- •Тема «Предмет і завдання етики» охоплює специфіку й основний зміст етики, розкриває зміст основних термінів та понять цієї науки.
- •§ 1. Етика як філософська наука про мораль
- •§ 2. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •§ 3. Основні завдання етики у сучасних умовах
- •Розділ II. Головні етапи історичного розвитку етичної думки
- •§ 1. Етичні ідеї Стародавнього світу
- •§ 2. Етична думка Середньовіччя та Відродження
- •§ 3. Етичні вчення Нового часу
- •§ 4. Західна етична думка XX століття
- •§ 5. Історія етичної думки в Україні
- •Розділ III. Походження та історичні типи моралі
- •§ 1. Передумови виникнення моралі
- •§ 2. Особливості моралі традиційного суспільства
- •2.1. Звичаї родоплемінного суспільства
- •2.2. Система моралі Давнього Сходу
- •2.3. Мораль і звичаї античності
- •§ 3. Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації
- •Розділ IV. Сутність, специфіка та функції моралі
- •§ 1. Природа і сутність моралі
- •§ 2. Специфіка моралі
- •§ 3. Головні соціальні функції моралі
- •§ 4. Структура моралі
- •Розділ V. Моральна свідомість
- •§ 1. Структура моральної свідомості
- •§ 2. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики
- •§ 3. Справедливість, обов'язок і відповідальність
- •§ 4. Сенс життя і щастя
- •§ 5. Совість, гідність і честь
- •Розділ VI. Моральний вибір та відповідальність особистості
- •§ 1. Цінності та ціннісні орієнтації у системі людської діяльності
- •§ 2. Проблема морального вибору і свободи особистості
- •§ 3. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв'язання
- •§ 4. Моральна відповідальність: сутність і специфіка
- •Розділ VII. Мораль та інші форми суспільного життя
- •§ 1. Мораль та економіка
- •§ 2. Мораль і політика
- •§ 3. Мораль і релігія
- •§ 4. Мораль і мистецтво
- •§ 5. Співвідношення права й моралі
- •Розділ VIII. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації
- •§ 1. Етичний сенс екологічних проблем
- •§ 2. Турбота про здоров'я й виживання — моральний імператив сучасності
- •§ 3. Проблема голоду в світлі загальнолюдських моральних цінностей
- •§ 4. Моральні основи взаємодії культур
- •§ 5. Проблеми війни та миру крізь призму моралі
- •Розділ IX. Моральна культура особистості та її формування
- •§ 1. Поняття моральної культури
- •§ 2. Зміст і структура моральної культури особистості
- •§ 3. Моральна культура посадової особи (керівника)
- •§ 4. Формування особистості та її культури
- •Розділ X. Моральна культура спілкування та етикет
- •§ 1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс
- •§ 2. Основні типи, принципи та суперечності спілкування
- •§ 3. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви
- •§ 4. Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •Розділ XI. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків
- •§ 1. Товариськість
- •§ 2. Дружба
- •§ 3. Любов
- •§ 4. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •Розділ XII. Професійна етика та етика юриста
- •§ 1. Умови виникнення й призначення професійної етики
- •§ 2. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість
- •§ 3. Особливості професійної етики юристів
- •Список літератури
§ 3. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв'язання
Моральний конфлікт є специфічною ситуацією вибору між рівними для даної людини, але взаємовиключними моральними цінностями. Моральний конфлікт — це зіткнення моральних норм в індивідуальній та суспільній свідомості, що пов'язане з боротьбою мотивів та вимагає морального вибору.
Особливість морального конфлікту полягає в тому, що в ситуації, яка складається, вибір будь-якого вчинку як слідування тій чи іншій нормі моралі веде до порушення іншої норми. Складність полягає не в тому, що людина може не знати деяких норм моралі, через що не в змозі зробити вибір, а також не в тому, що вона не воліє виконувати вимоги моралі, а в необхідності розв'язувати зіткнення цих вимог.
Існують два види моральних конфліктів: зовнішні та внутрішні. Зовнішні виявляються як гострі моральні суперечності між людьми. Вони відображають розходження спрямованості ціннісних орієнтацій окремих особистостей, соціальних груп і суспільства. Для зовнішнього конфлікту характерно заперечення правильності протилежних переконань, поглядів, цінностей, ідей.
Зовсім інша природа внутрішніх конфліктів. їх джерелом є складність, різнохарактерність самих мотивів особистості, що знаходяться у підпорядкованості та супідрядності один до одного. Специфіка внутрішнього конфлікту полягає в тому, що для нього характерна боротьба цінностей, норм, мотивів, які особистість визнає правильними.
Форм виявлення моральних конфліктів існує безліч. Вони зумовлені особливостями діяльності людини, специфічними умовами, за яких здійснюється ця діяльність, соціально-психологічними характеристиками учасників конфлікту та іншими обставинами.
Розвиток конфлікту вимагає його вирішення. Засобом розв’язання конфлікту є «золоте правило» — «з двох лих обрати менше». Менше зло не є добро, але воно являє собою компроміс у тих випадках, коли гармонія принципово неможлива для учасників конкретної ситуації. Найважливіший та болісний вибір стоїть перед людиною, коли вона повинна обирати між добром і добром. Різні «види добра» можуть знаходитись на різних щаблях нашої ціннісної ієрархії, в такому разі вибір зробити легше: «нижчими» цінностями спокійно поступаються заради «вищих». Але вибір між цінностями «вищими» та рівними за значенням — це завжди важкий внутрішній конфлікт. У такому випадку людина переживає внутрішню боротьбу, в ній відбувається важка аналітична робота, яка націлена на те, щоб передбачити наслідки свого вибору. Яку б цінність людина не поставила на перше місце у своєму виборі, вона завжди буде шкодувати про ту цінність, якою знехтувала. У філософсько-етичній літературі неодноразово робилися спроби виробити рекомендації, які б сприяли подоланню та розв'язанню моральних конфліктів. Загальним принципом у вирішенні моральних конфліктів висувається положення про ієрархію моральних цінностей, систему переваг. Аксіомою у розв'язанні моральних конфліктів нерідко є положення про пріоритет суспільного інтересу перед приватним. На жаль, у реальній дійсності це сприймається та реалізується дуже спрощено: інтересами особи нехтують заради загальних інтересів. Підпорядкування особистого суспільному — є крайній, хоча такий, який часто зустрічається, варіант вирішення проблемної ситуації. Оптимальний вихід з конфліктної ситуації передбачає не тільки готовність особи пожертвувати власними інтересами, а й зусилля суспільства, спрямоване на задоволення інтересів особи. Правильний моральний вибір є можливим тільки за наявності такого зустрічного руху від людини до суспільства та від суспільства до людини.