
- •§ 1. Предмет, основні розділи та методологія релігієзнавства
- •§ 2. Релігія і вільнодумство в історії суспільства
- •§ 3. Релігія в системі суспільної свідомості
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Структура релігії, її основні елементи
- •§ 2. Основні соціальні функції та соціальна роль релігії
- •§ 3. Соціальна структура і соціальні функції церкви та релігійних організацій
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Основні концепції походження релігії
- •§ 2. Гносеологічні, психологічні та соціально7історичні детермінанти релігії
- •§ 3. Типологія релігій
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Загальна характеристика первісних форм релігії
- •§ 2. Міф та міфологія
- •§ 3. Ранньоісторичні форми релігії та родоплемінні культи
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Загальна характеристика національних релігій
- •§ 2. Ранні національні релігії стародавнього світу
- •§ 3. Стародавні дохристиянські вірування в Україні
- •Питання до самопідготовки
- •§ 2. Джайнізм
- •§ 3. Сикхізм
- •§ 4. Даосизм
- •§ 5. Конфуціанство
- •§ 6. Синтоїзм
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Історичний контекст виникнення іудаїзму
- •§ 2. Священні книги іудаїзму
- •§ 3. Іудаїзм і традиції права й судочинства єврейського народу
- •§ 4. Догматика іудаїзму
- •§ 5. Релігійні звичаї єврейського народу
- •§ 7. Сучасний іудаїзм
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Соціально7історичні причини виникнення християнства
- •§ 2. Виникнення і поширення християнства
- •§ 3. Християнська догматика і культ
- •§ 4. Великий розкол християнства (1054 р.)
- •§ 5. Історичні наслідки розколу християнства
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Структура Православної Церкви
- •§ 2. Особливості православного віровчення і культу
- •§ 3. Православне християнство в історії України
- •§ 4. Старообрядництво
- •§ 5. Секти, що виникли на підґрунті руського православ’я
- •§ 6. Православ’я, держава і право
- •§ 7. Тенденція до оновлення у сучасному православ’ї
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Загальна характеристика католицизму
- •§ 2. Структура Католицької Церкви
- •§ 3. Догматика католицизму
- •§ 4. Курс на оновлення («аджорнаменто») католицизму
- •§ 5. Католицьке церковне право
- •§ 7. Католицькі чернечі ордени
- •§ 8. Католицизм в Україні
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Передумови виникнення протестантизму
- •§ 2. Основні течії раннього протестантизму
- •§ 4. Пізньопротестантські течії
- •§ 5. Протестантизм в Україні
- •Питання до самопідготовки
- •§ 2. Життя Мухаммада і поширення його вчення
- •§ 3. Коран і Сунна
- •§ 4. Догматика і культ ісламу
- •§ 6. Сунніти і шиїти — головні течії в ісламі
- •§ 7. Подальші ідейні розгалуження в ісламі
- •§ 8. Сучасна ситуація в ісламі. Іслам в Україні
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Умови виникнення, розвитку та поширення
- •§ 2. Віровчення й культ
- •§ 3. Основні напрями буддизму: хінаяна і махаяна
- •§ 4. Поширення буддизму
- •§ 5. Культурно7історичне значення буддизму
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Причини виникнення нових релігійних рухів
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Класифікація сучасних країн відповідно до їх ставлення до релігії і церкви
- •§ 2. Поняття свободи совісті
- •§ 3. Загальна декларація прав людини про свободу совісті
- •Питання до самопідготовки
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства України про свободу совісті та релігійні організації
- •§ 2. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»
- •§ 3. Відповідальність за порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації
- •Питання до самопідготовки

Розділ 8. Загальна характеристика християнства
рідну скарбницю, якою церква може розпоряджатися на свій розсуд.
2.Практика індульгенцій — відпущень гріхів, що про? давалися церквою начебто з цього священного фонду.
3.З цим же пов’язане і католицьке вчення про Чис? тилище (прийняте на Флорентійському Соборі 1439 р.), де грішні душі горять в полум’ї, очищаються, щоб потра? пити згодом у Рай, причому термін перебування душі в чистилищі, знов?таки за молитвами церкви (за плату з боку родичів), може бути скорочений.
4.Вчення про непорочне зачаття діви Марії, що існу? вало ще в IX ст. і зведене в 1854 р. у догмат.
5.Догмат про непогрішність Папи в справах віри, встановлений у 1870 р.
Обрядовими особливостями західної (Католицької) Церкви порівняно зі східною (Православною) є водохре? щення обливанням (замість православного занурення), миропомазания не над дітьми, а над повнолітніми, при? чащання мирян одним хлібом (хлібом і вином причаща? ються тільки духовні особи), прісний хліб (облатки) для причащання, хресне знамення п’ятьма пальцями, вжи? вання латинської мови в богослужінні та ін. Крім того, є
йканонічні відмінності католицизму: безшлюбність усь? ого духівництва (у православ’ї тільки чернецтва), недо? пущення виходу з духовного звання, інститут карди? налів, першість Пап, заборона мирянам читати і тлума? чити Біблію (правда, тепер ця заборона послаблена), нерозривність шлюбу та ін.
§5. Історичні наслідки розколу християнства
Відчуженість між Римсько?Католицькою і Православ? ною Церквами збереглася донині, хоча колишні криваві зіткнення між їхніми прихильниками припинилися. Папська курія не раз намагалася, ціною дрібних посту? пок в обрядах, підкорити собі східні церкви. Так виник?
1 2 6

