Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ter stom.docx
Скачиваний:
276
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.24 Mб
Скачать

Стандартизована техніка

Поява стандартизованої техніки була пов'язана із стандартизацією інструментів для обробки кореневих каналів і стандартизацією гутаперчевих штифтів. Метод грунтується на результатах морфометричних досліджень будови кореневих каналів, в ході яких було доведено, що формування апікального уступу циліндрової форми технічно можливо практично у всіх групах зубів. При цьому майстер-штифт, відповідний за розміром діаметру останнього інструменту, використаного для інструментальної обробки апікальній частини зуба, «закупорює» канал, як пробка пляшку (мал. 9).

При появі даного методу приймалося до уваги те, що основним недоліком більшості інших, складнішої техніки є можлива усадка гутаперчі. У разі ж обтурації каналу одним штифтом не завжди вдається добитися хорошого прилягання штифта до стінок каналу. Стандартизована техніка обтурації каналу заснована на герметичній обтурації апікальній час тини каналу одним штифтом і кореневим герметиком. При цьому головним завданням інструментальної обробки каналу є його адекватна підготовка до подальшого пломбування. Це дозволяє добитися добрих віддалених результатів, зіставних або навіть кращих, ніж при використанні інших методів.

Інструментальна обробка каналу проводиться з формуванням апікального уступу. Потім виконується підбір стандартизованого гутаперчевого мастер-штифта, відповідного за розміром останньому інструменту, яким здійснювалися обертальноріжучі рухи при створенні апікального упору. При цьому слід пам'ятати, щостандартизація гутаперчі відрізняється меншою точністю в порівнянні із стандартизацією металевих інструментів, у зв'язку з чим для тієї, що якісної припасувала штифта в апікальній частині іноді доводиться вибирати між декількома штифтами одного і того ж розміру. Штифт, що правильно припасований, повинен злегка заклинювати в каналі, тобто виводитися з каналу з певним зусиллям. Положення мастер-штифта оцінюється рентгенологічно (див. мал. 10) і при необхідності коректується. Після тієї, що остаточної припасувала штифт маркірується щодо точки орієнтації на оклюзійній або ріжучій поверхні зуба і витягується з каналу. Потім на стінки каналу або безпосередньо на поверхню штифта наноситься кореневий герметик. Нерозм'ягшений майстер-штифт знов вводиться в канал на повну робочу довжину. Якщо ввести штифт до апікального уступу не вдається, він виймається з каналу, після чого стінки каналуочищаються інструментом К-тіпа, того ж розміру, що і майстер-штифт. Найчастіше поява в каналі перешкоди буває пов'язано з появою в процесі нанесення герметику дентинних ошурків. Зверніть увагу, що остаточне положення мастер-штифта в каналі не повинне коректуватися ні шляхом вертикальної, ні шляхом латеральної конденсації. У зв'язку з цим до заповнення широкої гирлової частини каналу допоміжними штифтами необхідно дуже точно встановити майстер-штифт.

Переконавшись в тому, що майстер-штифт розташований правильно, лікар просуває уздовж штифта спредер, для того, щоб визначити, на якому рівні розташовуватиметься перший допоміжний штифт. Потім широка частина каналу пломбується допоміжними штифтами, змащеними   кореневим  герметиком.   Оскільки герметичність обтурації апікальній частини досягається за рахунок правильного припасування мастер-штифта, метод не вимагає виконання агресивної латеральної     конденсації     штифтів (див. мал. 9, 10).

Основною перевагою стандартизованої техніки є систематизація за рахунок стандартизації інструментів для обробки і матеріалів для обтурації кореневих каналів. Метод не представляє технічних складнощів, при цьому обтурація каналу виконується значно простіше, ніж при використанні більшості інших технік. Виведення матеріалу за апікальний отвір спостерігається украй рідко, при цьому метод дозволяє добитися виключно стабільних віддалених результатівпломбування.

Можливі недоліки стандартизованої техніки пов'язані з етапом інструментальної обробки, оскільки для якісного очищення каналу і створенняапікального уступу циліндрової форми потрібне значне розширення апікальній частини. Більше всього проблем при цьому виникає при обробці каналів в різцях нижньої щелепи, а також перших премолярах і бічних різцях верхньої щелепи. Не дивлячись на це, знання анатомії кореневих каналів дозволить лікареві ефективно і безпечно використовувати стандартизовану техніку навіть в цих зубах (див. мал. 11). Результати наукових досліджень указують на прекрасні віддалені результати обтурації кореневих каналів стандартизованої технікою у всіх групах зубів.

 

Мал. 10. Рентгенограми трьох зубів, лікування яких проводилося з використанням стандартизованої техніки. А, Е, I — рентгенограми до лікування. В, F, J — визначення робочої довжини. С, G, К — припасовано мастер-штифт. D, H, L — рентгенограми після лікування. Зверніть увагу на різний ступінь розширення апікальній частини каналу в різних коренях, а також на прекрасні можливості контролю обтурації при використанні даного методу.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]