9738_Metodichka_virusologiya

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тема: Облік чисельності мікроорганізмів ґрунту

Мета: Вивчити методиоблікумікроорганізмів ґрунту Матеріали та обладнання: 1) термостат; 2) чашки Петрі; 3) конічні колби (0,2-0,5 л); 4)

електроплитка; 5) бактеріологічні петлі та препарувальні голки, 6) фільтрувальний папір; 7) стерильні пробірки; 8) холодильник, 9) поживні середовища; 10) спиртівки; 11) вода водопровідна, 11) мікроскоп, 12) предметні та накривні скельця, 13) препарувальні голки, 14) мікробіологічна петля; 15) термошафа, 16) шпатель.

План

1.Метод підрахунку на агарових пластинках.

2.Бактеріоскопічний метод.

3.Метод пластинок обростання.

І. МЕТОД ПІДРАХУНКУ НА АГАРОВИХ ПЛАСТИНКАХ

Мікроорганізмам належить винятково важлива роль у процесах ґрунтоутворення. Адже під впливом біологічного фактора виникає основна властивість ґрунту, яка відрізняє його від материнськоїпороди — родючість.

Процес руйнування мінералів і перетворення гірських порід на ґрунт відбувається при безпосередній участі живих організмів. У ґрунті мікроби знаходять усі умови для розвитку: вологу, поживні речовини, захист від згубної дії прямої і сонячної радіації тощо.

Ґрунт — основне джерело, звідки мікроорганізми надходять у зовнішнє середовище — повітря і воду.

Забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами має негативний вплив на мікроорганізми ґрунту, від яких значною мірою залежить його родючість.

Ґрунт є середовищем для існування більшості мікроорганізмів. У ньому живуть бактерії родів Pseudomomas, Bacterium, Arthrobacter, Mycobacterium, Bacillus, Clostridium,

багаточисельні види грибів, водоростів, найпростіших.

Методи дослідження мікрофлори в природних середовищах об’єднують у 2 групи:

1.Методи безпосереднього аналізі та підрахунку мікроорганізмів під мікроскопом.

2.Методи, зв’язані з вирощуванням мікробів на поживних середовищах.

Залежно від мети досліджень еколого-трофічних груп ґрунтової мікрофлори використовують різні методи досліджень кількості мікроорганізмів у ґрунті:

1.Метод підрахунку на поживних середовищах

2.Бактеріоскопічний метод С. М. Виноградського (в модифікації О. Г. Шульгіної).

3.Метод пластинок обростання (за М. Г. Холодним).

1. МЕТОД ПІДРАХУНКУ НА ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Для визначення кількості життєздатних клітин у ґрунті користуються методами висіву ґрунтові суспензії на тверді та рідкі поживні середовища. Ці методи дають занижені дані, бо виростають не всі мікроорганізми ґрунту, а лише ті, які здатні до росту на вибраних для досліду середовищах.

При підрахунку ґрунтових мікроорганізмів на твердих поживних середовищах, ґрунтову суспензію висівають на поживні середовища, вирощують на них колонії, підраховують та аналізують вирощені мікроорганізми.

Хід роботи. 1. Відбирання проб ґрунту для аналізу.

Ґрунт і мікрофлора ґрунту дуже гетерогенні, тому необхідно відібрати по можливості більш однорідну пробу. Проби відбирають стерильними інструментами: буром, лопатою, стерильним ножем (стерилізують в полі протираючи спиртом, потім фламбуанням). В стерильні поліетиленові, пергаментні мішки, чи банки із притертими корками. Прикріплюють етикетку з зазначенням місця взяття проби, горизонту, дати. Зразки відбирають за принципом “конверта” — в 4-х різних кутках і по діагоналі. З поверхні

дослідної ділянки зсувають рослинні рештки і 0,5—1 см верхнього ґрунту. В кожній точці відбирають по 100—200 г ґрунту. загальна маса проби повинна бути не менше 1 кг. Аналіз зразків необхідно проводити в той же день. Допускається витримувати зразки у холодному приміщенні не більше двох діб. При висушуванні зразків кількість мікробів різко знижується.

2. Приготування ґрунтової суспензії.

З ґрунтової проби відважують 10 г ґрунту, висипають його в конічну колбуоб’ємом 250 мл, зі стерильною водою 90 мл і збовтують на спеціальному апараті протягом 10 хв. Щоб осіли грубі частинки, ґрунтову суспензію відстоюють, а потім виготовляють з неї серію розведень, і висівають на поживні середовища. Розведення необхідні для одержання ізольованих клітин мікроорганізмів. Коли в колбу до 90 мл води додали 10 г ґрунту, то одержали розведення 1:10, або перше розведення. Новою стерильною піпеткою набирають 10 мл з першої колби і пререносять у другу з 90 мл стерильної води. Одержують розведення

1:100 (або друге), можна готувати і третє, і четверте розведення (рис. 29). 10-2 10-3 10-4 10-5 10-6

Рис. 29. Схема виготовлення розведень та посіву ґрунтової суспензії в чашки Петрі (за К.М. Векірчиком, 2001)

Для виготовлення кожного наступного розведення беруть окрему стерильну піпетку.

3. Визначення вологості ґрунту.

Одночасно визначають вологість ґрунту. Для цього в чисті алюмінієві бюкси, попередньо висушені при 105°С протягом 24 годин до постійної маси і зважені, поміщають 10 г ґрунту і зважують. Висушують бюкси в сушильній шафі до постійної маси при 105°С протягом 24 год і знову зважують.

Вологість ґрунту визначають за формулою: W= (Р1-Р2) х 100,

Р2-Р

де W — вологість, %; Р1 — маса бюксуразом з ґрунтом до висушування; Р — маса бюкса; Р2 — маса бюкса разом з ґрунтом після висушування.

Поправка на вологість розраховується за формулою:

К = 100+W 100

4. Посів в чашки Петрі на поживне середовище.

Залежно від насичення ґрунту мікроорганізмами, вибір кількості розведень може змінюватись, але повинно бути не менше двох. Чим родючіший ґрунт, тим більше необхідно зробити розведень (4—5).

Для підрахунку мікроорганізмів використовують посів ґрунтової суспензії:

—поверхневий;

—глибинний.

Поверхневий посів у стерильні чашки Петрі. Агаризоване середовище КАА (МПА, Ешбі, Виноградського та ніші) розігрівають на водяній бані. Розливають по 20 мл у стерильні чашки Петрі, дотримуючись правил стерильності, і чекають поки воно застигне.

На поверхню стерильного агару біля запаленої спиртівки наносять 0,1 мл ґрунтової суспензії стерильною піпеткою і рівномірно розподіляють її по всій поверхні агару за допомогою стерильного скляного шпателю. З одного розведення готують 3—5 таких чашок.

При глибинному посіві стерильною піпеткою вносять 1 мл ґрунтової суспензії на дно чашко Петрі. Розплавлене стерильне середовище із пробірки виливають у чашку Петрі з суспензією і, обережно похитуючи її круговими рухами, перемішують поживне середовище з ґрунтовою суспензією. Все роблять дотримуючись стерильності і якомога швидше.

Засіяні чашки поміщають у термостат кришками донизу, при температурі 28—30 °С на 3—5 діб. На чашках пишуть прізвище студента, групу, факультет і номер розведення.

5. Підраховують кількість колоній, на агарових пластинках.

На поживному середовищі в чашці Петрі виростають колонії ґрунтових мікроорганізмів. Колонія — це видиме неозброєним оком скупчення мікробних клітин.

Колонії бактерій підраховують через 3—5, грибів — через 2—7, актиноміцетів — через 7—15 днів інкубації в термостаті. Колонії рахують, не відкриваючи чашки Петрі. Підрахунок ведуть у тих чашках, де при посіві виросло від 50 до 150 колоній бактерій і актиноміцетів, 30—50 колоній грибів. Якщо колонії менше 10, то такі чашки не враховують. Якщо колоній багато, то чашку Петрі ділять на чотири сектори восковим олівцем і підраховують кількість колоній в секторі, потім результат сумують.

Для підрахунку колоній на чашках Петрі часто користуються лічильними камерами Вольфлюгеля або спеціальними приладами для підрахунку колоній (рис. 30).

