- •Тема «Предмет і завдання етики» охоплює специфіку й основний зміст етики, розкриває зміст основних термінів та понять цієї науки.
- •§ 1. Етика як філософська наука про мораль
- •§ 2. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •§ 3. Основні завдання етики у сучасних умовах
- •Розділ II. Головні етапи історичного розвитку етичної думки
- •§ 1. Етичні ідеї Стародавнього світу
- •§ 2. Етична думка Середньовіччя та Відродження
- •§ 3. Етичні вчення Нового часу
- •§ 4. Західна етична думка XX століття
- •§ 5. Історія етичної думки в Україні
- •Розділ III. Походження та історичні типи моралі
- •§ 1. Передумови виникнення моралі
- •§ 2. Особливості моралі традиційного суспільства
- •2.1. Звичаї родоплемінного суспільства
- •2.2. Система моралі Давнього Сходу
- •2.3. Мораль і звичаї античності
- •§ 3. Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації
- •Розділ IV. Сутність, специфіка та функції моралі
- •§ 1. Природа і сутність моралі
- •§ 2. Специфіка моралі
- •§ 3. Головні соціальні функції моралі
- •§ 4. Структура моралі
- •Розділ V. Моральна свідомість
- •§ 1. Структура моральної свідомості
- •§ 2. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики
- •§ 3. Справедливість, обов'язок і відповідальність
- •§ 4. Сенс життя і щастя
- •§ 5. Совість, гідність і честь
- •Розділ VI. Моральний вибір та відповідальність особистості
- •§ 1. Цінності та ціннісні орієнтації у системі людської діяльності
- •§ 2. Проблема морального вибору і свободи особистості
- •§ 3. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв'язання
- •§ 4. Моральна відповідальність: сутність і специфіка
- •Розділ VII. Мораль та інші форми суспільного життя
- •§ 1. Мораль та економіка
- •§ 2. Мораль і політика
- •§ 3. Мораль і релігія
- •§ 4. Мораль і мистецтво
- •§ 5. Співвідношення права й моралі
- •Розділ VIII. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації
- •§ 1. Етичний сенс екологічних проблем
- •§ 2. Турбота про здоров'я й виживання — моральний імператив сучасності
- •§ 3. Проблема голоду в світлі загальнолюдських моральних цінностей
- •§ 4. Моральні основи взаємодії культур
- •§ 5. Проблеми війни та миру крізь призму моралі
- •Розділ IX. Моральна культура особистості та її формування
- •§ 1. Поняття моральної культури
- •§ 2. Зміст і структура моральної культури особистості
- •§ 3. Моральна культура посадової особи (керівника)
- •§ 4. Формування особистості та її культури
- •Розділ X. Моральна культура спілкування та етикет
- •§ 1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс
- •§ 2. Основні типи, принципи та суперечності спілкування
- •§ 3. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви
- •§ 4. Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •Розділ XI. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків
- •§ 1. Товариськість
- •§ 2. Дружба
- •§ 3. Любов
- •§ 4. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •Розділ XII. Професійна етика та етика юриста
- •§ 1. Умови виникнення й призначення професійної етики
- •§ 2. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість
- •§ 3. Особливості професійної етики юристів
- •Список літератури
§ 2. Турбота про здоров'я й виживання — моральний імператив сучасності
Зміни навколишнього середовища не проходять безслідно.
Вони, безумовно, відбиваються на стані організму людини — від порівняно легких недуг до генетичних змін. У першу чергу, цей вплив пов'язаний із забрудненням. Величезна кількість захворювань — це порушення гармонії, обміну речовин, регуляції процесів у організмі. Від забруднення повітря й води страждають органи дихання й травлення. Руйнація захисного озонового шару викликає онкологічні захворювання. Такі ж наслідки й радіаційного забруднення. Отрутохімікати, добрива, вібрації, шуми, випромінювання, інші забруднення «збивають з пантелику» захисний механізм організму людини і змушують його реагувати надзвичайно сильно і часто не на Джерело небезпеки, а на продукти харчування або ліки. Все це невизначено називають алергіями. Малорухомий, з великими нервовими перевантаженнями спосіб життя робить захворювання хребта і серцево-судинної системи найпоширенішими серед городян. До цього списку слід долучити алкоголізм, Наркоманію і тютюнопаління. У США 18 млн. алкоголіків.Алкоголізм — часто найвагоміша причина розлучень, алкоголь спричинює агресивність: 75% вбивств і нападів, 50% насильства в сім'ях, 50% самогубств у США, 86% вуличних правопорушень в Україні здійснюються в стані сп'яніння. Усвідомлення цієї небезпеки, а також бажання і уміння людини західної цивілізації організувати своє життя («робити себе») примушують ставитися до такого роду слабостей вкрай негативно і навіть обмежувати права курців. Накладаються заборони або обмеження на паління у місцях громадського користування, що було неможливо 50—70 років тому, оскільки встановлено: від паління більшою мірою страждають оточуючі (так зване «пасивне паління»). Багаторічні дослідження, до того ж, показали, що тютюн викликає залежність, як і будь-який наркотик, і змінює спадковість.
