- •Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Глава 23. Апеляційне провадження
- •Розділ і. Теоретичні основи цивільного процесуального права Глава 1. Цивільне процесуальне право України як галузь права
- •Предмет і система цивільного процесуального права
- •Метод цивільного процесуальногоправа
- •Джерелацивільногопроцесуальногоправа
- •Діяцивільних процесуальнихнорм
- •Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Поняття та система принципів цивільного процесуального права
- •Застосування загальноправових принципів у цивільному процесі
- •Міжгалузеві принципи, що властиві правосуддю в цілому
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Поняттяцивільних процесуальнихправовідносин
- •Передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •Зміст, об'єкт та суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •Розділ II. Загальні положення цивільного процесу Глава 4. Особи, які беруть участь у справі. Сторони у цивільному процесі
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •Процесуальнаспівучасть
- •Замінаненалежноговідповідача,залученняспіввідповідачів
- •Процесуальнеправонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •Глава 6. Участь у цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Суб'єкти та форми участі у цивільному процесі
- •Участьпрокурорав цивільномупроцесі
- •Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб як захисників прав, свобод та інтересів інших осіб
- •Глава 7. Представництво у цивільному процесі
- •Поняттяпредставництвауцивільномупроцесі
- •Процесуальне становище представника у цивільному процесі
- •Підстави виникнення представництва у цивільному процесі. Види представництвауцивільномупроцесі
- •Документи,щопосвідчуютьповноваженняпредставників
- •Глава 8. Інші учасники цивільного процесу
- •Поняття"іншихучасників процесу"
- •Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу
- •Глава 9. Цивільна юрисдикція. Підсудність цивільних справ
- •Поняттяюрисдикції та їївиди
- •Підсудністьта її види
- •Глава 10.Докази
- •Судове доказування: поняття, предмет, етапи. Обов'язок доказування і подання доказів. Підставизвільненнявід доказування
- •Судові докази: поняття і види. Належність та допустимість доказів
- •Оцінкадоказів.Забезпеченнядоказів
- •Види засобів доказування
- •Глава 11. Процесуальні строки
- •Поняття, значення і види процесуальних строків
- •Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків
- •Глава 12. Судові виклики і повідомлення
- •Судові повістки
- •Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду
- •Порядок вручення судовихповісток
- •Глава 13. Судові витрати
- •Поняття та види судових витрат. Судовийзбір
- •Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат
- •Глава 14. Заходи процесуального примусу
- •Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуальногопримусу
- •Попередження і видалення із залу судового засідання
- •Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка
- •Розділ III. Провадження у суді першої інстанції Підрозділ і. Наказне провадження Глава 15. Судовийнаказ
- •Поняття, правова природа та особливості інституту наказного провадження
- •Стадії наказногопровадження
- •Підрозділ II. Позовне провадження Глава 16. Позов
- •Поняттяпозову
- •Елементипозову
- •Види позовів
- •Правонапозов
- •Об'єднання і роз'єднанняпозовів
- •Захист інтересів відповідача
- •Відмова від позову і визнання позову. Мирова угодасторін
- •Забезпеченняпозову
- •Глава 17. Відкриття провадження у справі
- •Відкриттяпровадження у справі
- •Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження
- •Правові наслідки відкриття провадження у цивільній справі
- •Глава 18. Провадження у справі до судового розгляду
- •Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду
- •Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Глава 19. Судовийрозгляд
- •Поняття та суть судового розгляду. Строки судового розгляду. Головуючий у судовому засіданні
- •Порядок розгляду справи
- •Зупинення провадження у справі, його відновлення
- •Закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду
- •Фіксуваннясудовогопроцесу
- •Глава 20. Судові рішення
- •Поняттятавиди судовихрішень
- •Рішення суду: зміст і вимоги до нього
- •Негайне виконання рішення суду, забезпечення його виконання
- •Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додатковерішення.Роз'ясненнярішеннясуду
- •Законнасиласудовогорішення
- •Ухвали суду першої інстанції та їх законна сила
- •Окремі ухвалисуду
- •Глава 21.Заочний розгляд справи
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи
- •Порядок подання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •Глава 22. Окреме провадження
- •Загальні положення
- •Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •Розглядсудом справ проусиновлення
- •Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Розділ IV. Перегляд судових рішень Глава 23. Апеляційне провадження
- •Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Розглядсправи судом апеляційної інстанції