Рис. 30. Прилад для підрахунку колоній мікробів:

А — апарат для кількісного підрахунку колоній: 1 — столик для чашки Петрі; 2 — голка з пружинним пристроєм; 3 — показник лічильника; 4 — тумблер для вмикання імпульсного лічильника; 5 — тумблер для вмикання лампи освітлення;

Б — лічильна камера Вольфлюгеля; (за К.М. Векірчик, 2001)

По закінченні підрахунків колоній визначають середнє з 3—5 чашок і множать на розведення, взяте для аналізу. У такий спосіб одержують кількість аеробних мікробів у 1 г

сирого ґрунту. n x 10p,

де р — розведення Кількість мікроорганізмів на 1 г сухого ґрунту розраховують за такою формулою: А = Б • В • К

де А — кількість клітин мікробів у 1 г сухого ґрунту; Б — середнє число колоній у чашці Петрі; В — розведення з якого зроблено посів; К — поправка на вологість. Наприклад: середня кількість колоній 60; розведення 10000, вологість 20%.

К = 100+20 = 120 = 1,2;

100100

А= 60х10000х1,2 = 720000 колоній/г = 7,2 х 105.

2. БАКТЕРІОСКОПІЧНИЙ МЕТОД С.М. ВИНОГРАДСЬКОГО (В МОДИФІКАЦІЇ О.Г. ШУЛЬГІНОЇ)

Виготовляють мікропрепарати з ґрунтової суспензії і фарбують еритрозином. Кількість бактерій у ґрунті визначають прямим підрахунком під мікроскопом.

Хід роботи. Із середньої проби ґрунту відважують 5 г, розтирають у ступці та вносять у конічну колбу об’ємом 250 — 300 мл, додають 50 мл стерильної води і збовтують 5 хв. Після осідання великих частинок (протягом 3—5 сек) стерильною піпеткою відбирають 0,01 мл суспензії та наносять її на знежирене предметне скло. До суспензії на склі додають краплю 0,01 %-го розчину агару (агар заздалегідь промивають і виготовляють на дистильованій воді). Суспензію перемішують з агаром і стерильним накривним скельцем розподіляють по предметному склу за допомогою трафарету на площі 4 см2. Препарат підсушують, фіксують 96 %-м спиртом і фарбують карболовим еритрозином (занурюють скло в розчин барвника і витримують 30 хв). Залишок фарби змивають, занурюючи препарат у воду (тильною стороною), підсушують і вивчають під мікроскопом за допомогою імерсійної системи. Підраховують кількість клітин у 100 квадратах окулярної сітки, або в 100 полях зоруокуляра. Знаючи площу квадрата окулярної сітки і об’єм використаної суспензії, вираховують кількість мікроорганізмів у 1г ґрунту.

Кількість мікроорганізмів визначають за такою формулою:

Х = q Sм·х 108 х С, Sп. з х V

де q — середня кількість мікробів у полі зору; Sм — площа мазка, см2;

Sп — площа поля зору, мкм2; 108 — перерахунок на мкм2; С — розведення; V — об’єм досліджуваної суспензії.

Метод Виноградського дає достовірні, але завищені дані, бо ним неможливо розрізнити живі і мертві клітини мікроорганізмів.

Приклад. Щоб дістати точний результат, роблять підрахунок кількості мікробів. Далі визначають площу поля зору за формулою S = πr2. Щоб одержати величину радіуса, вимірюють діаметр поля зору за допомогою об'єкт-мікрометра. Після цього визначають, скільки полів зору розміститься на площі препарату (4 см2). Для цього треба поділити площу препарату на площу поля зору. Одержану середню кількість мікроорганізмів у одному полі зору множать на кількість полів, які вміщує площа препарату. В результаті дістають кількість мікробів у 0,01 мл суспензії. Знайдене число множать на 100, щоб одержати їх кількість у 1 мл суспензії. Для обрахування кількості бактерій в 1 г абсолютно сухого ґрунту, треба знайдене число помножити на ступінь розбавлення і поділити на масу абсолютно сухого ґрунту, що міститься в 1 г сирого ґрунту.

3. МЕТОД ПЛАСТИНОК ОБРОСТАННЯ (ЗА М. Г. ХОЛОДНИМ)

На відміну від наведених вище, цей метод дає можливість вивчати цілі мікробні асоціації безпосередньо в ґрунті, тобто в природному середовищі. Поверхня предметних скелець обростає мікрофлорою, характерною для даного ґрунту. Під мікроскопом можна виявити склад і розподіл мікроорганізмів у їх природній асоціації. Цей метод вперше дав можливість побачити мікробні угрупування в природних умовах. Український ботанікмікробіолог М.Г. Холодний назвав їх "природним ландшафтом ґрунтової мікрофлори" або "мікробним пейзажем". Даний метод застосовується для спостереження за особливостями взаємовідносин мікроорганізмів у ґрунті та для вивчення їх природних асоціацій

