1. Предмет і метод соціології. Місце соціології в системі гуманітарних наук

Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування її предмета, методу, місця й ролі в системі наук.

Уже з самого найменування даної науки — «соціологія» (від ла­тинського societas, тобто суспільство, і грецького logos, тобто навчан­ня) — з усією очевидністю випливає, що мова йде про науку, що вивчає суспільство. Але настільки ж очевидно й те, що суспільство е об'єктом вивчення й багатьох інших наук: історії, філософії, економічної теорії, політології, демографії та ін.

Своєрідність соціології як самостійної науки серед інших суспіль­них наук знаходить своє вираження а тому, що вона вивчає суспільство, його функціонування й розвиток під специфічним кутом зору — крізь призму соціальних явищ, процесів, відносин, що становлять основний зміст соціальної реальності — соціуму як об'єкта соціології.

Соціологія — наука про загальні й специфічні соціальні влас­тивості й закономірності організації, функціонування й розвитку суспільства.

Поняття «метод соціології» позначає методологічні принципи со­ціологічного дослідження суспільства. Соціологія проводить дослід­ження суспільства на макрорівні, тобто як цілісної соціальної системи, на середніх рівнях, тобто на рівнях окремих її елементів, підсистем, і на мікрорівні, тобто рівні міжособистісної взаємодії.

Соціологія розвивається в постійному взаємозв'язку з іншими гу­манітарними науками. Особливо варто виділити взаємозв'язок соціоло­гії й соціальної філософії, історії, політології, економічної теорії.

Соціальна філософія націлена на встановлення закономірностей розвитку людського суспільства. Опираючись на конкретно-історичні реалії, соціальна філософія прагне виявити загальні тенденції й закономірності. Соціологія ж, використовуючи знання цих загальних зако­номірностей, здійснює аналіз ролі й місця людини в житті суспільства, її взаємодії з іншими членами суспільства в рамках різних соціальних інститутів, досліджує специфіку спільностей різного типу й рівня.

Взаємини соціології и історії визначаються тим що соціологічні положення и висновки безпосередньо спирають ся на узагальнення історичних фактів історичного досвіду. З іншого боку розширення й поглиблення соціологічних досліджень дозволяє історикам успішніше переборювати описово-фактологічний підхід до відбиття історичного процесу глибше аналізувати його й підніматися до широких і глибоких історичних узагальнень.

Тісний зв'язок соціології й політології обумовлюється тим, що, по-перше, соціальні спільності, соціальні організації й Інститути є найважливішими суб'єктами й об'єктами політики; по-друге, полі­тична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, що безпосередньо впливає на соціальні зміни в суспільстві, по-третє, політика як дуже широке складне й багатогранне явище виявляється в усіх сферах громадського життя й багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому.

Оскільки закономірності політичного життя суспільства можуть бути правильно зрозумілі лише з позиції знання соціальних законів що лежать в основі суспільства як цілісної системи, остільки соціологія від грає роль загальнотеоретичної й методологічної основи стосовно політології. Разом з тим, політичні дослідження забезпечують нагро­мадження теоретичного й емпіричного матеріалу необхідного для відносно більш широких соціологічних узагальнень.

Економічна наука зосереджує свої зусилля на дослідженні ма­теріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких позначаються на соціальних процесах. Тому соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З іншого боку самі економічні процеси усе більше виявляються залежними від впливу соціальних умов і факторів, а також їхнього використання у виробниц­тві, розподілі, обміні й споживанні і це також потребує посилення взаємодії економічної й соціологічної наук.