1.3. Ґрунтові умови території лісництва.

Основними типами ґрунтів є різні види дерново-підзолистих, що є панівними, торф'яно-болотні та сірі лісові на лесових островах. Серед природної рослинності головну роль відіграють соснові, грабово-дубово-соснові, вільхові ліси, чагарники, лучна та болотна рослинність. Ліси і чагарники займають близько 50%, луки — 2,2, болота і заболочені землі — 3,2 % території. Розораність сягає 36,8 %.Різницю в геоморфологічній будові обумовлює різноманітність грунтів на території лісгоспу.

В Київському лісництві переважають сірі та світло-сірі опідзолені грунти, що сформувалися в умовах лісостепу переважно на суглинистому лесі, місцями близько підстилаючому мергелями, вапняками, рідше – пісками.

В Святошинському лісництві на значній площі поширені дернові перегнійно-карбонатні ґрунти, з формовані на сильно карбонатних породах ( 70 – 92% карбонатів кальцію) по механічному складу супіски чи пісчані дрібні суглинки.

В Пуща-Водицькому та Межигірському лісництвах широке поширення мають глинисто-пісчані дерново-підзолисті гурти, приурочені до слабо-хвилястого рівнинного місце розміщення.

В річкових долинах Святошинському і Пуще-Водицьке лісництва мають поширення торф’яно-глеєві ґрунти з наявністю на поверхні шару торфу товщиною до 50 см і більше. Під торфом залягає в’язкий, сіро сизий оглеєний шар. Грунт завжди пересичений вологою. Торф’яні ґрунти з заляганням торф’яного шару товщиною до декількох метрів мають поширення тільки у східній частині Пуще- Водицькому лісництва.

Ерозійних процесів на території держлісфонду не спостерігається, незважаючи на те, що рельєф Волино-Подільського плато досить хвилястий, схили зрізані сіткою глибоких балок, а лесовидні суглинки легко піддаються розмиву.

Рівень грунтових вод коливається в межах від декількох сантиметрів до 80 м.

По вологості білша частина грунтів відноситься до категорії свіжих – 57% та вологих – 29%.

На долю грунтів надлишкового зволоження припадає 7 % площі.

Найбільш значна заболоченість держлісфонду в східній частині Любомирського лісництва, 228 га глибоких торфяників передано в довгострокове користування  під розробку торфу і 383 га виділені як резерв сировинної бази.

Заболочені ділянки виконують роль акумуляторів вологи, вони регулюють стік, сприяють підтриманню більш-менш постійного рівня грунтових вод на суміжних площах.

 Гідромеліоративних робіт держлісгосп не проводив.

2. Видовий склад насаджень лісництва

2.1. Видовий склад лісових насаджень лісництва.

До деревних видів голонасінних, які зустрічаються на території Смизького лісництва належить сосна звичайна (Pinus sylvestris L.).

Видовий склад лісових насаджень лісництва більш детально описаний в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Видовий склад лісових насаджень лісництва

Код виду	Вид	Середня висота, м	Середній діаметр, см	Мета вирощування
100150	Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.)	30-35	35-40	Використовується у вигляді кругляка, пиломатеріалів, як будівельний матеріал і є сировиною для меблевої продукції.

Висновок: Отже, проаналізувавши деревні види, що зростають на території Київського лісництва, можна зробити висновок про те, що лісові насадження лісництва повністю відповідають типу лісорослинних умов, в яких вони зростають.

Проте, доцільно було б розширити видовий склад насаджень лісництва шляхом введення інтродукованих видів, що дасть змогу підвищити продуктивність ділянок лісу.