Хід роботи. На рівній поверхні ґрунту роблять гострим ножем розріз, до потрібної глибини. Щільно прикладають стерильне знежирене предметне скло. Зверху закривають ґрунтом. Місце, позначають. Витримують у ґрунті 10—15 днів, а іноді й кілька місяців. Після цього знімають землю й виймають скло. Поверхню скла, що була притулена до стінки ґрунтового розрізу, висушують на повітрі, протилежну витирають сухою ганчіркою. Препарат фіксують на полум’ї спиртівки. Потім предметне скло занурюють у банку з водою, внаслідок чого частинки ґрунту відмокають і падають на дно, а мікроби та дрібні частинки

залишаються. Препарат фарбують карболовим еритрозином (витримують від 30 хв до 24 год), висушують і вивчають під мікроскопом з імерсійною системою.

Найбільш типові колонії відсівають у пробірки зі скошеним агаром для одержання чистої культури мікроорганізмів і зберігають для подальшого вивчення.

Контрольні питання

1.Назвіть, які є методи визначення кількості мікроорганізмів у ґрунті. Назвіть переваги

інедоліки методів.

2.Через який час підраховують кількість вирощених колоній мікроорганізмів у чашці

Петрі ?

3.Чи є залежність між родючістю ґрунту і чисельністю мікроорганізмів певних еколого-трофічних груп ?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Тема: Облік чисельності мікроорганізмів повітря

Мета: Вивчити методиоблікумікроорганізмів повітря Матеріали та обладнання: 1) термостат; 2) чашки Петрі; 3) конічні колби (0,2-0,5 л); 4)

електроплитка; 5) бактеріологічні петлі та препарувальні голки, 6) фільтрувальний папір; 7) стерильні пробірки; 8) холодильник, 9) поживні середовища; 10) спиртівки; 11) вода водопровідна, 11) мікроскоп, 12) предметні та накривні скельця, 13) препарувальні голки, 14) мікробіологічна петля; 15) термошафа.

План

1.Виділення мікроорганізмів повітря за методом Ю.А. Кротова.

2.Виділення мікроорганізмів повітря за методом Коха.

1. ВИДІЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ПОВІТРЯ ЗА МЕТОДОМ Ю.А. КРОТОВА

В повітря мікроби потрапляють із ґрунту разом з пилом, а також з дрібними крапельками води, які здуваються з водної поверхні, та іншими шляхами.

Хід роботи. Дослідження мікрофлори повітря проводять методом Ю.А. Кротова. В стерильні чашки Петрі заливають розплавлене простерилізоване поживне середовище і залишають на 5—10 хв для застигання. Після цього чашки Петрі з поживним середовищем закріплюють на рухомому диску апарата Кротова (рис. 31), і вмикають прилад.

Рис. 31. Апарат Кротова

Завдяки обертанню відцентрового вентилятора повітря через клиноподібну щілину втягується всередину апарата і потрапляє на поверхню твердого поживного середовища в чашці. Обертання чашки забезпечує рівномірний посів мікробів. Про кількість повітря, яке проходить через прилад, взнають по манометру.

Швидкість пропускання повітря можна регулювати в межах 20—50 л на 1 хв. Повторення 3—4 разове. Засіяні чашки ставлять у термостат для вирощування. Кількість колоній мікробів, обчислюють і аналізують візуально і мікроскопуванням.

2. ВИДІЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ПОВІТРЯ ЗА МЕТОДОМ КОХА

Дослідження мікрофлори повітря седиментаційним (лат. sedimentum — осідання) методом (за Р. Кохом). У приміщенні, ставлять у різних місцях чашки Петрі зі стерильним поживним середовищем і відкривають їх на 5—10 хв. Пилинки з мікробами осідають на

поверхню агару. По закінченні експозиції чашки закривають, роблять позначки і ставлять у термостат. Колонії підраховують і вивчають.

Для кількісного визначення мікроорганізмів у повітрі проводять такі обчислення: 1) визначають площу поживного середовища з колоніями в чашці Петрі за формулою S = πr2; 2) підраховують кількості колоній на чашці на площу 100 см2; 3) одержаний результат перераховують на 1 м3 повітря.

Приклад. На площі чашки Петрі (78,5 см2) за 48 год утворилося 17 колоній. Відповідно на площі 100 см2 колоній буде більше:

Перерахунок кількості колоній на площу 100 см2 доцільно проводити тому, що на цю площу за 5 хв осідають усі мікроби та їхні спори, які містяться в 10 л повітря. Цей показник дає можливість підрахувати кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря:

Для підрахунку колоній на чашках Петрі часто користуються лічильними камерами Вольфлюгеля або спеціальними приладами для підрахунку колоній (рис. 30).

Контрольні питання

1.Які є методи визначення кількості мікроорганізмів у повітрі?

2.Від чого залежить кількісний склад мікрофлори повітря?

3.За допомогою якого апарата здійснюють підрахунок мікрофлори повітря?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Облік чисельності мікроорганізмів води

Мета: Вивчити метод обліку мікроорганізмів води та навчитись виділяти чисті культури мікроорганізмів

Матеріали та обладнання: 1) термостат; 2) чашки Петрі; 3) конічні колби (0,2-0,5 л); 4) електроплитка; 5) бактеріологічні петлі тапрепарувальні голки, 6) фільтрувальний папір; 7) стерильні пробірки; 8) холодильник, 9) поживні середовища; 10) спиртівки; 11) вода водопровідна, 11) мікроскоп, 12) предметні та накривні скельця, 13) препарувальні голки, 14) мікробіологічна петля; 15) термошафа; 16) шпателі.

План

1.Дослідження мікрофлори води

2.Виділення бактерій у чисту культуру.

1. ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ ВОДИ

У воді відкритих водойм міститься велика кількість мікроорганізмів: бактерії, гриби, водорості, найпростіші, а також віруси тощо.

Хід роботи. Відбирають у чисті стерильні пробірки проби води. Водопровідну воду не розбавляють, а забруднену розбавляти стерильною водою у співвідношеннях: 1:10, 1:100. Стерильною піпеткою 1 мл проб вносять у стерильні чашки. Потім заливають у чашку поживне середовище (МПА) та перемішують суміш. Чашки позначають і у термостат при температурі 37°С; витримують добу. Підраховують кількість колоній візуально або за допомогою лічильної камери Вольфлюгеля та приладу для підрахунку (рис. 30). Якщо посів проводився без попереднього розведення, то кількість колоній, які одержано у чашці, дорівнюватиме вмісту бактерій в 1 мл води. В разі розведення треба помножити кількість колоній на відповідне розведення і тоді одержимо кількість мікробів у 1 мл досліджуваної води.

Визначення кількості бактерій групи кишкової палички у воді. Для визначення кількості бактерій Е. соlі та інших представників цієї групи використовуються бродильний метод і метод мембранних фільтрів.

Хід роботи: В сухі чисті колби відбирають проби води (300—500 мл). Якщо вода забруднена, то її розводять стерильною водою у 100—1000 разів. Розчин пропускають через мембранні фільтри апарату Зейтца. Потім мембранний фільтр переносять стерильним пінцетом у чашку Петрі на поверхню середовища Ендо. Чашку розмішують у термостаті при температурі 37 °С добу. Для визначення колі-індексу кількість бактерій групи кишкових паличок n, які виросли із досліджуваного об’єму води, множать на 1000 і ділять на цей же об’єм V:

колі-індекс = n 1000 .

V

Водогінна вода у великих містах і артезіанських свердловинах повинна мати колііндекс не більше 2.

2. ВИДІЛЕННЯ БАКТЕРІЙ У ЧИСТУ КУЛЬТУРУ

Культура — мікроорганізми, які вирощуються на поживному середовищі.

Чиста культура — це популяція мікроорганізмів, яка складається з особин одного виду. Чисті культури найчастіше виділяють з однієї клітини або окремої колонії чи проростає з спори.

Головним заходом під час виділення чистої культури і культивування мікроорганізмів

єпосів. При посіві необхідно дотримуватись стерильності.

Єдва методи виділення мікроорганізмів у чисту культуру: 1. метод Коха; 2. методом Ліндера

Метод Коха.

Хід роботи: Розплавлене і простерилізоване поживне середовище розливають по стерильних чашках Після застигання середовища кришку припіднімають і на центр агарової пластинки наносять краплину суспензії досліджуваної культури. За допомогою стерильного скляного шпателя або бактеріологічної петлі обережно розтирають краплину по всій поверхні середовища. Не обпалюючи шпатель, протирають ним поверхні ще 2 — 3-х чашок. Роблять позначки по склу і ставлять чашки у термостат для вирощування.