Про інфекційні захворювання можна сказати, що це, в цілому, питання освіти й гігієни, так би мовити, «чистих рук» і, врешті-решт, залежить від рівня матеріальної забезпеченості суспільства. З іншого боку, епідемічні спалахи останніх років показують, що мікроорганізми не розрізняють більш чи менш забезпечені цивілізації. Можливо, справа у рухомості сучасного людства. Уразливими виявляються й ізольовані крихітні народи, і великі нації, що захищені добре розвиненою системою медичного обслуговування. Індустрія, необхідна для високого рівня життя, у той же час забруднює довкілля і послаблює імунітет. Отже, за всіх культурних і біологічних обставин, багаті країни здатні забезпечити своїм громадянам більш тривале і безболісне життя: санітарно-гігієнічні умови, повноцінне харчування, вітаміни, сучасну медичну допомогу — з одного боку, а з іншого — що не менш важливо — культ здоров'я як частину життєвої програми окремої людини й суспільства в цілому.
Сучасна цивілізація надає інші можливості здорового існування, а тому інакше ставить питання життя і смерті — центральне для будь-якої етичної системи. Якщо в попередні тисячоліття людський вік відмірявся грою генів, зараз збереження життя людини часто залежить від технічних можливостей даної держави. Отже, відповідальність лежить і на самій людині, і на суспільстві.
З іншого боку, в наш час право розпоряджатися своїм життям означає й право розпоряджатися своєю смертю у випадку страждань від невиліковної хвороби. Безумовно, питання у такій постановці породжене саме західною культурою. У
- 136 -
минулі часи самогубство однозначно засуджувалося, було ганьбою для інших членів родини. Наша культура однозначної відповіді на це не дає, не має й однозначного правового вирішення. У США тричі розглядалася справа лікаря-патолога Джека Кеворкяна. Він створив умови для безболісної смерті 28 невиліковно хворих; за його твердженням, як мінімум 25% лікарів США надають такого роду допомогу. У Північній Австралії, Нідерландах прийнято закон про право на добровільну евтаназію (безболісну смерть) за допомогою і під наглядом лікарів. Певно, у нашій культурі у цьому питанні відбуваються значні зміни, і його вирішення залежить не лише від матеріальних, технічних умов даної цивілізації, а й від основних тенденцій розвитку сучасної моралі.
Слід зазначити, що показником здоров'я людської спільноти є не лише тривалість життя, а й рівень дитячої смертності. Діти — найуразливіша група населення. Здоров'я дітей пов'язане з рівнем суспільного благополуччя. Спільні зусилля людства допомогли покінчити з бичем людства у Середньовіччі — натуральною віспою. І все ж 13 млн. дітей щорічно вмирають від хвороб, які піддаються лікуванню, й тисячі калічить поліомієліт. Сумне лідерство належить африканському континенту, де 50% населення проживає у страшних злиднях. Очевидний прямий зв'язок здоров'я з рівнем життя.
Науково-технічні досягнення останніх років другого тисячоліття, поява нових галузей медицини є наочним доказом того, що в принципі відкриття засобів захисту й лікування найнебезпечніших захворювань (серцево-судинних, онкологічних, Сніду тощо) дуже близько. Справа полягає не стільки у можливостях, скільки в умінні суспільства побачити й оцінити проблему, у бажанні допомогти стражденним (оскільки засоби лікування надто дорогі). Іншими словами, проблема полягає у милосерді, у рівні розвитку моральної культури людської спільноти.