Методика застосування фотополімерних композиційних матеріалів передбачає низку етапів:

1. Знеболення.

2. Професійна гігієна всіх поверхонь зуба, що їх пломбують, і зубів, які розташовані поряд.

3. Вибір відтінків пломбувального матеріалу здійснюється най­частіше за допомогою колірної шкали "Vita". При цьому поверхні як зуба, так і шкали повинні бути зволожені, підбір кольору слід прово­дити при денному (природному) освітленні.

4. Препарування каріозної порожнини.

Основним принципом препарування зубів для проведення реставрації є щадне препарування. Високі адгезивні властивості ком­позиційних матеріалів зумовлюють можливість менш радикального препарування каріозних порожнин, ніж це визначено принципами Блека. Основною вимогою препарування під композиційні матеріа­ли є ретельне видалення некротизованого, розм'якшеного або пігмен­тованого дентину.

Під час препарування емалі слід повністю видалити нежиттє­здатну, змінену в кольорі емаль. Крім того, по емалевому краю фор­мується скіс емалі під кутом 45° — так званий фальц. Він формується для вертикального розкриття емалевих призм, необхідний для збільшення площі контакту емалі з адгезивом і композитом, а також для маскування лінії поділу емаль - композит. Під час препарування порожнини І і II класу фальц не формується.

5. Протравлювання емалі і дентину є надзвичайно відповідаль­ним етапом, оскільки помилки, допущені в процесі протравлювання твердих тканин зуба, можуть призвести до розвитку ускладнень. Згідно з останніми дослідженнями, час для протравлювання стано­вить 30 сек, із них упродовж 15 сек. протравлюється дентин. Травиль­ний гель спочатку наносять на емаль, а через 15 сек. — на дентин.

6. Змивають травильний гель звичайною водою упродовж 45-60 сек, при цьому сила струменя води має бути помірною.

7. Висушування каріозної порожнини проводять дуже обереж­но, щоб не пошкодити поверхню протравленого дентину. Струмінь повітря спрямовують косо на емаль, щоб уникнути пересушування дентину.

8. Внесення праймера. Першу порцію праймера вносять у карі­озну порожнину спеціальним пензликом з певним надлишком, (ве­ликою краплею) і залишають на 30 сек. За цей час праймер має змогу проникнути в глиб дентину і просочити колагенові структури. Після цього наносять другий шар праймера, злегка підсушують його стру­менем повітря і полімеризують під дією світла упродовж 20 сек.

9. Нанесення адгезива. Адгезив також наноситься пензликом на поверхню емалі і праймованого дентину, надто ретельно в ділянці емалевого фальця. Адгезив також злегка підсушують струменем по­вітря і полімеризують упродовж ЗО сек.

10. Внесення композита. Пломбувальна маса вноситься в карі­озну порожнину за допомогою гладилок та штопферів із тефлоно­вим або титановим покриттям. Товщина кожного шару композита не повинна перевищувати 1,5-2 мм. Пошарова техніка внесення ком­позита дозволяє досягати максимальної полімеризації і зменшення усадки. Під час опромінення композита слід по можливості полімеризувати композит через емаль або через раніше накладені шари ком­позита з метою максимального "приварювання" композита до емалі або до прилеглих шарів. Друге опромінення проводять перпендику­лярно до поверхні композита. Слід пам'ятати, що усадка матеріалу спрямована до джерела світла.

11. Ребондинг. Це нанесення емалевого адгезива на сформовану і полімеризовану пломбу з метою ліквідації мікропростору між плом­бою та емаллю, а також можливих мікротріщин на поверхні компо­зита.

12. Шліфування і полірування композитної пломби проводить­ся з метою надання їй остаточної форми і блиску природної емалі. Для цього застосовуються алмазні бори з тонким алмазним напилен­ням, карбідні фінішні бори, для апроксимальних поверхонь вико­ристовують штрипси і флоси.

Кінцевим етапом є полірування, що проводиться із застосуван­ням спеціальних полірувальних головок різної форми для композитів та полірувальних паст, що додаються до набору матеріалу.

         Під час роботи з композиційними матеріалами можуть виника­ти ускладнення. Можливе виникнення болю в зубі після проведення методики тотального протравлювання. Найчастіше це є наслідком недосконалої діагностики, коли внаслідок глибокої каріозної порож­нини розвивається хронічний пульпіт. Безперечно, тотальне протрав­лювання спричинить його загострення. Тому в сумнівних випадках доцільно провести ЕОД.

         Іншим, досить частим ускладненням після відновлення зуба ком­позиційним матеріалом є післяопераційна чутливість дентину, мікропідтікання рідини з дентинних канальців і розгерметизація пломб.

         Під чутливістю дентину розуміють гострий, тривалий, локалі­зований біль, що виникає у відповідь на тактильні, температурні або осмотичні подразники. Цей біль не виникає самовільно і припиняєть­ся після усунення подразника. Подразнювальну дію може справляти і жувальне навантаження.

         Причинами виникнення гіперчутливості дентину можуть бути порушення методики тотального протравлювання, недостатнє вими­вання кислоти з каріозної порожнини після її протравлювання, пере­сушування дентину, глибоке проникнення адгезиву в дентинні канальці та його недостатня полімеризація. Проблема гіперчутливості дентину може бути пов'язана з мікропідтіканням і розгерметизацією пломби, що особливо часто зустрічається при відновленні каріозних порожнин II, III, IV, V класів, тобто тих, в яких є приясенна стінка.

         Для запобігання мікропідтіканню і розгерметизації пломб слід використовувати праймери, які надійно "запечатують" дентинні канальці, а також техніку направленої полімеризації, що зменшує полімеризаційну усадку композита.

         Компомери — це новий клас пломбувальних композиційних ма­теріалів, що поєднують у собі якості композитів і склоіономерних цементів. Їх вирізняють насамперед висока адгезія до твердих тка­нин зуба, особливо до дентину, за рахунок використання адгезивних систем, позитивна дія слідового виділення фтору. Вони не потребу­ють попереднього протравлювання твердих тканин зубів, що змен­шує ризик розвитку ускладнень та спрощує методику роботи з ними. Найвідомішими представниками цього класу матеріалів є "Dyrect" (DentSplay), "Dyrect АР" (DentSplay), F-2000 (3M), "Elan" (Kerr), Hytac (ESPE), Compaglass (Vivadent). Вони застосовуються для пломбування порожнин усіх класів у тимчасових зубах та порожнин III,V класів - у постійних.

         Компомери, як і склоіономерні цементи, можуть використову­ватись як підкладочний шар або самостійно при пломбуванні карі­озних порожнин у несформованих постійних зубах у дітей і підлітків, тому що вони не потребують протравлювання дентину.