ЩЕКОЛДОЮ). Удавати з себе просту наївну людину.

Прикручувати ПРИКРУЧУВАТЬ КРАНИК. Припиняти щось робити, обмежувати когось.

Припарювати І БЛИЗЬКО НЕ ПРИПАРЮВАТЬ. Не з’являтися поблизу, не наближатися.

Продавати ЗА КОПІЙКУ МАТІР (БАТЬКА) ПРОДАСТЬ (ЗАРІЖЕ). Про жадібність, безпринципність.

Проклинати І КІСТОЧКИ ПРОКЛЕНАТЬ. Надзвичайно сильно лаяти, клясти.

Просити ДОБРОМ (ЛАДКОМ) ПРОСИТЬ. Намагатися домовитися по-хорошому.

ЗІМОЮ ЛЬОДУ [СНІГУ] НЕ ВИПРОСИШ. Про жадібну людину.

І В НИЩОГО ВИПРОСЕ. Настійливий, наполегливий.

ПРОСИТЬ БАТОГА (ЛОЗИНИ, ПАЛКИ, ПЛЬОТКИ). Викликати гнів з можливим після цього побиттям, провокувати словами чи діями на побиття.

ПРОСИТЬ ЇСТИ. Про порване взуття.

Пускати ПУСКАТЬ БУЛЬБИ. 1. Тонути; 2. Говорити.

Путатися ПУТАТИСЬ (ШЛЯТИСЬ), ЯК КІНСЬКА ДУША. Блукати, не знаходити собі місця.

Подавно І ПОДАВНО. Тим паче, і поготів.

Р

Радіво БАБСЬКЕ РАДІВО. Плітки.

Раз НІ РАЗУ НЕ ГРАМОТНИЙ. Неосвічений, недосвідчений.

РАЗ-ДВА – І БУДЬ ЗДОРОВ. Про швидку дію.

РАЗ-ДВА – І В ДАМКАХ. Швидкий результат.

РАЗ-ДВА – І ВСЯ ЛЮБОВ. Кінець стосункам.

РАЗ-ДВА – І КАПЕЦЬ (КАПУТ, КІНЕЦЬ, КРИШКА). Швидке закінчення.

СІМ РАЗ У НЕДІЛЮ [ПРАЗНУВАТЬ]. Увесь час, щодня.

Райком У РАЙКОМ ЗА ПАЙКОМ [ІТИ]. Невідомо куди йти.

Ребра РЕБРА ДО СПИНИ ПРИСТАЛИ. Про дуже худу людину.

РЕБРАМИ СВІТЍТЬ (ТОРОХТІТЬ). Про дуже худу людину.

Реви РЕ́ВИ НАПАДАЮТЬ. Про сльозливу людину.

Риба РИБУ ЛОВИТЬ. Обпісюватися під час сну.

Різьба З ЛІВОЮ РІЗЬБОЮ. Дурень, несповна розуму.

ЛЄ́ВА РІЗЬБА́. Людина несповна розуму.

Робота РОБОТИ – ДО СУБОТИ. Багато справ.

Роги ЛІЗТИ НА РОГИ. Наражатися (свідомо) на сварку, лайку.

УПИРАТЬСЯ РОГАМИ (РОГОМ). Тяжко працювати.

Родичі РОДИЧІ ГАРБУЗОВІ. Далека рідня.

Розговор БЕЗ РОЗГОВОРУ. Коротко, не гаючи часу на розмови, без заперечень.

Рост ДОХОДИТЬ РОСТУ. Досягати певного віку.

Рот ЗАШИВАТЬ РОТ. Замовкати, берегти таємницю.

РОТА РОЗДІВЛЯ́́ТЬ. 1.Говорити кому-небудь що-небудь; 2. Дивуватися, здивуватися; 3. Проґавити щось.

Руб РУБ КУЧКА [П’ЯТАК ШТУЧКА]. Жартівливо про дешевий товар.

РУБ ШТУЧКА [П’ЯТАК КУЧКА]. Жартівливо про дешевий товар.

Рука ЗАМАЗУВАТЬ РУКИ. Заходжуватися коло певного злочинного діла.

АЖ РУКИ ГОРЯТЬ (СВЕРБЛЯТЬ). Мати велике бажання що-небудь робити.

РУКИ НЕ ТУДА СТОЯТЬ. Невмілий, негодний, незугарний.

Рукава ОД ЖІЛЬО́ТКИ РУКАВА. Нічого.

Ручка ДОХОДИТЬ ДО РУЧКИ. Досягати крайньої межі.

Рвати РВАТЬ [НА СОБІ] СОРОЧКУ. Доводити, доказувати.

