
- •Тема «Предмет і завдання етики» охоплює специфіку й основний зміст етики, розкриває зміст основних термінів та понять цієї науки.
- •§ 1. Етика як філософська наука про мораль
- •§ 2. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •§ 3. Основні завдання етики у сучасних умовах
- •Розділ II. Головні етапи історичного розвитку етичної думки
- •§ 1. Етичні ідеї Стародавнього світу
- •§ 2. Етична думка Середньовіччя та Відродження
- •§ 3. Етичні вчення Нового часу
- •§ 4. Західна етична думка XX століття
- •§ 5. Історія етичної думки в Україні
- •Розділ III. Походження та історичні типи моралі
- •§ 1. Передумови виникнення моралі
- •§ 2. Особливості моралі традиційного суспільства
- •2.1. Звичаї родоплемінного суспільства
- •2.2. Система моралі Давнього Сходу
- •2.3. Мораль і звичаї античності
- •§ 3. Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації
- •Розділ IV. Сутність, специфіка та функції моралі
- •§ 1. Природа і сутність моралі
- •§ 2. Специфіка моралі
- •§ 3. Головні соціальні функції моралі
- •§ 4. Структура моралі
- •Розділ V. Моральна свідомість
- •§ 1. Структура моральної свідомості
- •§ 2. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики
- •§ 3. Справедливість, обов'язок і відповідальність
- •§ 4. Сенс життя і щастя
- •§ 5. Совість, гідність і честь
- •Розділ VI. Моральний вибір та відповідальність особистості
- •§ 1. Цінності та ціннісні орієнтації у системі людської діяльності
- •§ 2. Проблема морального вибору і свободи особистості
- •§ 3. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв'язання
- •§ 4. Моральна відповідальність: сутність і специфіка
- •Розділ VII. Мораль та інші форми суспільного життя
- •§ 1. Мораль та економіка
- •§ 2. Мораль і політика
- •§ 3. Мораль і релігія
- •§ 4. Мораль і мистецтво
- •§ 5. Співвідношення права й моралі
- •Розділ VIII. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації
- •§ 1. Етичний сенс екологічних проблем
- •§ 2. Турбота про здоров'я й виживання — моральний імператив сучасності
- •§ 3. Проблема голоду в світлі загальнолюдських моральних цінностей
- •§ 4. Моральні основи взаємодії культур
- •§ 5. Проблеми війни та миру крізь призму моралі
- •Розділ IX. Моральна культура особистості та її формування
- •§ 1. Поняття моральної культури
- •§ 2. Зміст і структура моральної культури особистості
- •§ 3. Моральна культура посадової особи (керівника)
- •§ 4. Формування особистості та її культури
- •Розділ X. Моральна культура спілкування та етикет
- •§ 1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс
- •§ 2. Основні типи, принципи та суперечності спілкування
- •§ 3. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви
- •§ 4. Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •Розділ XI. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків
- •§ 1. Товариськість
- •§ 2. Дружба
- •§ 3. Любов
- •§ 4. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •Розділ XII. Професійна етика та етика юриста
- •§ 1. Умови виникнення й призначення професійної етики
- •§ 2. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість
- •§ 3. Особливості професійної етики юристів
- •Список літератури
§ 4. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
У шлюбно-сімейних стосунках найбільш повно реалізуються цінності любові, дружби, товариськості. І шлюб, і сім'я
— явища історичні, які залежать від суспільних відносин, що
змінюються, і впливають на конкретно-історичний стиль
життя суспільства.
Шлюб — це історично обумовлена, санкціонована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, яка встановлює їх взаємні права й обов'язки. Головна ознака шлюбу
— суспільна санкція статевого спілкування. Залежно від інтересів суспільства шлюб може виступати у моральній, правовій, релігійній та інших формах. Сучасний шлюб базується на добровільному єднанні, визнанні рівних прав чоловіка і жінки. Шлюб і кровна спорідненість є основою і фундаментом сім'ї.
Сім'я — мала соціальна група суспільства, члени якої пов'язані шлюбом і кровною спорідненістю, спільним побутом, веденням господарства і взаємною моральною відповідальністю. Вона є найважливішим елементом відтворення суспільного життя. Історично сім'я з'являється значно пізніше шлюбу. Суспільство через сім'ю як соціальний інститут забезпечує фізичне відтворення і соціальне існування людини Шлюбно-сімейні стосунки, їх форма, соціальне призначення визначаються характером конкретно-історичних суспільних відносин.
Сім'я традиційно виконує низку соціальних функцій. Головними з них є такі: продовження роду (репродуктивна функція), виховання дітей, піклування про старих, ведення домашнього господарства, організація дозвілля, рекреативна функція тощо. За сучасних умов (переходу до ринкових відносин) пріоритетну роль починають відігравати такі функції сім'ї: господарчо-виробнича, або економічна, та функція накопичення капіталу.
Виділяються економічні, правові й моральні основи шлюб¬но-сімейних стосунків. Єдність любові, дружби, обов'язку, відповідальності, подружньої вірності, поваги чоловічої і жіночої гідності складають моральну основу шлюбно-сімейних стосунків і відіграють важливу роль у збереженні і зміцненні сім'ї протягом усього життя подружжя. Взаємна любов, взаєморозуміння, відповідальність, довіра, постійна взаємоповага — гаранти тривалості й стійкості сімейних стосунків. Сімейне щастя — не дар богів і не доля, воно створюється спільними зусиллями усіх членів сім'ї, та, перш за все, подружжя, і потребує не лише любові (кохання), а й дисципліни, здатності знаходити компроміси, розвинутого почуття сімейного обов'язку. Слід пам'ятати, що сімейне життя — це постійне самовиховання і самовдосконалення кожного учасника сімейного колективу. Отож моральна цінність сім'ї полягає у тому, що в ній задовольняються різноманітні потреби людини: у дружбі, любові, турботі, материнстві, батьківстві, різнобічному спілкуванні тощо.
Сім'я є одним з головних соціальних інститутів соціалізації індивіда. У ній формується система суспільних і групових цінностей, передається соціальний досвід, закладаються основи індивідуальності, унікальності особистості. У сімейному мікро середовищі виробляються уявлення людини про стосунки між чоловіком і жінкою, між поколіннями (батьків і дітей), формуються суспільні й особистісні ідеали, засвоюються моральні норми, оцінки та принципи, етикетні зразки поведінки. Моральні стосунки в сім'ї, що базуються на любові, духовній близькості й чуйності, піклуванні, відповідальності, сімейному обов'язку, взаємній повазі, є передумовою збереження і зміцнення моральною клімату в суспільстві. Шкоди сім'ї завдають такі морально-психологічні властивості особистості, як егоцентризм, грубість, утриманство, алкоголізм тощо. Отже, моральна цінність товариських, дружніх, любовних, шлюбно-сімейних стосунків полягає в тому, що реалізовані в них моральні ідеали, принципи, вимоги духовно возвеличують особистість і зміцнюють моральний потенціал суспільства.