2. Функції й структура соціологічного знання

Різноманіття зв'язків соціології з життям суспільства, її суспіль­не призначення визначаються, у першу чергу, функціями, які вона виконує. Однією з найважливіших функцій соціології, як і будь-якої іншої науки, є пізнавальна. Соціологія на всіх рівнях і в усіх своїх структурних елементах забезпечує приріст нового знання про різні сфери соціального життя, розкриває закономірності й перспективи соціального розвитку суспільства. Цьому служать фундаментальні тео­ретичні дослідження, що виробляють методологічні принципи пізнання соціальних процесів і узагальнюють значний фактичний матеріал. При­росту знань сприяють і емпіричні дослідження, що надають конкретну інформацію про ті або інші сфери громадського життя.

Значна частина соціологічних досліджень орієнтована на вирішен­ня практичних проблем. У цьому плані на перше місце виступає при­кладна функція. Її суть у тому, що соціологічні дослідження надають конкретну інформацію для здійснення діючого соціального контролю над соціальними процесами. Без цієї інформації зростає можливість появи соціальної напруженості, соціальних криз і катаклізмів. У пе­реважній більшості країн органи виконавчої й представницької вла­ди, політичні партії й об'єднання широко використовують можливості соціології для проведення цілеспрямованої політики в усіх сферах громадського життя.

Прогностична функція соціології полягає в тому, що дана наука здатна виробити науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвит­ку соціальних процесів у майбутньому. Особливо важливо мати такий прогноз у перехідні етапи розвитку суспільства.

Особливо варто сказати про ідеологічну функцію соціології. Ре­зультати досліджень можуть використовуватися в інтересах яких-не-будь соціальних груп для досягнення ними певних соціальних цілей. Соціологічне знання найчастіше служить засобом маніпулювання поведінкою людей, формування певних стереотипів поведінки, ство­рення системи цінностей і соціальних переваг.

Але поряд з ідеологічною, соціологія виконує й гуманіс­тичну функцію, оскільки вона може сприяти поліпшенню взаємин, взаєморозумінню між людьми формуванню в. них почуття близькості що зрештою приводить до вдосконалювання суспільних відносин.

Структура соціологічного знання характеризується багаторівневим характером і включає такі елементи -

— загальна соціологічна теорія;

— спеціальні соціологічні теорії;

— конкретно-соціологічні дослідження.

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як цілісний організм, розкриває місце й роль соціальних зв’язків у ньому, формулює основні принципи соціологічного пізнання основні мето­дологічні підходи до аналізу соціальних явищ.

Спеціальні соціологічні теорії — галузі соціального знання, що мають своїм предметом дослідження щодо самостійних. специфічних підсистем соціального цілого й соціальних процесів

Розрізняють три види спеціальних теорій:

1) теорії що вивчають закони розвитку окремих соціальних спіль­ностей: соціологія міста, села, молоді, родини тощо;

2) теорії, що розкривають закономірності и механізми функціо­нування спільностей у тих або інших сферах громадського життя: соціологія праці, економічна соціологія, соціологія освіти. соціологи спорту тощо.

3) теорії, що аналізують окремі елементи соціального механізму соціологія організацій, соціологія управління та ін.

Конкретно-соціологічні дослідження — це вимір конкретних соціальних процесів на основі тих підходів, принципів понять, показ­ників які дають загальна соціологічна й спеціальна теорії

Швець