§ 5. Історичні наслідки розколу християнства
ли Флорентійська 1439 р. і Брестська 1596 р. унії. Остан? ня охоплювала частину західнобілоруського і західноук? раїнського населення і мала на меті підкорити його като? лицькій Польщі; але ця унія протягом століть не пом’як? шувала релігійної ворожнечі, а ще більше підсилювала її.
Порушення зв’язку Сходу з Заходом згубно відбило? ся на обох цивілізаціях, коли тим доводилося зіштовхну? тися з ворогами. Ці відносини не відновлялися протягом декількох століть, що викликало припинення контакту західних церков із великими містичними і теологічними традиціями Сходу. З іншого боку, після виснажливих воєн із мусульманами і латинськими християнами Схід? ній імперії так і не вдалося повернути колишню мо? гутність, від чого постраждала й православна церква.
Організаційно східна церква розділилася на кілька галузей: грецьку, російську, сербську, вірменську, сірій? ську та ін. Значення російської церкви настільки зросло, що в XIV ст. у Москві був призначений власний патріарх. Але на відміну від більш пізніх західних деномінацій, ок? ремі галузі православ’я ніколи не суперничали між со? бою. Більш того, східна церква продовжувала розвивати? ся в духовній сфері, особливо в період, що передував за? воюванню Константинополя турками (1453 р.). Ченці Візантійської імперії розробили дисципліну, відому як ісихазм, що дозволяла досягати стану спокою і безтур? ботності.
У той час як східна церква удосконалювала духов? ність у теологічних міркуваннях і містичній практиці, західна розвивала відносини з політичними союзника? ми, що забезпечували їй виживання. Папа прагнув до? могтися підтримки франків, що навернулися в христи? янство в 496 р., коли їхній вождь Хлодвіг прийняв водо? хрещення. З тих пір франки надавали Риму військову допомогу в боротьбі з іншими народами ( християнами і нехристиянами), і Рим посилав у Галлію, Ірландію й Англію місіонерів і проповідників. Однак і через багато
1 2 7

Розділ 8. Загальна характеристика християнства
століть церкві доводилося боротися з безліччю язич? ницьких звичаїв і обрядів.
В ІХ ст. Карл Великий вжив додаткових заходів для підтримки церкви. За його наказами всі вівтарі, що не мали святих мощей, підлягали руйнуванню; клятви мож? на було давати тільки біля святих мощей; була введена заборона на канонізацію нових святих. Зміст цих заходів полягав у тому, щоб змусити духівництво більше орієнту? ватися на Рим, у той же час вони були покликані пока? зати, що тільки християнство є запорукою зв’язку між людьми. Карл заснував першу в Західній Європі систему народної освіти, наказавши всім єпископатам і монасти? рям відкривати церковні школи. За підтримки Карла Ве? ликого стали збиратися бібліотеки і писатися книги, ла? тинська літургія цілком оформилася і стала поширюва? тися на всій території держави.
Демонстрацією відданості Карла Великого римській вірі стала його коронація, що відбулася в 800 р., коли Папа Лев III проголосив його імператором римлян. У результаті утворилася держава, що ввійшла в історію як Священна Римська імперія германської нації. Коронація затверджувала незалежність Рима від Константинополя, де вже був християнський імператор. Одночасно вона була офіційним підтвердженням прийняття франкськи? ми правителями християнства.
Та все ж Заходові довго не вдавалося досягти стабіль? ності, властивої Східній імперії. Ще на початку IX ст. Європа була об’єктом зазіхань з боку скандинавських вікінгів, мадьярів, а також арабів, що захопили Іспанію. Війни викликали істотне скорочення населення і жахли? ву злиденність. Монастирські хроніки розповідають про епідемії і голод, жорстокості, масові смерті і навіть про численні випадки канібалізму. У цих важких умовах вла? да постійно переходила від королів до дрібної шляхти, що призводило до децентралізації Європи.
1 2 8

§ 5. Історичні наслідки розколу християнства
Коронація Карла Великого в 800 р. закріпила угоду між церквою і державою. Більше того, як і східні імпера? тори, західні стали вірити, що на них лежить священна місія. Якщо король, а тепер — імператор виконував свої обов’язки перед Богом, дотримуючись миру і справед? ливості, він забезпечував тим самим порятунок усьому своєму народові. У свою чергу, обов’язком єпископів стала підтримка королівських династій, зокрема, пора? ди королям відносно їхнього християнського обов’язку.
Питання до самопідготовки
1.Соціально?історичні причини виникнення християнства.
2.Виникнення та поширення християнства.
3.Загальні для всіх християнських церков догмати і культові практики.
4.Християнський «Символ віри».
5.Суть великого розколу християнства на західну і східну цер? кви.
6.Утворення західної і східної церков та його історичні на?
слідки.
1 2 9