
- •Тема 1. Соціологія - наука про суспільство
- •1.1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •1.6. Зв'язок соціології з іншими суспільними науками
- •1.3. Закони, категорії і методи соціології
- •4. Кптегорії дисциплін, суміжних із соціологією (ч.....Іиістість», «сім'я», «соціологія політики», «економічнії соціологія» тощо).
- •1.2. Структура і функції соціології як науки
- •Суспільство (макросоціологія)
- •1.5. Основні функції соціології.
- •Вступ до соціології
- •2. Предмет та об'єкт соціології
- •Социология как наука
- •Передмова
- •Розділ 1 соціологія як суспільна та гуманітарна наука
- •§ 1. Становлення предмета соціології
- •1. Предмет і метод соціології. Місце соціології в системі гуманітарних наук
- •2. Функції й структура соціологічного знання
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство,
- •1. Предмет соціології та її методи. Основні принципи соціологічного мислення.
- •2. Структура соціологічного знання. Функції соціології.
- •1.1. Специфіка соціологічної системи знання. Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук.
- •2.1. Функції соціології.
- •2.2. Методи соціології.
- •2.3. Категорії соціології.
- •4.1. Соціологія як наука
- •4.1.1. Методичні рекомендації до вивчення теми
2.2. Методи соціології.
Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації.
В соціології використовують, по-перше, загальнонаукові методи (аналіз, синтез і т. ін.), по-друге, власне методи соціологічного дослідження.
Методи соціологічного дослідження діляться на методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту) і методи аналізу матеріалу (використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей і т. д.).
Метод аналізу документів
Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі і зберігання інформації.
В залежності від автора документи поділяють на офіційні (створені юридичною або посадовою особою) та документи приватного походження.
За змістом документи поділяються на правові, економічні, технічні і т. д.
Існує два види методів аналізу документів — традиційний і контент-аналіз.
Метод спостереження
Характерними рисами наукового спостереження, на відміну від буденного, є систематичність, планомірність, цілеспрямованість.
Спостереження може бути: включеним, невключеним; польовим, лабораторним.
Головною особливістю методу спостереження є те, що відбувається безпосередній зв'язок з об'єктом, також однією з особливостей методу є неможливість повторного спостереження.
Метод опитування
Даний метод займає 90% всіх методів збору інформації.
Опитування — це метод збору соціальної інформації про об'єкт в ході безпосереднього (інтерв'ю) або опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога (інтерв'юера) і того, кого опитують (респондента) шляхом реєстрації відповідей респондента.
Методи опитування поділяються на інтерв'ю і анкетне опитування.
Інтерв'ю — це бесіда, що проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом.
Особливістю анкетного опитування є використання анкети, що заповнюється респондентом (сам читає анкету і фіксує відповіді).
Анкетне опитування може бути очним, при якому інтерв'юер роздає анкети і присутній при їх заповненні, та заочним, яке в свою чергу може бути поштовим (анкети розсилаються поштою і через деякий час повертаються дослідникам), пресовим (анкета публікується на сторінках газет чи журналів) і телефонним (опитування відбувається по телефону).
Особливим видом опитування є експертне опитування, тобто опитування, в ході якого респондентом є експерт (спеціаліст в певній галузі діяльності).
Метод експерименту
Соціальний експеримент — спосіб отримання інформації про соціальний об'єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій.
Виділяють наступні види експерименту: економічний, правовий, педагогічний, соціально-психологічний і т. д.
2.3. Категорії соціології.
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала об'єктом даної науки. Питання про категорії є одним з основних для кожної науки. В категоріях і поняттях концентруються вироблені суспільством знання. Зміст, глибина відображеної в них сутності об'єкта та предмета науки репрезентує досягнутий рівень пізнання і ступінь організації самого знання в науці. В категоріях соціології відображаються, з одного боку, внутрішня якісна визначеність досліджуваного об'єкта, а з другого — суттєві властивості, риси та характеристики, вузлові моменти цього об'єкта, можливості його розвитку. В системі категорій і понять відображається різноманітність, цілісність об'єкта науки, його стабільність. Розвиток об'єкта науки та удосконалення творчої практики веде до поглибленого пізнання дійсності, тому категорії постійно збагачуються як за змістом, так і за складом, досконалішою є їх систематизація.
Слід підкреслити, що розробка категорій науки тісно пов'язана з об'єктом науки, який являє собою конкретну реальність певного рівня, що відрізняє дану реальність від інших. Певними якостями характеризується і об'єкт соціології. Багатоманітність і цілісність цього об'єкта, суттєві і несуттєві характеристики відбиваються в системі понять і
категорій. Визначальним в ній буде відбиття цілого і осмислення категорій науки як відображення багатогранності об'єкта.
