1.5. Ґрунти як фактор формування стану навколишнього середовища

Місто Харків знаходиться у лісостеповій зоні, але природні ґрунти, якими є чорноземи типові, чорноземи опідзолені, чорноземи глибоко та середньогумусні, чорноземи реградовані, чорноземи слабкосолонцюваті, темно-сірі опідзолені, лугові поверхнево- середньо- та сильносолонцюваті, дерново оглеєні піщані, глинисто-піщані, сірі опідзолені, дерново- слабко- і середньоопідзолені, глинисто-піщані значною мірою перетворені під впливом урботехногенних процесів.

У ґрунтах міста порівняно з природними аналогами змінюється об’єм, маса та структура ґрунтових горизонтів. Збільшується вміст тонкодисперсних часток і відбувається їх інтенсивне винесення за профілем ґрунту, змінюються окислювально-відновні та лужно-кислотні умови і формуються нові геохімічні бар’єри притаманні зональним природним ґрунтам. У ґрунтах можуть зникнути окремі генетичні горизонти, проте з’являються нові в результаті насипання ґрунту. Штучні геологічні відклади потужністю до десяти метрів [14].

Здебільшого на території Харкова ґрунти представлені антропоземами. Вони успадковують зональні властивості ґрунтів. Для них відсутня вираженість генетичних горизонтів, механічний характер, характерна підвищена щільність та зменшення пористості.

Тільки незначна частина міських ґрунтів зберігає усі основні ознаки ґрунтів - природних аналогів. Це ґрунти під збереженими природними рослинними асоціаціями, а також ґрунтовий покрив новозабудов, який ще в цілому не змінений антропогенною діяльністю.

Антропоземи підрозділяють на два класи: фізично і хімічно перетворених ґрунтів. Фізично перетворені ґрунти представлені ацефалоземами, стратоземами та акваземами.

Ацефалоземи виникли в результаті планувань територій, особливо в зв'язку з інженерною підготовкою площадок на схилах і рекультивацією кар'єрів, смітників тощо роботами, що здійснювались за допомогою бульдозера і скрепера. Ці ґрунти позбавлені гумусового горизонту або більшої частини ґрунтового профілю. Такі ґрунти поширені на Гончарівці, в районі Немишлі, на південному схилі Лисої гори, а також вздовж інженерних споруджень – доріг і дамб.

Стратоземи частково супроводжують масиви ацефалоземів, але в той же час формуються і незалежно. Насамперед це товща речовини різної потужності, що є сумішшю продуктів ерозії схилів, привнесеного матеріалу – сміття, пилу, відходів, будівельних залишків тощо. На відміну від анцефалоземів, стратоземи мають часто потужний гумусовий горизонт, якому притаманна нерегулярна шаруватість та плямиста неоднорідність.

Стратоагроземи формуються в таких же умовах у випадку обробки ґрунту, що в умовах міста супроводжується досить істотними перетвореннями – плануванням, внесенням великих доз добрив, що притаманна ґрунтам окраїн міста з переважаючою індивідуальною забудовою.

Акваземи – це ґрунти, що формуються внаслідок надходження матеріалу і перетворення властивостей в умовах тривалого підтоплення. Це масиви алювіальних ґрунтів у заплавах міських річок, ґрунти полів фільтрації Диканівських, Безлюдівських та відомчих очисних споруд, а також ґрунти, що локально зустрічаються в замкнутих пониженнях на піщаній терасі і лесових терасах. В умовах міста акваземи відрізняються від природних аналогів наявністю штучних горизонтів, найчастіше пов'язаних з їх використанням як локальних відвалів [14].

Хімічно перетворені ґрунти містять у профілі морфологічні трансформації, що пов`язані з впливом агресивних речовин техногенного походження. У зв'язку з цим, в них утворююься нові горизонти, що істотно змінює функції ґрунтового покриву міста в цілому. Зокрема бітумінозні ґрунти набувають функцій техногенного хімічного бар'єру, значно впливаючи на баланс вологи, режим обміну повітря і тип середовища (зміна аеробного та анаеробного середовищ). Ці ґрунти широко розповсюджені під асфальтовим покриттям вулиць, тротуарів, подвірь, у місцях зливу вуглеводнів тощо.

Внаслідок великої кількості промислових підприємств на території м. Харкова виникла гостра проблема забруднення ґрунтів важкими металами. Важкі метали є пріоритетними забруднювачами міського середовища. Ґрунтовий покрив міста утворює активний фон, котрий модифікує забруднення залежно від ландшафтно-геохімічних властивостей. Відсутність поширеної системи моніторингу ґрунтів не дає можливості повною мірою оцінити їх стан та рівень забруднення. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування.