
- •1.1 Основні визначення, поняття та елементи кріосфери
- •1.2 Історія дослідження кріосфери. Науки, що досліджують кріосферу
- •1.3 Льодовикові форми рельєфу
- •2.1 Загальні обсяги зледеніння Землі
- •Зледеніння земної кулі у 1991 р. (за с. В. Калесніком) [2 с. 238-239]
- •2.2 Існування глобальних змін клімату
- •2.3 Вплив змін клімату на кріосферу: арктичні льоди, гірські льодовики, багатолітня мерзлота
- •2.4 Наслідки змін клімату
- •2.5 Шляхи протидії глобальним змінам клімату. Варіанти адаптації до них
1.3 Льодовикові форми рельєфу
Взагалі, форм льодовикового рельєфу (форм рельєфу, що утворені геологічною діяльністю льодовиків) багато. І зрозуміло, що такий рельєф – невід'ємна частина кріосфери, хоч вона і не є фактично кріосферою, бо це наслідок діяльності льодовика. Але, незважаючи на це, льодовикові форми рельєфу мають відношення до основної теми та мають важливе значення у дослідженні кріосфери. Отже, далі буде наведено кілька льодовикових форм рельєфу.
Ками – пагорби та гряди, утворені акумуляційною діяльністю потоків, що циркулювали на поверхні та всередині великих льодових утворень у період деградації льодовику. [5]
Зандри – простори, що складені пісками та примикають до краю льодовика. Це пласкі конуси виносу підльодовикових потоків. [5]
Друмліни – форми акумуляційної діяльності льодовиків, витягнуті у напрямку руху льодовику пагорби. Зустрічаються переважно на рівнинах та у передгірських районах. [5]
Байджерахи – бугри округлої форми, що виникають внаслідок танення з льоду уламкового матеріалу. [5]
Ози – довгі та вузькі, у висоти до кількох десятків метрів вали, що являють собою відкладення потоків талих вод, стікаючих по долинам та тунелям у тілі льодовика. [5]
Трог – це долина гірської річки, яку займав льодовик. Дно такої річки широке, схили – круті. На певній висоті схили мають пологу площадку (плече трога). [5]
Морена – сукупність уламкового матеріалу, який переносить льодовик. Розрізняють рухомі та відкладені морени. Відкладені морени утворюються після відступу льодовика за рахунок рухомих морен (що утворювалися під час існування льодовика). [5]
Отже, очевидним є різноманіття льодовикових форм, що є наслідком роботи льодовиків (акумуляційної або денудаційної). Такий обсяг рельєфу надає привід замислитися над силою кріосфери та її значенням.
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан кріосфери. Процес глобального потепління
2.1 Загальні обсяги зледеніння Землі
У таблиці 2.1 наведені дані про обсяги зледеніння Землі, які можна назвати сучасними (дані за 1991 рік – у масштабах геологічного часу 12 років не мають суттєвого значення). Як можна побачити з таблиці загальний обсяг льодовиків – більше 15,5 млн. км2. [2 с. 238-239]
Таблиця 2.1
Зледеніння земної кулі у 1991 р. (за с. В. Калесніком) [2 с. 238-239]
Регіон |
Площа льодовиків, км2 | ||
Антарктика |
13 204 000 | ||
Антарктида |
13 200 000 |
- | |
Острови |
4 000 |
- | |
Арктика |
2 083 438 | ||
Гренландія |
1 802 600 |
- | |
Канадський архіпелаг |
155 000 |
- | |
Шпіцберген |
58 000 |
- | |
Ян-Майен |
117 |
- | |
Ісландія |
11 785 |
- | |
Нова Земля |
23 900 |
- | |
Земля Франца-Йосифа |
14 360 |
- | |
Північна Земля |
16 908 |
- | |
Інші острови |
768 |
- | |
Європа |
8 655 | ||
Піренеї |
30 |
- |
Продовж. табл. 2.1
Альпи |
3 600 |
- | |
Скандинавія |
5 000 |
- | |
Урал |
25 |
- | |
Азія |
114 147 | ||
Кавказ |
1 800 |
- | |
Сибір |
477 |
- | |
Коряцьке нагір'я |
180 |
- | |
Камчатка |
866 |
- | |
Алтай і Саяни |
914 |
- | |
Тянь-Шань і Памір |
20 375 |
- | |
Гіндукуш, Каракорум і Гімалаї |
57 285 |
- | |
Тібетське нагір'я |
32 150 |
- | |
Іран і Мала Азія |
100 |
- | |
Північна Америка |
67 661 | ||
Аляска |
52 000 |
- | |
Канада |
15 000 |
- | |
США і Мексика |
661 |
- | |
Південна Америка |
25 000 | ||
Африка |
23 | ||
Океанія |
1 015 | ||
Нова Гвінея |
15 |
- | |
Нова Зеландія |
1 000 |
- |