Типи культурної динаміки:

1. лінійна (всі культури поступово проходять по одному шляху)

2. фазова або етапна: 3 види перетворень: реформа. трансформація і революція.

3. циклічна (культура має свій цикл від народження до загибелі) (А. Тойнбі: виникнення, зростання, надлам, розпад і загибель)

4. інверсійна (розвиток здійснюється за типом маятника – від одного полюса до іншого і навпаки): збагачення культури, культуринй занепад, культурна криза, культурний застій.

Структура культури (елементи, компоненти):

1. Побутова (обряди, звичаї, норми)

2. технічна (наука, техніка, технології)

3. художня (література, музика, театр, живопис)

Класифікація культури - типологія

1. За сферами діяльності людини

Матеріальна культура: (ресурси, які зазнали обробки: породи тварин і сорти рослин, грунти і природні речовини; будівлі і споруди;

інструменти та обладнання; шляхи повідомлення та засоби транспорту; звязок і засоби звязку; технології)

1. культура праці і матеріального виробництва;

2. культура побуту; культура топосу, тобто місця проживання житла, будинку, села, міста);

3. культура ставлення до власного тіла; фізична культура.

Духовна культура:

1. пізнавальна (інтелектуальна) культура (наука, освіта);

2. естетична (художня: мистецтво);

3. етична (мораль);

4. соціальна (мова, побут, звичаї, право, політика)

5. релігійна.

2. На основі носіїв: національна, регіональна та світова.

регіональні культури (6): європейська, латиноамериканська, тропічно-африканська, арабо-мусульманська, індійська, далекосхідна.

3. Історичні типи культури – це епохи розвитку суспільства, які змінюють одна одну:

1. первісна

2. давньосхідні цивілізації (Месопотамія, Єгипет, Індія, Китай)

3. антична (Греція і Рим) доVст. н.е.

4. культура середньовіччя (Візантія і західноєвропейське середньовіччя) У-ХУ ст.

5. Відродження (Італійське і Північне):XIII-XVIст.

6. Нового часу (ХУІІ-ХІХ ст.): ХУІІ –бароко, ХУІІІ – просвітництво, ХІХ – класика;

7. Новітня, сучасна (ХХ - поч. ХХІ ст.)

4. За основним споживачем (масова і елітарна / міська і сільська / народна (непрофесійна) і професійна культура

5. За технологічними основами: неписемна, писемна, книжна, культура нових інформаційних технологій /

6. Матріархальні і патріархальні.

7. Аполонівські і діонісійські

Людина в світі культури: індивід (тілесність), субєкт (свідомість), особистість (соціальність), індивідуальність (духовність).

Мистецтво

Структура культури: матеріальна, соціальна, духовна культура. Духовна сфера суспільства: наука, освіта, релігія, мистецтво.

Науки, що вивчають мистецтво:

Естетика: теорія прекрасного і теорія мистецтва. Система законів, понять та категорій, що відображають естетичні якості дійсності та процес її освоєння за законами краси, особливості функціонування мистецтва, його сприйняття і розуміння його результатів.

Мистецтвознавство – це сукупність таких спеціалізованих наук, які покликані вивчити походження і соціально-естетичну суть мистецтва,

його конкретні форми, характер функціонування тощо.

Мистецтво – своєрідний вид духовного, творчого, художнього освоєння оточуючої дійсності за законами краси,

систематичне сприйняття оточуючого світу у розвинутих формах людського відчуття.

1. в широкому значенні – це худ. творчість вцілому: література, архітектура, декоративнно-прикладне мистецтво та ін. різновиди людської діяльності, які обєднані в ролі художньо-образних формах освоєння світу;

2. у вузькому значенні – тільки образотворче мистецтво;

3. мистецтво як майстерність в будь-якій сфері.

Предмет мистецтва – людина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів.