- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.4. Зміст теми: Класифікація аритмій (н.А. Белоконь, 1987 р.).
- •I.Порушення утворення імпульсу.
- •II. Порушення провідності
- •III. Комбіновані аритмії
- •Класифікація серцевих аритмій на основі їх клінічної значущості
- •Механізми розвитку аритмій
- •Діагностика та лікування порушень провідності
- •Діагностика та лікування порушень утворення імпульсу
- •Атріовентрикулярна екстрасистолія
- •Шлуночкова екстрасистолія
- •Парасистолія
- •Пароксизмальна тахікардія
- •Шлуночкова пароксизмальна тахікардія:
- •Фібриляція і тріпотіння передсердь
- •Тріпотіння передсердь
- •Фібриляція (миготіння) та тріпотіння шлуночків
- •Тестовий контроль
Діагностика та лікування порушень утворення імпульсу
ПЕРЕДСЕРДНА ЕКСТРАСИСТОЛІЯ
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- дані аускультації,
- скарги, як правило, відсутні, можуть бути „перебої"
Параклінічні:
- ЕКГ: попередчасне появлення всіх основних елементів ЕКГ разом із зубцем Р; нормальна послідовність зубців P, Q, R, S, T і нормальна форма комплекса QRS; зубець Р екстрасистоли має різну морфологію і полярність в порівнянні із зубцями Р синусового ритму; інтервал PQ скорочений або подовжений (рідко).
- Групові передсердні екстрасистоли можуть перейти до передсердної пароксизмальної тахікардії та миготіння передсердь. У таких випадках найбільш інформативним для діагностики є ЧСЕФД та добове холтеровске моніторування серцевого ритму.
ЛІКУВАННЯ
- Виявлення при холтеровському моніторуванні одиничних передсердних екстрасистол у здорових дітей не потребує дообстеження або специфічної антиаритмічної терапії.
- Наявність частих передсердних екстрасистол (більш ніж 250-300 за годину) потребує диспансерного спостереження і контролю за розвитком аритмогенної кардіоміопатії.
- Режим без обмежень. Дієта звичайна. Заняття спортом дозволяються після лікування основного захворювання і ліквідації екстрасистолії.
- Лікування основного захворювання (вегетативна дисфунція, органічне захворювання серця тощо), санація вогнищ хронічної інфекції.
- Антиаритмічні препарати призначаються тільки при наявності групових або політопних екстрасистол, що привели до порушень гемодинаміки, загрозі розвитку пароксизмальної тахікардії або миготливої аритмії (верапаміл, аміодарон, ін.), солі калію (панангін, аспаркам).
Атріовентрикулярна екстрасистолія
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- дані аускультації,
- скарги, як правило, відсутні, можуть бути „перебої" в роботі серця
Параклінічні:
- ЕКГ: виділяють три варианти АВ-екстрасистолії: 1) з одночасним збудженням передсердь і шлуночків; 2) з попереднім збудженням шлуночків; 3) з попереднім збудженням шлуночків та повною ретроградною блокадою (стволові екстрасистоли із пучка Гіса). Для всіх вариантів АВ-екстрасистолії характерна нормальна форма шлуночкового комплексу. При першому варианті зубці Р відсутні; шлуночковий комплекс не змінений або трохи деформований за рахунок нашарування зубця Р; компенсаторна пауза неповна. При другому варианті реєструється нормальний або аберантний шлуночковий комплекс, після нього з інтервалом 0,06-0,10 с - негативний зубець Р (відведення II, III, avF) та позитивний Р у відведенні avR; компенсаторна пауза повна. При третьому варианті після незміненого або трохи аберантного шлуночкового комплексу реєструється позитивний зубець Р синусового походження; компенсаторна пауза повна.
- Найбільш інформативним для діагностики є ЧСЕФД та добове холтеровське моніторування.
ЛІКУВАННЯ
- Виявлення при холтеровському моніторуванні одиничних атриовентрикулярних екстрасистол у здорових дітей не потребує дообстеження або специфічної антиаритмічної терапії.
- Режим без обмежень. Дієта звичайна. Заняття спортом дозволяються після лікування основного захворювання і ліквідації екстрасистолії.
- Лікування основного захворювання (вегетативна дисфунція, органічне захворювання серця тощо), санація вогнищ хронічної інфекції.
- Антиаритмічні препарати призначаються тільки при наявності групових або політопних екстрасистол, що привели до порушень гемодинаміки, загрозі розвитку пароксизмальної тахікардії або миготливої аритмії (верапаміл, аміодарон, ін.), солі калію (панангін, аспаркам).