РВАТЬ КОГТІ. Тікати від кого-небудь.

РВАТЬ МІШКИ СПІДТИШКА̀. Про таємні, підступні дії.

РВАТЬ ПОСТОРО̀МКИ. Запально щось робити.

Ревіти АЖ РЕВЕ. Про високий ступінь інтенсивності виконання певної дії.

Робити ЧЕРЕЗ ПЕНЬ-КОЛОДУ [РОБИТЬ]. Як-небудь, абияк.

РОБИТЬ ДУРАКА (ДУРОЧКУ). Висміювати когось, принижувати.

РОБИТЬ ЗА ПАЛОЧКУ. 1. Працювати за зарахований трудодень; 2. Безкоштовно працювати. 3.Працювати абияк, як-небудь.

РОБИТЬ ІЗ ЯЗИКА ХАЛЯВУ. Пліткувати.

РОБИТЬ КАНДІБОБЕРОМ. Робити абияк.

РОБИТЬ НА ДЯДЮ. Працювати задарма.

РОБИТЬ ПЕРЕХВАТКУ. Підобідувати.

Рожать ЙОЖИКА РОЖАТЬ. Довго і з великим зусиллям щось робити.

Розбирати БЕЗ ПОПА НЕ РОЗБЕРЕШ. Складна ситуація, колізія.

НЕ РОЗБЕРУТЬ ДВА ПОПА. Складне, заплутане діло.

Розводити РОЗВОДИТЬ БОБИ́. Базікати, теревенити.

РОЗВОДИТЬ БАЗАРЬ. Розводити порожні балачки.

РОЗВОДИТЬ МОКРОТУ (СИРОСТЬ, КАЛЮЖІ). Плакати, ревіти, ридати.

РОЗВОДИТЬ СВИНЮШНИК (БАРЛІГ, СВИНАРНИК). Занехаювати приміщення.

Роздзвонювати РОЗДЗВОНЮВАТЬ (РОЗВОНЮВАТЬ) НА ВСЮ ІМПЕРІЮ, ГУБЕРНЮ, ОКРУГУ, ОБЛАСТЬ). Надавати розголосу.

Роздувати РОЗДУВАТЬ КАДИЛО .1. Перебільшувати. 2. Провокувати на суперечку.

Роздявлятися РОЗДЯВЛЯТЬСЯ НА ЧУЖЕ. Зазіхати не на своє.

Розказувати РОЗКАЗУВАТЬ ШЕ КОМУ. Висловлення недовіри.

Розлучати ДРЮЧКОМ НЕ РОЗЛУЧИТЬ. Вірні друзі.

Розписуватися РОЗПИСУВАТЬСЯ ЗА ДРУГИХ. Говорити, свідчити за інших.

Розпускаться РОЗПУСКАТЬСЯ ПО САМЕ НІ́КУДИ. Розбещуватися.

Розриваться РОЗРИВАТЬСЯ НА [ДВІ] ЧАСТІ. Намагатися зробити надто багато.

Розтрачуваться РОЗТРАЧУВАТЬСЯ ДО КОП’Я. Витрачати всі гроші.

Рости РОСТИ НА ВОДІ-БІДІ. Бідувати, зазнавати злигоднів.

РОСТУТЬ РУКИ НЕ ВІДТІЛЯ̀. Невдалий, невмілий, незугарний.

Раком ДОГОРИ РАКОМ. Навпаки, незвично, абсурдно.

ЯК ТРИ НІ́МЦІ РА́КОМ. Про велику сідницю.

Рачки РАЧКИ ПІД СТІЛ ХОДИТЬ. Бути п’яним.

РАЧКИ–РАЧКИ – ТА В КУЩІ (ПОСАДКУ, ДЕРЕЗУ, ЛОБОДУ). Іронічно про втечу.

С

Сало АЖ САЛО ІЗ ЩОК КАПА. Про товсту людину.

Сатана САТАНА – ЗЕЛЕНІ ОЧІ. Доброзичливо про відносно лиху людину.

Сваха ПЕРЕЇ́́ЖДЯ СВА́ХА. Людина, яка дуже часто міняє місцеперебування.

Свиня К СВИНЯМ! Геть!

Світ БЛИГО́МИЙ СВІТ. Близько, недалеко.

Свобода ПО СВОБО̀ДІ. У вільний час.

Сволок АЖ ПІД СВОЛОК (СТЕЛЮ, СТРІХУ). Про дуже високу людину.

Серце АЖ СЕРЦЕ ЗАХОДИТЬСЯ (ТІПАЄТЬСЯ). Лякатися.

Сила ВЕЛИКА СИЛА. Багато, велика кількість.

