Розділ1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

•досить низька продуктивність та якість роботи ТК. На жаль, лише третина ТК працює з більшою чи меншою ефективністю, а інші (і то не всі) виконують роботи лише за наявності бюджетного фінансування. Структура ТК та методи їхньої діяльності потребують удосконалення;

•недостатній рівень взаєморозуміння та взаємодії між різними центральними орга-

нами влади, що призводить до паралелізму, суперечливості у діях, акцентуванні на галузевих пріоритетах;

•слабкий потенціал служб стандартизації на підприємствах;

•обмеженість і нестабільність фінансування, складність залучення суб’єктів госпо-

дарювання, в першу чергу малого та середнього бізнесу, до фінансування розробляння національних стандартів та участі у створенні стандартів.

Головна ж проблема всієї національної стандартизації та планування, як одного з основних її складників, — відсутність розвиненого технічного законодавства у сфері стандартизації. Законодавчі акти, які стосуються стандартизації, характеризує, зазвичай, суперечливість їхніх вимог. Це не тільки ускладнює роботу, а призводить до її дублювання і розпорошення ресурсів.

Розв’язання цих нагальних проблем та реалізація пріоритетів потребує покращання координації роботи суб’єктів стандартизації задля узгодженості політики у сфері стандартизації та ефективності використання бюджетних коштів, зокрема, через розроблення адекватних сучасним потребам економіки планів стандартизації.

Отже, планування діяльності в галузі стандартизації потребує, передусім, реалізації заходів щодо завершення вступу України до СОТ та реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до ЄС. З метою дотримання цих принципів в Україні складено план, що передбачає першочергове впровадження директив ЄС, зокрема директив «нового підходу», та розроблення технічних регламентів. Показовим в цьому плані є започаткування здійснення перспективних планів — цільових державних програм: «Державної програми стан-

дартизації на 2006–2010 роки» та «Державної програми розвитку еталонної бази на

2006–2010 роки». Це дає нашій країні шанс на входження до Європейського Співтовариства саме на рівні стандартизації та технічного регулювання. І цей шанс ми маємо використати.

Висновки

Технічне регулювання — це правове регулювання відносин у сфері

1встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до про; дукції або пов’язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та орга; нів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінення відповідності та/або ринкового нагляду.

Система технічного регулювання містить такі важливі компонен; ти, як стандартизація, метрологія та процедури оцінення відповіднос; ті (сертифікація або декларація про відповідність). Інтегрування зусиль в цій сфері з міжнародним співтовариством стало наслідком гло; балізації ринків, вимог екологічних факторів і гострої конкуренції.

123

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Технічне регулювання відіграє першочергову роль у створенні раціо; нальних передумов для розробки національних систем технічного регулю; вання, запровадження ефективних систем управління якістю продукції.

2

Стандартизація — це встановлення та запровадження стандар; тів (тобто нормативно;технічних документів, що встановлюють єди; ні обов’язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості, норм та інших особ; ливостей продукції та послуг), з метою упорядкування діяльності в певній галузі, економного використання ресурсів, дотримання техніки безпеки, підвищення якості продукції (процесів, робіт, послуг).

Стандартизація акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з’єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових. досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково;технічного прогресу і народного господарства країни. Вона по; єднує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної техніч; ної політики в різних галузях народного господарства, технічному пере; озброєнню виробництва, широкому впровадженню сучасної техніки і технологій, інтенсифікації виробництва, механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це сприяє розвит; ку економіки країни.

Стандартизація є незамінним і практично єдиним засобом забезпе; чення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей, якості продукції. Розвиток стандартизації нерозривно пов’язаний з удосконаленням управління якістю виробництва, зокрема, з впровадженням систем керування якіс; тю, систем екологічного керування та інтегрованих систем.

Стандартизація виникла у глибокій давнині, розвивалася посту;

3пово, її успіхи сприяли культурному, науково;технічному та економіч; ному прогресу на усіх ступенях цивілізації. Письменність, система лічення, грошові одиниці, одиниці міри і ваги, архітектурні стилі, різні гіпотези та теорії, взагалі всі закони і моральні норми — все це прояви фактичної стандартизації. Ще на зорі свого розвитку суспільство зро; зуміло переваги спрямованого обмеження, яке забезпечує єдність мето; дів, і зручність виготовлення та використання виробів.

Роботи зі стандартизації аж до 1901 р. здійснювались в основному шляхом приватної ініціативи на території окремої країни, міста під; приємства. Першу національну інституцію з стандартизації — Комі; тет технічної стандартизації (пізніше перетворений на Британську асоціацію стандартизації) — було організовано в 1901 р. у Великобри; танії. В інших промислово розвинених країнах національні структури з

124

Розділ1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

стандартизації загалом виникають під час Першої світової війни та перші післявоєнні роки. В 1886 р. у Дрездені (Німеччина) відбувся перший конгрес з стандартизації, який сприяв створенню Міжнародної асоціа; ції з випробування матеріалів. Наступним кроком стало створення в 1926 р. у Нью;Йорку Міжнародної федерації національних асоціацій з стандартизації (ISA). Праобраз майбутньої ISO.

Сьогодні організаційно;методичну основу розробки стандартів як

4міжнародних, так і національних, створює Міжнародна організація з стандартизації (ISO, 1947 р.). ISO — це 160 країн;учасниць, близько 3000 структурних підрозділів — 190 технічних комітетів; 650 підко; мітетів; 2188 робочих груп; це — понад 15000 опублікованих стандартів.

