Соціологія медицини
Соціологія медицини - розділ соціології, що вивчає взаємодію медицини із суспільством.
Структура: охорона здоров'я, лікувальні професії, хвороби й здоров'я, соціальні фактори)
Структура медицини як соціального інституту:
1. установи, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення охорони здоров'я
(лікарні, санаторії-профілакторії, санітарно-гігієнічні, аптеки, підприємство з виробництва лікувальних засобів
і інструментів)
Види медичної допомоги:
безкоштовна медична допомога (за рахунок держави й пожертвувань, мінімальний рівень медичних
послуг)
страхова медицина (за рахунок засобів населення через систему медичного страхування, для більшості
населення із середнім стабільним доходом)
платна медична допомога (за рахунок засобів пацієнтів, користуються в основному найбільше економічно
забезпечені шари).
Типи медичних систем:
1. ексклюзивні (радянська модель, французька, американська модель)
2. толерантні (британська, німецька модель)
3. інтегративні (індійська й китайська)
4. моделі країн третього миру
2. Медичні працівники:
1. лікарі,
2. середній медичний персонал (фельдшери, акушерки, медсестри),
3. молодший медичний персонал (не вимагає спеціальної підготовки).
Показники: професійні знання, моральні якості, загальний рівень культури, цивільна позиція.
3. Медицина (сукупність норм і стандартів по забезпеченню здоров'я) і відносини між медичними працівниками й пацієнтами (медична деонтологія й етика).
Медицина (від лат. лікувати, зціляти) – система наукових знань і практичної діяльності, метою якої є зміцнення й заощадження здоров'я, попередження й лікування хвороб людини.
3 групи знань:
1. медико-біологічні (особливості морфофізіологічної будови й функціонування організму);
2. клінічні (розробка методів діагностики, лікування й попередження хвороб)
3. медико-соціальні (вплив суспільства на здоров'я, організація медико-профілактичної діяльності)
Ціль – підтримка здоров'я населення. Цінність – здоров'я.
Функції: лікування, профілактика, реабілітація, розробка нових методів)
Моделі поводження в системі « лікар-пацієнт»:
патерналістська модель (суб'єкт -лікар, пацієнт - тільки об'єкт, авторитарний характер)
комерційна модель (пацієнт - головний суб'єкт, медичні послуги - товар)
контрактуалистська модель (рівноправні відносини, свого роду контракт)
Здоров'я – стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
Фактори: Зовнішні: охорона здоров'я 10 %, спосіб життя 50 %,
Внутрішні: спадковість 20 %, екологія 10 %
Види: фізичне, психічне, соціальне, суспільне.
Суспільне здоров'я – здоров'я соціальних спільнот і здоров'я всього населення. Ознаки: народжуваність, смертність, дитяча смертність. Захворюваність, рівень фізичного розвитку людей, середня тривалість життя)
Фактори: біологічні, природні, соціальні.
Здоровий спосіб життя:
трудова діяльність, побутова діяльність,
освітня діяльність, виховання,
комунікативна діяльність, суспільно-політична діяльність (інтереси, спілкування, мотивація),
фізична діяльність (спорт, фізкультура), медична активність.