НЕ В СИЛАХ. Бути неспроможним.

У СИЛАХ. Здатний, спроможний.

Син ХАЗЯЯЧИЙ СИН. Статечна людина.

Сімня ЧУЖА СІМНЯ. Не свої люди.

Слабина ЧУТЬ СЛАБИНУ. Відчувати слабкість.

Слово ДВА СЛОВА НЕ З’ЯЗАТЬ. Недорікувати людина.

ДОБРОГО СЛОВА НЕ ПОНІМАТЬ. Не реагувати на прихильне ставлення.

НЕ СКАЗАТЬ [ЛИШНЬОГО] СЛОВА. Без зайвини, по-діловому.

ПАРА СЛІВ. Нетривала розмова.

Случай НА ВСЯКИЙ СЛУЧАЙ. Перестраховуватися, щось зробити про всяк випадок.

ПРО СЛУЧАЙ. Про всяк випадок.

У КРАЙНЬОМУ СЛУЧАЇ. У крайньому разі.

У СЛУЧАЇ ЧОГО. Як що.

Сльози ЗБИРАТЬ СЛЬОЗИ В ТРЯПОЧКУ. Стримувати.

Смерть ДО СМЕРТІ. 1. Назавжди; 2. Міцно.

У СМЕРТЬ. Надзвичайно сильно.

ХОДЯЧА СМЕРТЬ. Про дуже худу людину.

Смішки СМІШКИ З ДУРНОЇ (ДОХЛОЇ) КІШКИ. Безпричинний сміх.

Собака КАЖДА (КАЖНА) СОБАКА ЗНА. Про це знають всі.

АЖ СОБАКИ ГАВКАЮТЬ (ТІКАЮТЬ, ВИЮТЬ). Про що-небудь (кого-небудь) потворне.

Сон ДЕСЯТИЙ СОН БАЧИТЬ. Міцно спати.

Сонце ДЕ СОНЦЕ СІДА. Дуже далеко.

Соплі ВИТИРАТЬ СОПЛІ. 1. Заспокоювати когось; 2. Доглядати, виходжувати когось.

РОЗПУСКАТЬ СОПЛІ. 1. Плакати; 2. Зневірятися.

ЩЕ СОПЛІ ВИСЯТЬ. Ще малий; про людину, малу віком, яка намагається встановити свої правила дорослішим і досвідченішим людям.

Сорока СОРОКА(И) УКРАДЕ(УТЬ). Надто чистий.

Спина ПОПОЛОСОВУВАТЬ СПИНУ. Бити по спині.

Стеля ДО СТЕЛІ (КРИШІ) [ДОСТАВАТЬ]. Про високу людину.

Стерво СТЕРВО СОБАЧЕ. Не надто дошкульна лайка.

Стіна ПОРОЖНІ СТІНИ. Бідна, неумебльована кімната.

ЧИТИРІ СТІНИ. Самотність.

Стовб КАЖДОМУ (КАЖНОМУ) СТОВБУ КЛАНЯТЬСЯ. Робити занадто часті зупинки.

Страма НАБИРАТИСЯ СТРАМИ. Робити щось, що поза законами прийнятої моралі.

Сумка СУМКЍ (ТОРБЍ, ВУЗЛЍ, ЧАМАЙДА̀НИ) ЗБИРАТЬ (РИХТУВАТЬ). Готуватися в дорогу.

Слабий СЛАБА НА ВТО̀РИ. Похітлива, неморальна.

СЛАБИЙ(А) НА ПЕРЕДОК. Похітливий.

Слизьке СТУПАТЬ НА СЛИЗЬКЕ. Ризикувати.

Страшний СТРАШНІШИЙ АТОМНОЇ ВОЙНИ. Дуже страшний, некрасивий.

Садити ХОЧ КАРТО́ШКУ САДИ́. Про брудну людину.

Світитися АЖ СВІТИТЬСЯ. Радіти чомусь, комусь.

Сидіти СИДІТЬ ДО ЗА̀ГОВИН (ДО ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ). Дуже довго сидіти, чекати.

СИДІТЬ КРЯЧКОЮ. Тривалий час сидіти на одному місці.

СИДІТЬ НА УЗЛАХ (ЧАМАЙДАНАХ). Бути готовим до від’їзду.

Сипатися АЖ ТИРСА СИПИТЬСЯ. Про стару, літню людину.

Сіпати СІПАЄ ЗА ЯЗИК. Бажання щось сказати.

Складати І ЛАПКИ СКЛАДАТЬ. Не чинити опору, примирятися.

Смалити СМАЛИТЬ ХАЛЯВИ (ХАЛЯ̀ВКИ). 1. Утікати; 2. Залицятися, підлещуватися.

