- •Робочий зошит
- •I.Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •1.Колеса зубчасті. Модулі.
- •3. Обладнання, вимірювальний інструмент
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •1. Протокол лабораторної роботи №1
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
- •4.Послідовність виконання роботи
- •2. Протокол лабораторної роботи №2
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальна апаратура та інструмент.
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •3. Протокол лабораторної роботи №3
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі технічні дані
- •3. Прилади та обладнання
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •4. Протокол лабораторної роботи №4
- •4.2.2. Роликопідшипники конічні /заповнюється на кожний підшипник окремо/
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис лабораторної роботи
- •4.Розрахункові залежності
- •5.Порядок виконання роботи
- •6.Контрольні запитання
- •5. Протокол лабораторної роботи № 5
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання та інструменти
- •4. Пристрій та принцип роботи установки
- •5. Послідовність виконання роботи.
- •6.Контрольні запитання
- •6. Протокол лабораторної роботи № 6
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис установки для визначення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки.
- •4.Порядок виконання роботи
- •5.Розрахункові залежності
- •6.Порядок оформлення протоколу дослідів
- •7 .Протокол лабораторної роботи № 7
- •I.Мета роботи
- •2. Обладнаня, вимірювальний інструмент
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Основні розрахункові залежності
- •6. Порядок оформлення потокола досліду
- •8. Протокол лабораторної роботи № 8
- •2. Короткі теоретичні відомості та практичні
- •22. Опис установки для проведення лабораторних досліджень
- •5.Зміст звіту з лабораторної роботи
- •6. Контрольні запитання
- •9. Протокол лабораторної роботи № 9
I.Мета роботи
1.1.Вивчення конструкції редуктора.
1.2.Визначення основних параметрів конічних коліс, підшипників і редуктора взагалому.
2.Короткі теоретичні відомості
Конічні колеса застосовують для передачі потужності між перехрещеними під деяким кутом валами.
Найбільш широко застосовують конічні передачі, у яких , тобто між перпендикулярними валами
Де кути ділильних конусів відповідно шестерні і колеса.
Передаточне відношення
Де числа зубів відповідно колеса і шестерні.
Кути визначають по формулах
Рис.1
На Рис.1 видно, що найбільша висота зуба рівна
Зовнішній коловий модуль
Розраховане значення модуля округлюємо до найближчого по стандарту СТ СЄВ 310-76.
1ряд |
1,5 |
|
2,0 |
|
2,5 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
8 |
2ряд |
|
175 |
|
2,25 |
|
2,75 |
|
3,5 |
|
4,5 |
|
5,6 |
|
7 |
|
Зовнішня кінцева відстань
Середній коловий модуль
Середня кінцева відстань
Де ширина вінця (довжина зуба)
Зовнішній коловий ділильний діаметр
Середній коловий ділильний діаметр
Коефіцієнт ширини колеса
Зовнішні вершини головки і ніжки зуба
Де для прямозубих коліс
Кути головки і ніжки зуба
Мащення зачеплення здійснюється зануренням зубчатого колеса в оливу. Мащення підшипників шестерні здійснюється консистенсним мастилом, підшипників колеса – розбризкуванням оливи. Об’єм оливи визначають із залежності 0,4…0,6 л на 1кВт потужності що передається. Глубина занурення колеса в оливу не повинна перевищувати довжини зуба. Відстань між дном редуктора і зовнішнім діаметром вершин зубів колеса не рекомендують приймати менше 20 мм для уникнення збовтування оливи і попадання її в загрязненному виді на пари де відбувається тертя (зубчате зачеплення, підшипники).
3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
Обєктом вивчення є одноступінчастий спеціальний конічний редуктор із зубчатими колесами.
Для вимірювань використовують штангенциркулі 0…150 мм і 0…300 мм; для розбирання і збирання гайкові ключі і підставки.
4.Послідовність виконання роботи
4.1. Проводимо зовнішній огляд редуктора з метою: як кріпиться редуктор до рами; тип вихідних кінців валів; розміщення коліс на валах; охолодження редуктора; спосіб заливки, оливи і контроля рівня її; в яких місях і для чого зроблені ребра жорсткості, як закріплюють редуктор для транспортування.
4.2. Визначаємо массу редуктора (без оливи).
4.3. Встановлюємо редуктор на стіл і проводимо його розбирання в такій послідовності: виймаємо 4 гвинта які закріплюють підшипниковий вузол шестерні і знімаємо його. Легкими ударами молоткапо торцю вала шестерні через бронзову наставку вибиваємо вал. Кожний вузол знятий з редуктора відразу встановлюємо на підставку. Викручуємо 6 гвинтів які кріплять наскрізну кришку – корпус підшипника колеса і знімаємо її. Виймаємо вузол в зборі вал – колесо і встановлюємо на підставку.
4.4. Визначаємо тип коліс.
4.5. Визначаємо числа зубів шестерні ; заміряємо ширину зубчатого вінця ( довжину зуба) ; зовнішні діаметри колових вершин.
4.6. Визначаємо тип підшипників, заміряємо їх розміри: зовнішній діаметри, ширину зовнішнього кільця.
4.7. Визначаємо площу дна редуктора, необхідну для визначення об’єма оливи; заміряємо діаметр отвору під фундаментальні гвинти.
4.8. Виконуємо ескіз підшипникового вузла.
4.9. Встановлюємо вузол вал – колесо в корпусі редуктора.
4.10. Збираємо підшипниковий вузол шестерні, встановлюємо його в корпус і закріплюємо.
4.11. Складаємо кінематичну схему редуктора із вказаними арабськими цифрами номерів валів, починаючи з вхідного вала.
4.12. Встановлюємо наскрізну кришку – корпус підшипника вала колеса, не закріплюючи його.
Результати всіх вимірювань заносимо у відповідні таблиці протокола лабораторних робіт. За наступними данними визначаємо параметри зубчастих коліс, підшипників і редуктоа в загалому.
Після закінчення розрахунків проводять опис конструкції редуктора, складають перелік складових одиниць і деталей; дають рекомендації по вдосконаленню конструкції вузлів і деталей.
По закінченню вказаних робіт, здають лабораторну роботу викладачу. Встановлюють на місце кришку – корпус підшипникового вала колеса. Після цього редуктор і інструмент здають учбовому майстру.