2.2. Видовий склад декоративних насаджень на території лісництва

До декоративних насаджень, що зустрічаються на території лісництва відносяться Ялівець козачий (Juniperus Sabina L.) рис.2.1.; Туя західна (Thuja occidentalis L.) рис.2.2, Ялина колюча (Picea pungens Engelm.) рис. 2.3, Ялівець звичайний (Juniperus communis L.) рис.2.4.

Таблиця 2.2Видовий склад декоративних насаджень на території лісництва

Тип Насадженнь	Вид рослин	Висота рослин,м	D,см	Стан рослин в насадженні
Інтродуковані види
Групи дерев	Туя західна (Thuja occidentalis L.)	2-3	3-4	Добрий
Поодинокі	Ялина колюча (Picea pungens Engelm.)	12-13	14-16	Добрий
Поодинокі	Модрина європейська (Larix decidua)
Поодинокі	Софора Японська (Styphnolobium japonicum)	до 25

Рис. 2.1. Насадження Туї західної (Thuja occidentals) біля контори Київського лісництва

Декоративні насадження Київського лісництва використовуються для оздоблення прилеглої території контори лісництва. Стан рослин добрий, що свідчить про відповідність цих видів типу лісорослинних умов даної території. Завдяки декоративним насадженням контора лісництва має привабливий вигляд, а отже, склад насаджень можна вважати відмінним.

Проте, на мою думку, можна ввести культивар Ялини колючої (Picea pungens Engelm.) - Ялину колючу блакитну (Picea pungens "glauca"). Адже її екологічні та біологічні властивості подібні до Ялини колючої (Picea pungens), яка прекрасно пристосувалась до умов даної території. Даний культивар має дуже гарний зовнішній вигляд і цінується за красиву форму крони і забарвлення хвої.

3. Біологічні,екологічні та господарські особливості деревних видів насаджень лісництва.

3.1. Біологічні, екологічні та господарські особливості деревних видів лісових насаджень лісництва. Сосна звичайна – Pinus sylvestris l.

Систематика виду:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Соснові – Pinales; Родина: Соснові – Pinaceae; Підродина: Соснові – Pinoideae; Рід: Сосна – Pinus; Підрід: Діплоксилон – Diploxylon; Секція: Eupitys; Вид: Сосна звичайна – Pinus sylvestris L.

Дерево до 40 м заввишки і 70-90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою – у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих – широка, округла або у вигляді парасольки.

Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, скручена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена. Живе 2-3 роки, інколи до 8 років. Розпускається на початку літа, жовтіє в кінці літа, опадає восени.

Шишки – яйцеподібні, червонувато-коричневі, 3-7 см довжиною, діаметром 2-3,5 см.

Насінини довжиною 3-4 см, крило в 3-4 рази довше насінини. Забарвлення насінин чорне чи темно-буре, одна сторона матова, інша блискуча. Маса 1000 шт. - 4-9 г.

Ареал: природно поширена майже по всій Європі та в Азії. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35% державного лісового фонду України. Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.

Доживає до 300-400 років.

До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах. Погано переносить ущільнення ґрунту. Морозо- , посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно,оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами.

Використовується як сировина для виготовлення пиломатеріалів, будівельний ліс та технологічна сировина для переробки.

Рис.3.1. Насадження сосни звичайної в Смизькому лісництві

Таблиця 3.1.1.