- •Повноваженнясудуапеляційної інстанції
- •6. Ухвали та рішення апеляційного суду
- •Глава 24. Касаційне провадження
- •Суть та значеннякасаційногопровадження
- •Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
- •Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
- •Повноваженнясудукасаційної інстанції
- •Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
- •Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Розділ V. Питання виконання судових рішень. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Третейськесудочинство Глава 27.Участь суду у виконанні судових рішень
- •Зверненнясудових рішеньдовиконання
- •Виконавчі документи
- •Мирова угода в процесі виконання. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення суду
- •Поворотвиконаннярішеннясуду
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Глава 28. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Провадження у справах за участю іноземних осіб
- •Поняття визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •Цивільнепроцесуальнестановище іноземнихосіб
- •Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
- •Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці
- •Глава 29. Третейське судочинство
- •Поняття та суть третейського судочинства. Види третейськихсудів
- •Загальні умовитретейськогорозглядусправи
- •Порядок третейського розгляду і вирішення справи
Об'єднання і роз'єднанняпозовів
Об'єднання позовів — це процесуальна дія, яка спрямована на об'єднання в одному провадженні декількох позовних вимог.
В цьому випадку позивачем та відповідачем є одні й ті самі особи. Позовні вимоги, що об'єднуються в одному провадженні, мають бути однорідними. Однорідність вимог вбачається із особливостей тих спірних матеріально- правових відносин, які породжують позов, зокрема тих, які нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з яких залежить вирішення інших. Це означає, що позови, які об'єднуються, випливають із одного і того ж правовідношення або з різних правовідносин, пов'язаних між собою. Наприклад, можуть бути об'єднані позовні вимоги про: 1) поновлення на роботі і оплату середнього заробітку за вимушений прогул (ст.ст. 40, 116 КЗпП); 2) припинення шлюбу внаслідок його розірвання за рішенням суду та стягнення аліментів на утримання дитини (ст.ст. 109, 180— 181 СК); 3) позбавлення батьківських прав та одночасне стягнення аліментів на дитину (ст. 166 СК).
У деяких випадках необхідність пред'явлення однорідних вимог за встановленими нормами матеріального права є обов'язковою. Так, за правилами ст. 233 ЦК правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. До того ж, сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
На доцільність об'єднання в одній позовній заяві кількох позовних вимог неодноразово зверталася увага Верховним Судом України:
в одному провадженні можуть розглядатися вимоги про визнання права власності на майно і виключення його з опису (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису");
у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (абз. 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів");
у разі одночасного подання до суду заяви про усиновлення та заяви про поновлення батьківських прав необхідно об'єднати ці заяви і розглянути в одному провадженні (абз. 6 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").
Недотримання правил про об'єднання однорідних позовів та їх розгляд в одному провадженні можуть бути підставою для скасування судових рішень в апеляційному порядку, оскільки це призводить до неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а такий недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції (п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК).
Між тим, об'єднання кількох позовних вимог в одне провадження недоцільне в тих випадках, коли позовні вимоги виникають з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, і спрямовуються на досягнення різної мети, та коли розгляд позовних вимог пов'язаний з різними методами дослідження, незважаючи на те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються однією й тією самою галуззю права.
Безумовно, що в цілому таке об'єднання ускладнює процес розгляду та вирішення спору. Наприклад, зайвим буде об'єднання позовних вимог усіх працівників підприємства щодо виплати заробітної плати або кількох працівників про поновлення на роботі, а також орендодавців про стягнення орендної плати за землю або про припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання тощо.
Не допускається також об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК). В такому випадку суд об'єднує в одне
провадження лише такі вимоги, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо тих вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, відповідно до ст. 126 ЦПК в одному провадженні можуть бути об'єднані кілька позовних вимог:
одного позивача до одного відповідача;
одного позивача до кількох відповідачів;
кількох позивачів до одного відповідача.
