
- •Модель ідеального перемішування Характеристика моделі
- •Диференціальне рівняння моделі
- •Розв'язання диференціального рівняння моделі
- •Умови фізичної реалізованості моделі ідеального перемішування
- •Модель ідеального витіснення Характеристика моделі
- •Диференціальне рівняння моделі
- •Розв'язання диференціального рівняння моделі
- •Умови фізичної реалізованості моделі ідеального витіснення
- •Коміркова модель Характеристика моделі
- •Математичний опис коміркової моделі
- •Розв'язання системи рівнянь коміркової моделі
- •Застосування коміркової моделі
- •Дифузійна модель Характеристика моделі
- •Диференціальне рівняння однопараметричної дифузійної моделі
- •Розв’язання диференціального рівняння моделі
- •Застосування дифузійної моделі
- •Комбіновані моделі
- •Об'єкт, що поєднує зони ідеального перемішування й байпасування
- •Об'єкт, що поєднує ділянки ідеального перемішування й застійної зони
- •Тема лекційного заняття 3. Описання структури моделей у апаратах безперервної дії. Дифузійна та коміркова математичні моделі.
Диференціальне рівняння моделі
Для складання математичного опису
моделі ідеального витіснення виділимо
й розглянемо елементарний об’єм зони
потоку витіснення (див. рис. 2.8) об'ємом
,
довжиною
й перерізом
,
що дорівнює одиниці (
).
Вхідний і вихідний потоки для розглянутого
-го
елементарного об’єму відповідно до
рівняння (2.2-1) будуть
, (2.2-13а)
, (2.2-13б)
де
і
‑ потоки (кількості речовини) на вході
й виході елементарного
-го
об’єму, тобто в
-му
і
-му
перерізах;
,
‑ концентрація на вході й на виході
елементарного
-го
об’єму;
— площа перерізу зони ідеаль-ного
витіснення;
— середня лінійна швидкість потоку
(для проточних систем вважається, що
зберігає середнє значення в усій зоні
витіснення).
Аналогічно, як і в випадку ідеального
перемішування, кількість речовини
,
яка буде акумулюватися в елементарному
об'ємі
при порушенні режиму рівноваги, тобто
коли
не дорівнює
,
можна виразити рівнянням (з урахуванням
того, що
)
.
(2.2-14)
Якщо розділити величину збільшення
кількості речовини
на об'єм
,
то одержимо вираз для опису зміни
концентрації в розглянутому
-му
елементарному об’ємі
у
вигляді
, (2.2-15)
де
— різниця концентрацій у суміжних
-му
і
-му
об’ємах;
— зміна концентрації в елементарному
об’ємі;
— значення концентрації до початку
збурювання;
— концентрація у будь-який момент часу
(змінна величина);
(враховуючи, шо
).
Оскільки
не залежить від часу
,
рівняння (2.2-15) можна переписати у вигляді
. (2.2-16)
У результаті диференціювання правої й
лівої частин рівняння (2.2-16) за часом і
граничного переходу при
одержуємо
, (2.2-17)
або остаточно
. (2.2-18)
Рівняння (2.2-17) описує зміна концентрації
в елементарному
-му
об'ємі
зони ідеального витиснення, але оскільки
режим потоку поршневий, то рівняння
справедливе і для всього потоку. Тому
диференціальне рівняння моделі ідеального
витіснення в загальному вигляді записують
так:
. (2.2-19)
Таким чином, математична модель режиму
ідеального витіснення являє собою
диференціальне рівняння в частинних
похідних, оскільки основна змінна
процесу — концентрація— змінюється в часі і у просторі. Як
відомо,це модель із розподіленими
параметрами.
Якщо замість середньої лінійної швидкості
потоку
в рівняння (2.2-19) підставити її значення
,
то воно набуває такого вигляду
. (2.2-20)
Рівняння (2.2-20) відображає розподіл
речовини (концентрації) у потоці з
гідродинамічною структурою ідеального
витиснення. Аналогічне за формою рівняння
може бути також виведене, якщо розглянути
зміну іншої характерної змінної,
наприклад, температури
,
у потоці теплоносія зі структурою
ідеального витіснення. Тоді зміну
в потоці теплоносія за рахунок
гідродинаміки можна зобразити так:
, (2.2-21)
де
— теплоємність речовини потоку
теплоносія;
— температура у будь-якій точці зони
ідеального витіснення. Модель у вигляді
рівняння (2.2-21) часто використовується
для опису гідродинаміки потоку теплоносіїв
у теплообмінних апаратах, що працюють
за принципом витіснення.
Розв'язання диференціального рівняння моделі
Для об'єкта, структура потоку в якому відповідає моделі ідеального витіснення, розв'язки диференціального рівняння (2.2-20), відповідні стандартним сигналам, будуть такі:
при ступінчастому стандартному сигналі на вході (перехідна функція)
; (2.2-22)
при імпульсному стандартному сигналі на вході (функція ваги)
. (2.2-23)
Перехідна й імпульсна перехідна
характеристики, побудовані відповідно
до виразів для перехідної (2.2-22) і
імпульсної перехідної (2.2-23) функцій,
подані на рис. 2.9аі 2.9бвідповідно. Із графіків можна побачити,
що вихідні криві повторюють за формою
вхідні впливи, але тільки зі зміщенням
за часом на величину
.
Звідси випливає практичний результат,
яким користуються при експериментальному
вивченні невідомої структури потоку в
апараті: якщо при стандартних ступінчастому
або імпульсному вхідних сигналах на
виході потоку реєструється їхнє
повторення зі зміщенням за часом, то
такий потік відповідає моделі ідеального
витіснення.