Тема 12. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

План

1. Загальна характеристика Кримінального кодексу Франції 1810р.

2. Зміст Кодексу (види злочинів і покарань, їх кваліфікація).

3. Значення Кримінального кодексу Франції 1810 р.

Розпочати дану тему рекомендується з невеликого вступу, в якому студент має викласти історію створення Кримінального кодексу 1810р., звернувши увагу на найважливіші зміни в реалізації нових принципів кримінального права порівняно з Кодексом 1791р. Доцільно також розкрити структуру Кодексу 1810 р.

Висвітлюючи друге питання, треба, перш за все, на підставі аналізу відповідних статей Кодексу розкрити поняття злочину. Далі варто докладно зупинитися на видах злочинів і покарань.

Відповідаючи на третє питання, необхідно показати значення Кримінального кодексу 1810 р.,його вплив на розвиток кримінального права Франції, оскільки він був чинний з деякими поправками і доповненнями тривалий час.

Тема 13. Законодавство періоду Громадянської війни у сша

План

1. Причини і передумови Громадянської війни 1861-1865 рр.

2. Законодавчі акти уряду президента Авраама Лінкольна.

3. Підсумки Громадянської війни й поправки до Конституції США.

Роботу слід розпочати стислим викладенням причин і передумов війни 1861-1865 рр. Особливу увагу треба звернути на дві найважливіші проблеми, які стали провідними компонентами революційної ситуації, – це рабство, боротьба між прихильниками і противниками якого була рушійною силою історії США протягом півсторіччя, а також аграрне питання. Далі варто стисло охарактеризувати два етапи військових дій: так званого конституційного періоду війни (15 квітня 1861р. – 22 вересня 1862 р.) і війни пореволюційному, яка закінчилася поразкою Південної конфедерації у квітні 1865 р.

У відповіді на друге – центральне питання теми, необхідно зосередити увагу на докладнішому правовому аналізі найважливіших законодавчих актів уряду президента Авраама Лінкольна – Законі про гомстеди і Прокламації про звільнення рабів. Слід підкреслити, що ці своєчасні заходи не тільки дали можливість армії Півночі одержати перемогу у війні, але й завершили буржуазну революцію у США, забезпечивши країні можливість вільного розвитку капіталістичних відносин.

Закінчити тему треба підведенням підсумків Громадянської війни і аналізом таких правових актів, як "Закон про Реконструкцію" від 2 березня 1867 р. і поправки до Конституції США (XIII, XIV, XV).

Тема 14. Конституція Німецької імперії 1871 р.

План

1. Об'єднання Німеччини під владою Прусії.

2. Імперська Конституція 1871 р. (загальна характеристика, історія розробки і прийняття).

3. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. (імперські органи влади і управління, армія, панування Прусії в Німецькій імперії").

Розглядаючи перше питання плану, треба показати, що після поразки буржуазної революції 1848 р. головною проблемою у політичному житті країни стало об'єднання Німеччини, досягнення державної єдності й централізації. Далі слід зупинитися на двох можливих шляхах об'єднання і пояснити, чому переміг Бісмарк з його планом об'єднання Німеччини під владою Прусії.

Необхідно дати загальну характеристику Конституції Німецької імперії 1871 р., стисло розповісти про історію її розробки і прийняття.

Центральне місце в роботі над темою належить питанню про державний устрій Німецької імперії. Тут важливо на підставі відповідних статей пам'ятки визначити склад і повноваження вищих органів влади і управління: імператора (кайзера), союзної ради (бундесрату) і рейхстагу. Важливо звернути увагу на роль і повноваження єдиного загальноімперського міністра – рейхсканцлера.

Розповідаючи про армію, а їй присвячено спеціальний розділ даної Конституції, треба виділити найбільш важливі моменти в її побудові, наприклад, хто ніс витрати по загальній воєнній справі, брав участь у комплектуванні, кому належало командування тощо. Закінчити роботу доцільно розглядом засобів і форм, якими була забезпечена гегемонія Прусії в Німецькій імперії. Необхідний матеріал для цього міститься у низці статей імперської Конституції 1871 р. (йдеться про широкі повноваження імперської влади, надання посади імператора Німеччини тільки прусському королю, перевага представників Прусії у бундесраті тощо).