Між тим законодавець, як це вбачається із змісту ст. 126 ЦПК, не передбачив об'єднання позовних вимог кількох позивачів до кількох відповідачів. Проте у судовій практиці зустрічаються випадки об'єднання в одне провадження таких позовних вимог, але за умови їх однорідності. Вважаємо, що зазначена практика відповідає принципу процесуальної економії, а тому заслуговує на увагу.
Об'єднання позовів може бути здійснене як позивачем (ч. 2 ст. 118 ЦПК), так і судом (ст. 126 ЦПК). Найчастіше пов'язані між собою вимоги об'єднує позивач (позивачі), викладаючи їх в одній позовній заяві. В судовому порядку однорідні позовні вимоги можуть об'єднуватися за клопотанням сторін (ст.ст. 27, 130, 168 ЦПК) або з власної ініціативи суду. З ініціативи суду об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог вправі:
суддя під час відкриття провадження у справі;
суддя під час підготовки справи до судового розгляду;
суд під час судового розгляду справи.
Про об'єднання позовів або про відмову в клопотанні щодо об'єднання позовів суд (суддя) постановляє ухвалу, яка складається як окремий процесуальний документ у нарадчій кімнаті (ст.ст. 209—210 ЦПК). Зазначена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК).
Відповідно до п. 6 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, у разі об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог перерахунок витрат не проводиться.
Важливо наголосити, що при об'єднанні позовів кожна з вимог зберігає самостійне значення, і всі вони підлягають вирішенню судом спільно в
одному судовому процесі. У кожній з них він повинен дати відповідь в своєму рішенні про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково (ст.ст. 215, 216 ЦПК).
Результати вирішення однієї вимоги можуть впливати на вирішення інших (наприклад, поновлення на роботі і оплата за вимушений прогул). Якщо щодо якої-небудь позовної вимоги, до якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, такий недолік може бути виправлено ухваленням додаткового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК), або це буде слугувати підставою для скасування рішення в апеляційному та касаційному порядку.
Роз'єднання позовів полягає у виділенні судом в самостійні провадження раніше об'єднаних в одному проваджені позовних вимог.
Роз'єднати кілька поєднаних в одному провадженні позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК може лише суд (суддя), а не позивач, та лише за умови, що їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (наприклад, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, у разі тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи декількох з позивачів або відповідачів).
Часто роз'єднання позовів здійснюється у тому випадку, коли суд одночасно не може ухвалити рішення в спорі за кількома вимогами. Більше того, якщо одна із таких вимог стосується інтересів третіх осіб, це також є підставою для роз'єднання позовів. На це постійно звертає увагу Верховний СудуУкраїни:
якщо вимоги про поділ квартири і паю заявлені одночасно з позовом про розірвання шлюбу, суд повинен мати на увазі, що оскільки їх вирішення зачіпає інтереси кооперативу, вони повинні бути роз'єднані і розглянуті на загальних підставах (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 р. № 9 "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи");
при вирішенні питання щодо можливості розгляду у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю фермерського господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, до складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув права власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку ст. 126 ЦПК (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11 "Про практику застосування судами
законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").
Таким чином, роз'єднання в самостійне провадження раніше об'єднаних кількох позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, тобто виконання таких дій повністю залежить від його розсуду. Однак зазначений розсуд не повинен порушувати права учасників процесу, зокрема щодо дотримання розумних строків розгляду цивільних справ.
Про роз'єднання позовів або про відмову в клопотанні щодо роз'єднання позовів суд (суддя) постановляє ухвалу, яка складається як окремий процесуальний документ (ст.ст. 209—210 ЦПК). Зазначена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК).
Ухвала суду про роз'єднання кількох позовів разом із копією пред'явленої позовної заяви є підставою для заведення самостійної цивільної справи. Так, у п. 3.12 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді передбачено, що у разі роз'єднання позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідної ухвали суду.
На підставі п. 6 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, у разі роз'єднання позовних вимог перерахунок витрат не проводиться. За виділену в самостійне провадження справу витрати оплачуються в розмірі, передбаченому для подання заяви до суду першої інстанції.