Крім ІSО, стандартизація впроваджується багатьма міжнародни; ми і регіональними організаціями: Європейським комітетом з стандар; тизації (СЕN), Міжнародною організацією з стандартизації тестуван; ня (ISTO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС), Міжнародною організацією законодавчої метрології (ОІМL), Міжнародною спілкою еле; ктрозв’язку (ITU) та ін.

125

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

серії 9000 в країнах Азії та Латинської Америки. Достатньо сказати, що понад 90 країн мають державні стандарти, еквівалентні стандар; там серії ІSО 9000. За офіційною інформацією ISO, у світі сертифіковано понад 800 тис. СУЯ відповідно до ISO 9001:2000.

126

Розділ1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

країн членів СОТ, Євросоюзу, Єдиного економічного простору (ЄЕП) з метою усунення ТБТ. Створення системи ринкового нагляду, та кої як в Євросоюзі;

• забезпечення розвитку національної системи стандартизації, її відповідності вимогам Угоди з технічних бар’єрів в торгівлі та гар монізації з європейською моделлю стандартизації ЄС та ЄЕП;

• забезпечення розвитку національної еталонної бази;

• підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг);

• розвиток міжнародного співробітництва у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, якості та оцінки відповід ності з країнами торговельними партнерами України. Участь у формуванні європейського економічного простору;

• підвищення рівня захисту прав та інтересів споживачів;

• підвищення дієвості та ефективності державного управління в си стемі Держспоживстандарту та забезпечення відкритості в його роботі.

10

Держспоживстандарт представляє Україну в 9 міжнародних та регіональних організаціях. Зокрема, з 1992 р. — в Міждержавній Раді зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД (в рамках «Уго ди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, мет рології та сертифікації» та інших). З 1993 р — в таких найвпливовіших міжнародних організаціях у сфері стандартизації, як Міжнародна орга нізація із стандартизації (ISO) та Міжнародна електротехнічна комі сія (ІЕС). З 1997 р. Україна є членом за підпискою Європейського коміте ту з стандартизації (СЕN) і членом кореспондентом Міжнародної орга нізації законодавчої метрології (ОІМL). У жовтні 2004 р. CEN підписав Угоду про надання Держспоживстандарту України статусу Партнер ського органу зі стандартизації. Фахівці Держспоживстандарту та кож активно працюють в Європейському комітеті з стандартизації в електротехніці (CENELEC), Міжнародній організації з стандартизації тестування (ISTO), Організації Євроазіатського співробітництва дер жавних метрологічних установ (COOMET), Організації національних ме трологічних установ держав Європи (EUROMET), Генеральній конферен ції мір та вагів (СGPM).

На сьогодні з 152 національних технічних комітетів (ТК) понад 70 працює у 126 структурних підрозділах ISO у статусі активного чле на, 28 українських ТК працюють у 124 технічних підрозділах IEC (комі тетах та підкомітетах), 9 ТК працюють у статусі активного члена у 31 структурному підрозділі IEC, 19 ТК мають статус наглядача і пра цюють в 93 комітетах та підкомітетах IEC.

127

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

11

Загалом в Україні. є чинними є 3707 національних стандартів, гармоні зованих з міжнародними та європейськими. За 2006–2010 рр. передбачено розроблення та прийняття 8570 гармонізованих національних стандар тів. Заслуговують на увагу й активні заходи Держспоживстандарту щодо розроблення, впровадження та сертифікації систем управління якістю на вітчизняних виробництвах, відповідно до вимог міжнародно го стандарту ISO серій 9000, 14000.

128

Розділ1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

і метрологічного забезпечення. Ці плани дають змогу координувати діяльність усіх організацій країни, які займаються питаннями стандартизації. Загальне методичне керування щодо розроблення планів виконує Держспоживстандарт України та Кабінет Міністрів України.

Запроваджені наступні стадії виконання робіт під час реалізації планів стандартизації:

1.Організація розроблення стандарту.

2.Розроблення в першій редакції проекту стандарту.

3.Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.

4.Затвердження та державна реєстрація стандарту.

5.Видання стандарту Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, за

станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов’язаних з якістю продукції, здійснює Держспоживстандарт України, його територіальні органи — центри стандартизації, метрології та сертифікації, а та кож інші спеціально уповноважені на це органи відповідно до чинного за конодавства в усіх галузях народного господарства на всій території України.

14

Загалом сучасна стратегія діяльності у сфері стандартизації в Україні дає відповідь на змінювану ситуацію та нові запити глобалізо ваного світу, а також відповідає новим завданням вітчизняної економі ки в умовах її реформування. Роль і принципи стандартизації, зокрема, планування, адекватні змінам, що відбуваються, та відповідають між народній практиці. З метою дотримання цих принципів в Україні скла дено план, що передбачає першочергове впровадження директив ЄС, зок рема директив «нового підходу», та розроблення технічних регламентів. Показовим в цьому плані є започаткування здійснення перспективних планів — цільових державних програм: «Державної програми стандар тизації на 2006–2010 роки» та «Державної програми розвитку еталон ної бази на 2006–2010 роки». Це дає нашій країні шанс на входження до Європейського Співтовариства саме на рівні стандартизації та техні чного регулювання.

Зі вступом у СОТ Україна взяла зобов’язання до 2012 р. реформува ти систему технічного регулювання, яка базується на стандартиза ції, оцінці відповідності та метрології, з метою подолання технічних бар’єрів у торгівлі з країнами членами СОТ. Наразі перед Держспоживс тандартом стоїть важливе завдання – виважений підхід до реформу вання системи технічного регулювання з урахуванням національних особливостей розвитку цієї сфери.

129