Смикати ЯК КОТА ЗА ХВІСТ СМИКАТЬ. Про негармонійний спів.

Сміятися АЖ КУРІ СМІЮТЬСЯ. Щось недолуге, смішне;

Снитися І ДУРНОМУ НЕ ПРИСНИТЬСЯ. Про щось неймовірне, неприродне.

І НЕ СНИЛОСЯ. Про щось несподіване, неочікуване.

СНЯТЬСЯ КИСЛИЦІ. Про майбутню злу дружину.

Спати СПАТЬ І КУРЕЙ БАЧИТЬ. Прикидатися, удавати спання.

Спихати СПИХАТЬ НА ДЯДЬКА. Перекладати на кого-небудь свою справу, обов’язки; вчинки.

Співати ЩЕ [Й] НЕ ТАК ЗАСПІВАТЬ. Усе ще буде.

ДРУГОЇ СПІВАТЬ. Міняти позиції, наміри, уподобання.

СПІВАТЬ ДРУГОЇ (ИНАЧОЇ, НЕ ТІЄЇ). Міняти позицію, думку, уподобання.

СПІВАТЬ ТІЄЇ САМОЇ (ДАВНЬОЇ, СТАРО̀Ї). Дотримуватися старого, попереднього.

Ставати СТАВАТИ НА ДИБИ. Бути проти.

СТАВАТЬ НА ЦИРЛИ. Підлабузнюватися, підлещуватися.

Ставити СТАВИТЬ ІЗ СЕБЕ ІВАНА ІВАНОВИЧА. Виявляти пихатість, зарозумілість, гонор.

СТАВИТЬ НА КУКУРУЗУ. Карати, примушувати стояти колінами на зернах.

Стояти І КОПІЙКИ НЕ СТОЯТЬ. Нічого не варте.

НА КАЛАВУ́РІ СТОЯ́ТЬ. Бути на ватрі, охороняти, сторожувати.

СТОЯТЬ НА ПЕРЕЧЀПІ. Заважати йти, рухатись.

Стригти СТРИГТИ ПІД КОТО̀ВСЬКОГО. Стригти наголо.

Стриміти ТІКИ НІС СТРИМИТЬ. Про дуже худу людину.

Стріляти ХОЧ ІЗ РУЖДЯ (ОРУДІЯ) СТРІЛЯЙ. Упертий, цілеспрямований.

Судити СУДОМ СУДИТЬ. Обговорювати.

С.яти С.ЯТЬ ПРОТИ ВІТРУ. Щось робити всупереч кому-небудь, чому-небудь.

Сто СТО ЛІТ В ОБІД. Дуже старий.

СТО ПОТІВ ВИХОДЕ. Інтенсивно працювати.

Т

Тетеря ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ. Той, що недочуває.

Тіліхвон БАБСЬКИЙ ТІЛІХВОН. Плітки.

Товар ЛЄ́ВИЙ ТОВА́Р. Приховані, не обліковані речі.

Толк РОЗБИРАТЬ ТО́ЛКУ. Розуміти.

Трава ТРАВА ТРАВОЮ. Несмачно.

Такий І БУВ ТАКИЙ. Щез, зник.

Теплий ТІКИ [ - ТІКИ] ТЕПЛИЙ. З невиразними ознаками життя.

Трахнутий ЯК КИРПИЧИНОЮ З-ЗА УГЛА ТРАХНУТИЙ. Недоумкуватий.

Танцювати ТАНЦЮВАТЬ НА ПУЗІ Й НА ГОЛОВІ. Танцювати вигадливо, різноманітно.

Тикати ТИКАТЬ-МИКАТЬ. Говорити плутано, не послідовно.

Тіліпати ТІЛІПАТЬ ЯЗИКОМ. Розводити пусті балачки.

Товкти ТОВКТИ СВОЄЇ. Настирливо повторювати у розмові яку-небудь думку.

Топтати ТОПТАТЬ ОБУВ. Дарма ходити.

Торохтіти ТІКИ ЗАТОРОХТІТЬ. Швидко зникнути, щезнути.

Травити ТЮЛЬКУ ТРАВИТЬ. Розказувати байки, побрехеньки.

Тріщати АЖ ГОЛОВА ТРІЩИТЬ. 1. сильний головний біль; 2. дуже Шумно; 3. Багато роботи, клопоту.

Труситися АЖ НОГИ ТРУСЯТЬСЯ. Про хвилювання, страх.

АЖ ТРУСИТЬСЯ. 1.Тремтіти, трястися від холоду; гніву; страху; 2. Хотіти виконати якусь роботу.

Трястися АЖ ЗЕМЛЯ ТРЯСЕТЬСЯ. Щосили, щодуху, інтенсивно.

Те НЕ ТЕ, ШО МЕТЕ. Про щось таке, що не стосується суті справи.

ТЕ НА ТЕ ВИЙШЛО. Однаково, те саме.

ТЕ, ШО МЕТЕ [А НЕ ВІЄ]. Саме те, а не інше.

Ти ТИ ГЛЯ. Вияв здивування.

У

Угол УГЛИ ВИТИРАТЬ. Тинятися, поневірятися.

Узор УЗОРИ ЗНІМАТЬ. Уважно придивлятися.

Ум ВИВІРЯТЬ УМА. Щось у когось випитувати, допитуватися.

ВИСТАРЮВАТЬ УМ. Утрачати пам'ять, розум (через похилий вік).

ЗО́ЙЖЕНИЙ З УМА́. Божевільний, недоумкуватий.

КРУТИТЬСЯ НА УМІ. Думається; надокучає якась думка, гадка.

МІША́ТИСЯ УМО́М. Божеволіти.

НАВОДИТИ НА УМ. Навчати чи змушувати кого-небудь діяти розумно, обдумано, не робити безглуздих учинків.

Унімання БЕЗ УНІМАННЯ. Не звертаючи уваги на що-небудь (кого-небудь).

Урем’я УРЕМ’Я [НЕ] ВИЙШЛО. Час не настав, не прийшов.

УРЕМ’Я СВОЄ БЕРЕ. Часу не підвладне.

Ухо ЗАСТРЯВАТЬ ПО УХА. 1. Зануритися у болото, твань; 2. Уплутуватися у непевну справу.

УХА КРОХМАЛИТЬ. Готуватися до чогось урочистого, значного.

УХА ОБ’ЇДАТЬ. Бути ненаїдливим.

УХАМИ ЛЯПАТЬ. Ґавити.

ДОСТАВЛЯТЬ В УХА. Доносити, виказувати.

Ударений УДАРЕНИЙ ІЗ-ЗА ВУГЛА. Про недоумкувату, дурнувату людину.

УДАРЕНИЙ ЛУЩНЬОЮ. Несповна розуму.

Умний УМНИЙ ІЗ МИСКИ (ТАРІЛКИ, СКОВОРОДИ) [НАМИНАТЬ]. Годен лише їсти.

Усякий БЕЗ УСЯКОГО. Не звертаючи уваги на що-небудь (кого-небудь).

Ушлий ЯКИЙ У̀ШЛИЙ. Спритний, що проникає усюди шляхом хитрості, підступів; пронозлива людина.

Убиватися УБИТЬСЯ МОЖНА. Про безлад у приміщенні.

УБИВАТЬСЯ НАВІКИ. Сильно зморюватися.

Ударяти УДАРЯТЬ НА ПЛАЧ (СЛЬОЗИ). Плакати, жалобити.

Умиватися МА́ЗКОЮ УМИВА́ТЬСЯ. Заливатися кров’ю від побиття, поранення.

Усадювати УСАДЮВАТЬ ВИЛА У СПИНУ. Зраджувати, підводити.

Уставляти УСТАВЛЯТЬ ОЧКИ. Псувати.

УСТАВЛЯТЬ УМА. Навчати, напучувати.

Учиться У ГАРБУЗАХ УЧИТЬСЯ. Про невдалу, примітивну «школу танців».

Увесь УСЬОМУ СЕЛУ КУМ (КУМА). Із усіма знайомий.

З УСІХ ЧОТИРЬОХ. 1. Швидко, рішуче; 2. Остаточно, усе.

УСІ СОБАКИ ЗНАЮТЬ. Усім відомо.

УСІ СОКИ ВИСМОКЧУВАТЬ. Виснажувати.

УСЯ ЛЮБОВ. Кінець, край.

УСЮ ЖИЗНЮ. Увесь час.

Уп’ять УП’ЯТЬ (УП’ЄТЬ) ЗА РИБУ ГРОШІ. Повторення якої-небудь події, розмови.

Х

Хата ДВІ ХАТІ В ТРИ РЯДИ. Невелике село, хутір.

Хвеська БАЛАКУЧА (ЯЗИКАТА) ХВЕСЬКА. Людина, яка веде порожні балачки, теревені; пліткар(ка).

Хвіст ЗАКРУЧУВАТЬ ХВІСТ БУБЛИКОМ. Демонструвати певність, успіх.

КРУТИТИ ХВОСТОМ. 1. Викручуватися, хитрувати; 2. Підлещуватися, підлабузнюватися.

