- •Культурологія
- •Структура культурологічних знань:
- •Культура
- •Типи культурної динаміки:
- •Побутова (обряди, звичаї, норми)
- •Класифікація культури - типологія
- •Мистецтво
- •Структура культури: матеріальна, соціальна, духовна культура. Духовна сфера суспільства: наука, освіта, релігія, мистецтво.
- •Науки, що вивчають мистецтво:
- •Основні структурні елементи мистецтва:
- •Види мистецтва:
- •Функції мистецтва:
- •Види мистецтва
Основні структурні елементи мистецтва:
1. Худ. образ – це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого зявляється новий образ. Типологія художніх образів (портретний, символічний, типовий).
2. Форма – це зовнішня оболонка художнього витвору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів.
Зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві розкрити його основний зміст.
3. Зміст худ. твору є яскравим свідченням існування діалектики субєктивного й обєктивного, адеж, відображенючи певні процеси та явища,
митець обовязково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття.
Структура змісту худ. твору є синтезом таких компонентів як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.
Тема (від грецького – те, що покладено в основу) є головним обёєктом зображення у художньому творі.
Ідея (ві дгрецького – представлення) – це думка автора. Що відображає його світовідчуття і світосприймняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Органічне поєднання змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього образу.
4. Художній метод: 1) реалістичний (класицизм, романтизм, натуралізм, реалізм, соцреалізм)
2) нереалістичний (футуризм, кубізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм).
5. Стиль- це структурна єдність образної системи, зовнішньо виявлених прийомів художньої виразності, що застосовується у мистецтві.
Види мистецтва:
Вид мистецтва – це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться способом втілення художнього змісту, специфікою творення худ. образу. За почуттями на які впливають:
Мовні ( 1. література – естетичне освоєння світу за допомогою художнього слова; 2. живе слово, імпровізація, художнє читання
Аудіальні – музика ( 1. вокальна (вокаліз - безтекстова); 2. інструментальна)
Візуальні: 1) динамічні (процесуальні): пантоміма і хореографія; компютерна графіка;
2) статичні (матеріальні): архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія,
прикладне мистецтво (предмети побуту), дизайн.
Синтетичні
театр - синтез живого слова, музики, пантоміми, танцю, статичних мистецтв.
кіно і телемистецтво - синтез техніко-оптичних засобів з усіма іншими.
мовно-музичне мистецтво (вокальне і вокально-інтрументальне) (синтез музичних і мовних засобів)
створення віртуальної реальності - синтез усіх засобів мистецтва з новими технічними можливостями імітації реальності.
Функції мистецтва:
Інформативна. Твори мистецтва містять значну кількість інформації.
Пізнавально-еврістична (мистецтво як знання і просвіта). Мистецтво спроможне відобразити та освоїти ті сторони життя, які недоступні науці.
Світоглядна. Твори завжди узагальнюють найсуттєвіші проблеми люд. життя, викликають до них громадський інтерес, а також зумовлюють можливість їх особистісного усвідомлення. Світогляд - це система поглядів на життя, природу і суспільство, яка є емоційно забарвленою і виражає життєву позицію соц. суб’єкта, концентрує в собі й органічно поєднує разом думки, почуття, прагнення, внутр. готовність діяти.
Художньо-концептуальна. Мистецтво як аналіз стану світу. Художник відбиває у свідомості власні спостереження й роздуми над життям, створюючи цілісну худ. концепцію. Мистецтво прагне до концептуальності, усвідомлення стану світу, воно намагається «мислити глобально», брати участь у вирішенні загальносвітових проблем..
Соціальна. Повинно примусити людину розпочати активні дії у вирішенні соціальних і політичних проблем.
Суспільно-перетворююча. Мистецтво як діяльність. Худ. твір здійснює ідейно-естет. вплив на людей, включає їх у цілісно спрямовану діяльність і тим самим бере участь у переоформленні суспільства.
Виховна. Завданням є формування цілісної гармонійної особистості. Виступає засобом мор., дух., соц. вдосконалення людини. Мистецтво впливає на особистість через естет. ідеал, який вивляється як в позитивних, так і в негативних образах.
Комунікативна. Мистецтво як спілкування. Дає можливість людям обмінюватись думками, опановувати іст. і нац. досвід незалежно від часу і простору. Інформація, яка передається мовою мистецтв максимально доступна і легко засвоюється. Це інструмент мирного співіснування.
Естетична. Формування ціннісних орієнтацій, естет. смаків, здібностей і потреб людин; пробудження творчості, творчого начала особистості, бажання і вміння творити за законами краси, пробуджує в людині художника.
Гедоністична. (функція насолоди) - приносить естетичну насолоду, радість, духовне натхнення.
Передбачення.
Сугестивна. (від лат. – навіювання) (вплив на підсвідомість) певна гіпнотична дія, вплив на людську психіку.
Катарсично компенсаторна. Катарсис – духовне очищення людини в процесі сприйняття твору мистецтва. Дає змогу людині у процесі сприйняття худ. твору пережити ті почуття, яких вона позбавлена в реальному житті, допомагає прожити багато чужих життів як своє і збагатитися досвідом інших людей, запозичити його як приклад до свого життя. Можливість зняти внутр. напруженість, хвилювання і стреси, що породжуються реальним життям, і компенсувати монотонність щоденного буття.
Рекреативна. Засіб психологічної розрядки, усамітнення від напруження і турбот буденного трудового життя.