2.2. Облік виробничих запасів

Запаси – це активи, які:

• Утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

• Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• Утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та наданих послуг, а також управління підприємством.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є накладні, товаро-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, тощо.

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам.

За призначенням матеріали групуються таким чином:

• сировина й основні матеріали;

• допоміжні матеріали;

• паливо;

• тара і тарні матеріали;

• будівельні матеріали;

• запасні частини для проведення ремонтів;

• тварини на вирощуванні та відгодівлі;

• матеріали сільськогосподарського призначення;

• малоцінні та швидкозношувані предмети

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є накладні, товаро-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, тощо. [4]

Журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1) застосовується для обліку та контролю за надходженням та прийняттям на баланс матеріальних цінностей. Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства.

Довіреність (форми № М-2, М-2б) застосовується для оформлення права окремої посадової особи виступати як довіреного підприємства при отриманні визначених матеріальних цінностей.

Лімітно-забірна картка (форми № М-8, М-9) використовується для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, та для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів.

Акт-вимога на зміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10) використовується для обліку відпуску матеріалів понад встановлений ліміт або при заміні і є підставою для списання матеріалів із комори.

Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей усередині підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Інвентарний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № М-23) складається при знятті натуральних залишків товарно-матеріальних цінностей за кожною окремою коморою, ділянкою, об’єктом, що знаходиться у матеріально-відповідальних осіб.

Матеріальний ярлик (форма № М-16) призначений для відображення характеристики кожного номенклатурного номера безпосередньо в місцях зберігання. [5]

2.3 Грошові кошти в касі та на рахунках у банках

Рахунки класу 3 «Кошти, рахунки та інші активи» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів, грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Рахунок № 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок № 31 «Рахунки в банках» має такі субрахунки:

• № 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

• № 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

• № 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»;

• № 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». [6]

На дебеті рахунка №31 відображається надходження грошових коштів, на кредиті – їх використання.

Операції по рахунку № 31 відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них.

Аналітичний облік на рахунку № 31 здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних.

Виписка банку. Банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов’язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка.

Рахунок № 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність а рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок № 30 має такі субрахунки:

• № 301 «Каса в національній валюті»;

• № 302 «Каса в іноземній валюті»

Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира.

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96 р.

Надходження, видачу грошей з каси оформлюють прибутковим й видатковим касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і КО-2.

Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.

Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів. Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі. Записи в касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках (другий примірник є звітом касира). Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею та виводить залишки на наступний день.

Для забезпечення надійного зберігання готівки і цінностей каса має відповідати таким нормам:

• Бути ізольованою від інших допоміжних приміщень;

• Мати сейф або металеву шафу.

Касир, щоб здати готівку повинен заповнити первинний документ «об’ява на внесок готівкою». Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається у банку, середня (квитанція) передається касирові. Нижня частина (ордер) також передається касирові, але після проведення банком відповідної операції й разом з банківською випискою. [3]