ПАДАТЬ НА ХВІСТ. Напрошуватися у компанію.

Хвонарь КУПУВАТЬ ХВОНАРЬ. Бути побитим, із синцем під оком.

Хворс ДЕРЖАТЬ ХВОРС. Бадьоритися, гоноритися, чванитися.

Хватати ТІКИ БАТЮШКИ (БАТЬКА, ПОПА) НЕ ХВАТА (НЕМА). Про наявність всього потрібного.

Хватати ГРЕБІНЦІ ХВАТАТЬ. Красти.

ХВАТАТЬ НА ЛЬОТУ. Швидко засвоювати, розуміти.

Ходити У КУ́РВАХ ХОДИ́ТИ. Зазнавати принижень, лайок.

Холонути АЖ ПЕЧІНКИ ХОЛОНУТЬ. Про страх хвилювання, страху.

Хотіти ДЕ ХОТЯ́. Де хочеш; хоч де.

ЧЕРЕЗ НЕ ХОЧУ. Надсилу.

Хотітися АБИ КАКІ НЕ ХОТІЛОСЬ. Знічев’я, від нічого робити.

І БАЛАКАТЬ НЕ ХОЧЕТЬСЯ. Кепський настрій.

І ДИХАТЬ НЕ ХОЧЕТЬСЯ. Дуже заморюватися.

Ц

Царимонія БЕЗ ЦАРИМО́НІЙ. Без лукавства, умовностей; просто, відверто.

Цирли НА ЦИРЛАХ. Догоджаючи, на побігеньках.

Цюця ЦЮЦІ ПІД ХВІСТ. Зіпсована річ.

Ч

Челюсті АЖ ЗА ЧЕЛЮСТІ ХВАТА. 1. Дуже кислий; 2. Відчувати страху, хвилювання.

Чин ЧИН ЧИНАРЬОМ. Усе гаразд.

Чорт [ЯК] ЧОРТ КОПІЙКУ ШУКАВ. Про безлад.

АЖ ЧОРТАМ ДУШНО (ТОШНО). Інтенсивно виконувати щось.

ВИЛАДЮВАТЬ ПІД ТРИ ЧОРТИ. Виганяти (з дому, квартири).

І ЧОРТА ЗАНУЗДА́. Хтось підприємливий, умілий, жвавий.

НАКЛАДАТЬ ЧОРТІВ. 1. Бити, лупцювати; 2. Лаяти кого-небудь за що-небудь.

У ЧОРТА НА ХУТОРІ. Невідомо де.

ЧОРТ НЕ ЗБАЛАКАЄ. Балакуча людина.

ЧОРТИ КИДАЮТЬ. Неспокійна людина.

ЧОРТИ НОСЯТЬ. Кудись далеко і довго ходити.

ЩЕ ЧОРТИ НАВКУЛАЧА̀ НЕ БИЛИСЯ. Дуже рано, удосвіта.

Чортівня ГОРОДИТЬ ЧОРТІВНЮ. Говорити нісенітницю.

ПОРОТЬ ЧОРТІВНЮ. Говорити дурниці, нісенітниці.

Чудасія ЧУДАСІЯ БІЗ МУЗИКИ. Дивацтво, дивовижа.

Чмелений ЯК ЧМЕЛЕНИЙ. Як навіжений.

Чудити ЧУДИТЬ БІЗ МУЗИКИ. Витинати.

Чхати І СВИНІ ЧХАЮТЬ. Про щось погане (несмачне, некрасиве).

Ш

Шаг НА КАЖДОМУ (КАЖНОМУ) ШАГУ̀. Скрізь, де б не був хтось або щось.

Шаріки ШАРІКИ НИ КРУТЯТЬСЯ. Дурень.

Шия ЗА ШИЮ КАПА. Про відносну небезпечність, дискомфорт.

ЗА ШИЮ НЕ КАПА. Про відносну безпечність, комфорт.

Шкура АЖ ГУСЯЧА ШКУРА ВИСТУПА. Відчуття холоду.

АЖ ШКУРА БОЛИТЬ. 1. Інтенсивно працювати; 2. Сильне почуття голоду.

ТРИ ШКУРІ СПУСКАТЬ. Бити, визискувати.

У ШКУРІ НЕ ПОМІЩАЄТЬСЯ. Про товсту людину.

ЧУСТВУВАТЬ НА [СВОЇЙ] ШКУРІ. Відчувати безпосередньо.

ШКУРА БОЛИТЬ. Біль у тілі після побиття.

ШКУРА ГОРИТЬ. Нетерплячка, нервове збудження.

Шпарки АЖ ШПАРИ ЗАХОДЯТЬ. Сильне відчуття холоду.

Шутка НЕ НА (В) ШУТКУ. Серйозно, по-справжньому, сильно.

НЕ ШУТКА СКАЗАТЬ. Уживається для підкреслення серйозності ситуації.

ЦЕ ТОБІ (ВАМ) НЕ ШУТКА. Серйозне діло.

Шевелити ЗДРЯ ПАЛЬЦЕМ НЕ ПОШЕВЕЛЕ. Про людину корисливу.

Шелестіти АЖ ШЕЛЕСТИТЬ. Інтенсивно, концентровано.

Шукати ШУКАЙ ДУРНІШИХ. Не піддурити.

Шось ШОСЬ НЕ БІЗ ЧОГОСЬ. Якась причина є.

ШОСЬ У ЛІСІ ЗДОХНЕ (ЗДОХЛО). Про малоймовірний випадок.

Щ

Щот БІЗ ЩО́ТУ. Безліч, велика кількість.

ГУБИ́ТИ ЩОТ. 1. Помилятися в лічбі.2. Мати чогось дуже багато.

ЛИЧНИЙ ЩОТ. Образи на що-небудь, кого-небудь, претензія до кого-небудь.

У ТРИ ЩОТИ. Швидко щось зробити.

Щасливий ЩАСЛИВИЙ НА ПОЧИН. Хто сприяє успішному початку й завершенню.

Щитать ЗІРКИ́ ЩИТА́ТЬ. Не спати.

НЕ ЩИТАТЬ ЛЮДИНОЮ. Принижувати кого-небудь, ставлячи себе вище принижуваного.

Я

Язик НА П’ЯНИЙ ЯЗИК. Щось сказати у стані алкогольного сп’яніння.

ЯЗИК ЛАМАТЬ. Говорити не своєю мовою

ЯЗИК ПО ПОЯС (КОЛІНА). Балакучий, язикатий.

ЯЗИКА У СР.КУ ЗАТЯГУЄ. Мовчати.

ЯК ЯЗИК ОТКУСИТЬ. Мовчати.

Який ЯКИЙ НА ТЕБЕ ДЍВИТЬСЯ. Той, який тобі сподобався.

СВИНЯЧИЙ ХУТОР. Занехаяний край, околиця села.

НЕВСТОЙКИ, НАВЛЕЖКИ ЗАРОБИЛА СЕРЕЖКИ. Про «неналежний» спосіб здобування жінкою матеріальних благ.

І СОРОКИ ПИЛИ. Багато всього, усім удосталь.

ІЗ КІНЦЯ КАПА. Про відчуття сильного болю.

ТИ ЙОМУ ДОБРА БАЖАЄШ – У ВОДУ ПХАЄШ, А ВОНО ЛІЗЕ НАВЕРХ. Жартівливо про шкоду.

СЛІД ПРОСТИВ. Минулося, забулося.

СР.ЛА – МАЗАЛА – ГЛИНИ НЕ СТАЛО. Невправна, неохайна господарка.

СНІДАЛА, ОБІДАЛА – ЇЛА РАЗ. Про абсурдну ситуацію.

СТАРОЇ ЛОХАНКИ ВУХО. Непотрібна, зайва, нікчемна людина.

СПИТЬ СОВА І КУРЕЙ БАЧЕ. Сторожкий, чуткий сон.

САРАЙ З ПРИСТРОЙКОЙ. Велика, сильна людина.

СОЗДАВ БОГ І НЕ НАВІДУЄТЬСЯ – ШО ТУТ, ЯК ТУТ. Про безлад, розгардіяш.

ТРОХОМ ПАХНУТЬ. Мало, недостатньо.

ТУСАНІВ ДАВАТЬ. Бити, лупцювати.

ЯК ТЕНЕКА. Худий.

БЕЗ УНІМАНІЯ. Поза увагою.

ЇСТИ ЯК ТРИБЛО. Їсти багато і пожадливо.

УМНА ЖОНА, ЯК БОЧКА ПШОНА. Забезпечений, комфортно почувається.

НА КАЖДОМУ ШАГУ. Багато, часто.

БАГА́ТОМУ Й КУРА́Й НЕСЕ́ТЬСЯ.

БАКАЛЕЙНА ЛАВКА. Крамниця з продажу дрібних предметів і продуктів харчування. ...(щоки у покійниць) столи жовті, сухі, позморщувані, як тая губка, що у греків у бакалейній лавці продається (СКв).

ВИСОКА БАРІНЯ [ба́рин'а]. Кучерява трав’яниста рослина з витким стеблом, продовгастим і вузьким листям та восьмипелюстковими квітками. Йак висо́ка ба́р′ін′а цв’іте́ – л′убу́йус′ (71), 13, 41, 76, 81, 83, 88, 91, 93, 106.