З культури мікробів, які належать до факультативних аеробів або анаеробів, з метою одержання ізольованих колоній, роблять глибинний посів у пробірки зі стовпчиком стерильного агару. Стерильною голкою беруть чисту культуру із колонії, обпалюють край пробірки, і тримаючи її дном догори, голкою роблять прокол до дна пробірки.

Методом Ліндера.

Хід роботи: Виділення чистої культури з однієї клітини здійснюють крапельним методом, використовуючи для цього мікроманіпулятор або мікроселектор Перфільєва. Найчастіше метод Ліндера застосовують при роботі з великими клітинами, наприклад, дріжджами, цвільовими грибами і водоростями. Елективну культуру розводять, поки в краплі середовища не залишаться поодинокі клітини. Після цього на поверхню стерильних накривних скелець наносять крапельки суспензії одержаного розведення і виготовляють мікропрепарати «висяча крапля». Препарати розглядають під мікроскопом і відбирають ті, в яких виявлено тільки по одній клітині. Їх вміщують у вологу камеру і ставлять термостат. Після 1—2 діб інкубації препарати знову розглядають під мікроскопом і ті з них, в яких спостерігається утворення мікро-колоній, обережно переносять в пробірку зі стерильним поживним середовищем.

Визначення чистоти культури можна водночас проводити різними методами:

-візуально;

-мікроскопуванням;

-пересіванням на поживних середовищах.

При макроскопічній візуальній перевірці найчастіше виявляють характер росту культури на поверхні косого агару в пробірках чи чашках Петрі. Якщо штрих на поверхні є однорідним, то культура вважається чистою.

У разі мікроскопування вибирають колонію з однорідним характером росту, чітко ізольовану від інших. З цієї колонії виготовляють фіксований препарат і вивчають його під мікроскопом за допомогою імерсійної системи. Якщо в полі зору всі клітини виявляться морфологічно однорідними, то культура є чистою.

Якщо при пересівах на низку поживних середовищ спостерігається однаковий характер росту колоній, то можна вважати, що виділена культура є чистою.

Якщо в мазку виявляються клітини різних форм — це змішана культура і пробірки з нею бракують, а роботу по виділенню чистої культури повторюють.

Контрольні питання

1.Як визначають кількості мікроорганізмів уводі.

2.Чи є залежність між чистотою води та кількістю в ній мікроорганізмів.

3.Які є методи для виділення чистих культур мікроорганізмів. Як виділяються чисті культури мікроорганізмів?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема: Ідентифікація мікроорганізмів

Мета: Вивчити особливостібудови таознакмікроорганізмів.

Матеріали та обладнання: 1) Біологічні мікроскопи XSM – 10, XSM – 20, 2) предметні та накривні скельця, 3) культура мікроорганізмів, 4) фільтрувальний папір, 5) спиртівка, 6) мікробіологічна петля, 7) дистильована вода, 8) метиленовий синій, 9) карболовий генціан-віолет, 10) розчин Люголя, 11) фуксин, 12) спирт, 13) культура досліджуваного мікроорганізму.

План

1.Морфологічні ознаки.

2.Культуральні ознаки.

3.Фізіолого-біохімічні ознаки мікроорганізмів.

Ідентифікація — це ряд досліджень культури мікроорганізмів результатом яких є відповідність морфологічних, культуральних та фізіолого-біохімічних ознак культури певному виду мікроорганізмів (процес виявлення до якої з раніше виявлених груп належить даний ізолят).

І. МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ

До морфологічних ознак належать: форма, розміри, взаємне розміщення клітин, здатність до руху і характер розміщення джгутиків, здатність до утворення спор та розміщення їх у клітинах, наявність капсул і включень, фарбування за Грамом. В актиноміцетів до цих ознак відносять також утворення гіф, які галузяться.

За формою клітин серед бактерій розрізняють:

1.кулясті (коки);

2.паличкоподібні;

3.звивисті;

4.нитчасті;

5.незвичайні форми бактерії.

І. Коки. За характером поділу, розміщенням й біологічними властивостями вони поділяються:

1.мікрококи;

2.диплококи;

3.стрептококи;

4.тетракоки;

5.сарцини;

6.стафілококи.

ІІ. Палички

1.бактерії не утворюють спор;

-диплобактерії

-стрептобактерії

2.бацили здатні утворювати спори;

-диплобацили

-стрептобацили.