Соціологія оперує категорійно-понятійним матеріалом, який відображає і фіксує якість соціального як такого. її прикладна спрямованість — обслуговувати практику перетворення соціального і відображати суть самої практики. Звідси випливає, що якістю об'єкта соціології є не тільки саме соціальне як таке, а його стан, що потребує зміни відповідно до людських потреб і тенденцій розвитку суспільства і його елементів. Вся система категорій соціології повинна виразити цю залежність соціального від перетворюючої практики і показати якість і цілісність об'єкта соціології в багатогранності проявів соціального в конкретних формах. Характеристика системи категорій будь-якої науки передбачає виділення основної категорії, що відображає властивість об'єкта науки як цілого. Завдяки виділенню такої категорії можна встановити субординаційну залежність всієї системи знань науки. Формується певна система категорій, в якій у послідовній формі взаємозалежностей виводиться структура науки, її історичний і логічний генезис. Важливим аспектом є вибір вихідної категорії для подальшої орієнтації всієї системи науки.
Соціологія вивчає соціальне в його конкретному вигляді, з метою визначення шляхів його перебудови відповідно до суспільних потреб і сутнісних рис самого соціального. Тому для соціології найбільш широкою є категорія «соціальне», на відміну від таких категорій, як «економічне», «політичне» та ін., що виражають різноманітні життєві функції буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому.
Соціальне за своїм змістом є відображення організації і життєдіяльності суспільства як суб'єкта історичного процесу. Це інтегративне утворення, що акумулює знання, досвід, традиції і творчі здібності та реальну оцінку стану розвитку суспільства і його елементів. Воно виражає характер використання потенціалу і соціальних резервів суспільства, колективу, групи і особи для вироблення критеріїв оптимального розвитку всього соціального організму. У зв'язку з цим знання соціального утворення виявляється в таких функціях:
У критерій оцінки відповідності стану суспільства і його елементів досягнутому рівню соціального прогресу;
розуміння того, якою мірою будь-яке соціальне явище, процес, спільність сприяють гармонійному розвитку суспільства і особи;
У є основою розробки соціальних норм, цілей і прогнозів суспільного розвитку;
У детермінує зміст інтересів, потреб, мотивів, установок у діяльності соціальних спільностей і окремих осіб;
безпосередньо впливає на формування суспільних цінностей і життєвих позицій людей, їх способу життя;
виступає мірою оцінки кожного з видів суспільних відносин, їх відповідності реальній практиці та інтересам суспільства і людини.
Складність фактичної реалізації соціального процесу, різноманітність його соціальних суб'єктів, кожний з яких є певною соціальною цілісністю, відображається відповідною категорією (особа і колектив, сім'я, соціальна група, спільність і т.п.) і свої сутнісні характеристики проявляє через соціальне. Якщо категорія «соціальне» відображає якісну особливість буття суспільства як цілого, то зміст цієї категорії дозволяє виразити специфіку матеріалу, з яким має справу соціолог
Проте при розкритті специфіки матеріалу суттєвим буде не тільки його загальносоціальна характеристика, а й якісна визначеність соціального явища.
Значне місце в системі категорій і понять соціології посідають категорії, які відбивають специфіку опрацьованої інформації і, насамперед, організації та проведення соціологічних досліджень. Тут чільне-місце займає категорія «соціологічне дослідження» і відповідний ряд понять, які розкривають зміст цієї категорії. Велике значення мають також такі категорії, як «соціальна інженерія», «соціальна технологія», «соціальне проектування» і т. п. Ця група категорій розкриває специфічний характер застосування знань соціології в суспільній практиці удосконалення суспільних відносин.
Отже, система категорій і понять в соціології має складну побудову і субординаційну залежність створених нею груп понять. Принципове ж значення полягає в тому, що ця система відбиває і розкриває соціальне в його безпосередньому зв'язку з практикою.
ЗАПИТАННЯ ДАЯ САМОКОНТРОЛЮ
Назвіть функції соціології.
В чому полягає зміст поняття «соціальне»?
Які ви знаєте інші категорії соціології?
Які методи використовують в соціології?
Назвіть основні методи збору інформації.
Що таке соціальний експеримент?
Який метод є найбільш поширеним в соціології?
ЛІТЕРАТУРА
Герасимчук А.Л та ін. Соціологія з основами психології.— Ч. 1,2.— Полтава, 1993.
Краткий словарь по социологии.— Москва, 1989.
Современная западная социология. Словарь.— Москва, 1996.
Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.П.Андрущенко.— Харьков, 1996.
Якуба О.О. Соціологія.— Харків, 1996.
Нестуля