КУЧЕРАВА БАРІНЯ [кучир'а́ва ба́р'іна], тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

НЕЧЕСАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

РОЗПАТЛАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

РОЗХРИСТАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ. (Ці варіанти з неоднаковою частотою уживаються у більшості пунктів).

БЕЗПЛО́ДНЯ ЗЕМЛЯ́ [бизпло́дн'а зимл'а́]. Неродюча земля. Бизпло́дн'а зимл'а́, йак солонча́к, н'ічо́ ни ро́де (34), 51, 71, 213.

БЕЗ ЦАРИМО́НІЙ [царимо́н'ій]. Без лукавства, умовностей; просто, відверто. Б’із ус'а́ких царимо́н'ій да́вай до д'і́ла (8), 64, 99, 126.

З БЕ́ЛЕБНЯ [бе́лебн'а] УПАС́ТИ. Не знати очевидного, загальновідомого. Йак з бе́лебн'а ўпаў – ни зна того́, шо ка́ждий дура́к зна́йе (58), 18, 58, 213.

БДЖОЛЯРСЬКА [бдˆжол′а́рс′ка ша́пка] ШАПКА. Сітка, предмет особливої форми з перехресних ниток, що одягається на голову для захисту обличчя від укусів бджіл. Шоб му́хи (“бдˆжоли”) не куса́ли – йе сп’іц′іа́л′на бдˆжол′а́рс′ка ша́пка (89), 32, 68, 75, 78, у більшості пунктів.

БДЖЬОЛИНИЙ [бдˆж′оли́ний] КЛЕЙ. Прополіс. Бдˆж′оли́ний клей пол′і́зний од ус′о́го (57), 2, 28, 80, 89.

БЛИСКУ́ЧКА ГРОМА́ДЗЬКА [грома́дˆз'ка], зрід. Потужна блискавка. Йаґ блиску́чка грома́дˆз'ка ўда́рила – йа аж прис'і́ла (140), 163.

БО́БИК ША́РИКА ГАНЯ́ [ган'а́]. Про людину легковажну, нерозумну. Таки́й роди́ўс'а – бо́бик ша́рик ган'а́, приби́тий (91), 18, 89, 104, 106.

БОЛЬНИ́Й [бол'ни́й] НА ГО́ЛОВУ. Несповна розуму, дурень. Так вона́ бол'на́ на го́лову – і на те схо́же (13), 23, 27, 84, 85, у всіх пунктах.

З БОЛЬНО́Ї [бол'но́йі] ГОЛОВИ́ НА ЗДОРО́ВУ ВАЛИ́ТИ. Перекладати провину на когось. Сам хаза́йство запусти́ў, а тепе́р ва́ле з бол'но́йі голови́ на здоро́ву (243), 154, 156, 278, 287.

БРА́ГОЮ [бра́гойу] ПА́ХНЕ. Про ознаки, передчуття можливості випивки, чаркування (58), 6, 79, 127, 156.

СА́ХАРНИЙ БУРЯ́К [бур'а́к]. Цукровий буряк. А йа насади́ла і са́харного бур'ака́ (132), 11, 15, 57, 78, у всіх пунктах.

ВЕРХОВИ́Й СНІГ [сн'іг]. Сніг, що падає згори. Верхово́го сн'і́гу навали́ло, усе́ заси́пало (213), 16, 34, 44.

ВИКИДА́ТЬ [викида́т'] ВОЛОТКИ́. Колоситися, викидати колоски. Жи́то ўже викида́ волотки́ (4), 85, 93, 120.

ВИКИДА́ТЬ МЕТЬО́ЛКУ [викида́т' мет'о́лку]. Викидати цвіт (про кукурудзу). Кукуру́за викида́йе мет'о́лку у ій́ул'і (9), 16, 23, 30, 36, 153.

ВИКИДА́ТЬ РЯ́СКУ [викида́т' р'а́ску]. Тс, що ВИКИДА́ТЬ МЕТЬО́ЛКУ. На горо́д'і, коли́ кукуру́за викида́йе р'а́ску – га́рно (4), 11, 18, 25, 29, 163.

ВИСОКО́СНИЙ ГОД. Високосний рік. У високо́сний год свайб’і́ў ме́нше (31), 119, 241, 276.

ВІСТИ́МЕ ДІ́ЛО [в’істи́ме д'і́ло]. Ясна річ, звичайно, самозрозуміло. В’істи́ме д'і́ло, п’ісла Іва́н і посва́таўс'а до Ва́л'і (106), 3, 114, 163, 203, (СКв).