2. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія

Філософський зміст проблеми буття

Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визна­чення. Типи онтологій. Філософський сенс проблеми буття. її історичне усвідомлення. Категорія буття: її суть і специфіка. Основні форми буття. Роль категорії "субстанція" для визна­чення онтологічних основ і способу буття світу. Формування науково-філософського поняття матерії. Сучасна наука про складну систему організації матерії та її властивості. Матерія і рух. Простір і час як форми існування матерії. Поняття "світ" і "картина світу". Сучасні наукові моделі розвитку світу.

Свідомість як філософська проблема

Проблема свідомості у філософії. Походження та сут­ність свідомості. Відображення як найбільш загальна власти­вість матерії, його природа, форми і розвиток. Свідомість як вища форма відображення. Свідомість як форма регулювання і необхідна умова життєдіяльності людини, її суспільна природа, сутність і функції. Свідомість як суб'єктивне явище. Рівні пси-

7

хінного життя людини. Структура свідомості. Свідомість і мо­ва. Специфіка юридичної мови. Самосвідомість. Фундаментальна роль категорії свідомості в філософії, її методологічне значення для пізнання природи, суспільства і юридичної практики.

Діалектика та її альтернативи

Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Іс­торичні форми діалектики. Поняття категорії, закону, принци­пу. Діалектика як система принципів, законів, категорій. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. Принципи діалектики. Принцип загального зв'язку. Поняття відношення, зв'язку, вза­ємодії. Принцип розвитку. Поняття зміни, руху, розвитку. Ос­новні закони діалектики. Основні категорії діалектики. Значен­ня законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів. Класичні альтернативи та модифікації діа­лектики в сучасних філософських доктринах.

Сутність і структура пізнавального процесу. Логіка та методологія наукового пізнання

Пізнання у контексті людського існування. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціо­нальне. Діалектика чуттєвого і раціонального у пізнанні. Принцип визначальної ролі практики в пізнанні. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Інтуїція. Проблема істини у філософії та науці. Практика як головний критерій істини. По­няття науки. Специфіка наукового пізнання. Методологія нау­кового пізнання. Метод і методологія. Рівні методології. Мето­ди емпіричного дослідження. Методи теоретичного дослі­дження. Сучасна методологія пізнання. Логіка наукового до­слідження та її етапи (факт, проблема, гіпотеза, доказ, теорія). Соціальні функції науки. Наука і мораль. Свобода наукового пізнання і соціальна відповідальність вченого.

8

Філософський аналіз суспільства

Суспільство як підсистема об'єктивної дійсності, дже­рела його походження та історія. Основні підходи до розуміння суспІльства_ЛСуспільство як саморозвинена система. Соціальна структура суспільства. Суб'єкти суспільства. Соціальні інсти­тути. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Суспільні відносини, їх сутність та зміст. Суспільні закони, їх особливості, класифікація і механізм дії. Суспільство як систе­ма органічно пов'язаних сфер життєдіяльності людей. Сфери суспільного життя (економічна, соціальна, політична, духов­на): сутність, зміст і взаємодія. Розвиток суспільства і динаміка соціальних, процесів. Суспільство і природа. Проблеми еколо­гії. Ноосфера.

Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство

Проблема людини в історії філософії. Основні концеп­ції походження людини (релігійна, космічна, еволюційна). Ан-тропосоціогенез, його комплексний характер. Філософська проблема природи й сутності людини. Людина як єдність віта­льного, соціального і духовного. Проблема життя і смерті у фі­лософії. Біологічні і соціальні межі життя. Сенс життя людини. Зміст понять: людина, індивід, індивідуальність, особистість. Структура особистості. Типології особистості. Історичні типи взаємин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єд­ність індивідуального і суспільного буття. Діалектика свободи і відповідальності людини. Неспроможність протиставлення свободи і необхідності. Зростання свободи особистості як кри­терій суспільного прогресу.

Духовне життя суспільства

Проблема духовного життя суспільства у філософії. Основні сфери духовного життя суспільства. Елементи духов-

9

ного життя суспільства та їх взаємозв'язок. Понятгя суспільної свідомості. Суспільна свідомість і суспільне буття. Співвідно­шення духовного життя суспільства та суспільної свідомості. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Вза­ємозв'язок політичної, правової, моральної, естетичної, релі­гійної, філософської та інших форм суспільної свідомості. Культура як специфічна соціальна реальність. Культура як спосіб життєдіяльності суспільства і процесу самовідтворення людини. Типології культур. Функції культури.

Сенс і спрямованість історії

Філософія історії, її предмет, структура і функції. Су­часні концепції філософії історії: гносеологічний напрямок (В. Дільтей, Г. Зіммель, Р. Коллінгвуд, Р. Арон), онтологічна концепція (Р. Мель, Р. Рамон, Е. Калло), аксіологічна концеп­ція (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт), технократичні концепції (Д. Белл, О. Тоффлер). Проблема спрямованості історичного процесу. Формаційний підхід (К. Маркс, Ф. Енгельс). Цивілі-заційний підхід (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). Монадний підхід: єдність та багатоманітність всесвітньої істо­рії. Постановка питання про "кінець історії'' у новітній філосо­фії (Ф. Фукуяма). Людина як суб'єкт історичного процесу. Сенс історії й ідея історичного прогресу. Історичні типи суспі­льного прогресу. Критерії прогресу.