Суспільство
Слід розрізняти три основні поняття:
Країна – частина світу чи територія, яка має певні кордони і користується державним суверенітетом.
Держава – є політичною організацією цієї країни.
Суспільство – виступає соціальною організацією цієї країни, основою якої є соціальна структура.
Країни вивчає географія, державу – політологія, суспільство – соціологія.
Теорії виникнення: природна, релігійна, космічна
Три аспекти вивчення: історичний, функціональний, структурний.
Ознаки:
територія (державністю володіють не всі суспільства)
ім'я (не завжди стає назвою держави)
мова
історія
культура
відтворює себе
універсальність
автономність
інтегративність (цілісність загальної системи цінностей)
Принципи суспільства: цілісність, стійкість, динамізм, відкритість, саморозвиток.
Типологія суспільств:
прості й складні (є кілька рівнів управління, соціальних шарів);
ранні й сучасні
дописемні й писемні
відкриті й закриті
демократичні, авторитарні, тоталітарні
за Марксом: первіснообщинні, рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, комуністичні
традиційні (аграрні), індустріальні, постіндустріальні (інформаційні або технотропні)
Структура суспільства:
підсистеми (сфери): економічна, політична, соціальна, духовна (релігія, мистецтво, освіта),
правова, демографічна;
техносфера, соціосфера (соціальні інститути), біосфера, інфосфера, сфера влади, психосфера;
2 Аспекти: системно-організаційний і стратифікаційний
класова, етнічна, територіальна, демографічна, професійна.
Рівні аналізу суспільства:
макрорівень (суспільство в цілому), мезорівень (спільності, інститути, організації), мікрорівень (індивіди);
Соціальна структура суспільства - сукупність взаємозалежних соціальних спільностей, груп, а також відносин між ними.
індивіди;
статуси й ролі (у сучасному суспільстві 40 000 професійних статусів, 200 сімейно-шлюбних,
сотні політичних, релігійних, економічних, демографічних).
Види: приписні (стать, раса) і придбані (дружина, професор, студент); соціальний і особистий.
соціальні групи й спільності.
Види: великі (нації, класи), середні (жителі Вінниці), малі (сім’я, бригада, рота);
формальні (на основі документа: студентська група, трудовий колектив) і неформальні
(стихійні: дружня компанія);
нестійкі (туристична, глядачі), середньостійкі (студентська група, бригада),
стійкі (нації, класи);
Типи соціальних спільностей: соціально-класові; соціально-етнічні; соціально-територіальні (міські й сільські);
соціально-демографічні (молодь, батьки, жінки);
соціально-професійні (вчителі, лікарі).
соціальні інститути й організації;
Види: сім’ї й шлюбу (потреба у відтворенні),
політичні (потреба в порядку й безпеці: парламент),
економічні (потреба у виробництві матеріальних цінностей: ),
освітні (потреба в соціалізації: сім’я, школа),
релігійні (задоволення духовних потреб)
формальні (закони) і неформальні (дружба, сусідство)
Елементи: ціль, функції, засоби, установи, санкції.
соціальні зв’язки та соціальні відносини (статика суспільства);
соціальні дії та взаємодії (динаміка суспільства);
соціальні функції.
соціальні цінності та норми
Параметри соціальної структури:
номінальні: стать, раса, етнічна приналежність, релігія, місце проживання, сфера діяльності, політична орієнтація,мова;
рангові: дохід, влада, освіта, престиж, походження, вік, посада, інтелігентність)